Справа № 640/27889/21 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
06 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції, в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази № 530 від 06.08.2021 року «Про застосування до працівника Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» та № 924 о/с від 01.09.2021 року «По особовому складу», поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви: надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та належні докази поважності причин його пропуску; і оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Національної поліції України Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернуто особі, яка її подала.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не отримував будь-яких судових рішень від суду першої інстанції ні на адресу реєстрації Адвокатського бюро «Віктора Овсяннікова» (м. Київ, вул. Закревського, 63), ні на його адресу місця проживання ( АДРЕСА_1 ).
На думку апелянта, лише 27.07.2022 позивач ознайомився з матеріалами даної справи, та зміг дізнатись про наявність винесених судом першої інстанції ухвал.
У даному випадку, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року про залишення позовної заяви без руху була направлена лише на адресу представника позивача, який не є учасником справи, що унеможливило усунути недоліки позовної заяви вчасно.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що оскільки недоліки позовної заяви не були усунуті, тому судом першої інстанції правомірно прийнято оскаржувану ухвалу.
Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано десятиденний строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви.
Вказану ухвалу було направлено на поштову адресу представника позивача: АДРЕСА_2 та отримано останнім 27.10.2021 (а.с. 85).
У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 30 листопада 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вжиті судом заходи щодо запобігання обмеження права позивача на звернення до суду не дали результату, та вимоги ухвали суду від 08.10.2021 року залишились не виконаними, а недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті у повному обсязі, тому наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У силу вимог частини шостої вказаної статті у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно п.1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
Вирішуючи питання про повернення позовної заяви з вказаних підстав, слід враховувати наявність належного повідомлення позивача про залишення його позовної заяви без руху.
Так, пунктом 4 частини шостої вказаної статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У відповідності до пункту 5 частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За правилами частини одинадцятої статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Таким чином, аналіз викладених вище приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, свідчить про обов'язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві було визначено адресу свою місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Однак, ухвалу про залишення позовної заяви без руху було направлено лише на поштову адресу представника позивача: АДРЕСА_2 , та отримано останнім 27.10.2021.
У той же час, питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема у постановах від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 9 квітня 2021 року у справі №500/90/19, від 17 червня 2021 року у справі № 420/2097/20, від 1 липня 2021 року у справі №802/118/17-а, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21 та від 26 січня 2022 року у справі № 240/12515/20 Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вказує на те, що при вирішенні питання про дотримання позивачем строку на усунення недоліків апеляційної скарги необхідно виходити із дати отримання ним судового рішення, надісланого у порядку та у спосіб, встановлений законом.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
За правилами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази про направлення саме позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, жодних доказів, які б свідчили про отримання позивачем такої ухвали матеріали справи не містять.
У свою чергу, позивачем наголошено на тому, що ним було ознайомлено з ухвалою про залишення без руху лише 27 липня 2022 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
Слід зазначити про позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, яка полягає у тому, що неналежне виконання судом обов'язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.
У даному випадку, представник позивача - адвокат Овсянніков В.В. не є самостійним учасником справи, а лише має право на звернення суду в інтересах іншої особи - позивача, втім позивачу, як вже зазначалось, ухвалу про залишення позовної заяви без руху - не направлялось засобами поштового зв'язку, іншим чином також не повідомлялось (телефон, e-mail, тощо).
Внаслідок цього позивач був позбавлений права вчасно відреагувати на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, що призвело до постановлення незаконної ухвали від 30 листопада 2021 року про повернення позивачу поданої ним апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції не було вчинено дій для вручення позивачу ухвали про залишення без руху, тому позивач був позбавлений права у строк, встановлений в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року, усунути недоліки його позовної заяви, тому висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним.
Слід звернути увагу, що дана справа носить важливий характер для позивача, оскільки стосується поновлення його трудових прав, тому формальний підхід суду першої інстанції до встановлення факту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху у таких справах свідчить про недотримання основних засад адміністративного судочинства.
До того ж, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року - скасувати, а справу № 640/27889/21 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук