П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 947/140/22
Головуючий в І інстанції: Луняченко В.О.
Дата та місце ухвалення рішення: 27.06.2022 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Вознюк Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови, -
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому позивач просить: визнати незаконною та скасувати постанову № 203/21, винесену 06 вересня 2021 року заступником начальника-начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В'ячеславом Юрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2022 року позов задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову № 203/21 від 06 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, винесену заступником начальника-начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В'ячеславом Юрійовичем. Закрито провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 188-42 КУпАП по обставинам 06.08.2021 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно матеріалів справи, 26.07.2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за результатами розгляду звернення Київської районної адміністрації ОМР про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 складено висновок № 246 та рекомендовано провести позапланову перевірку за вказаною адресою.
Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 27.07.2021 року призначено проведення позапланової перевірки самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання вимог будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
27.07.2021 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано головному спеціалісту Заїченко С.А. направлення для проведення позапланової перевірки строком дії з 28.07.2021 року до 10.08.2021 року.
06.08.2021 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. складено акт про те, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва - нове будівництво гаражу та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Графа вказаного акту «у присутності (посада, прізвище, ім'я, по батькові (уповноваженої особи) юридичної особи, фізичної особи/фізичної особи - підприємця, що перевіряється)» не заповнена.
Також, 06.08.2021 року головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та визначено дату розгляду справи про адміністративне правопорушення - 19.08.2021 року об 11 год. 30 хв.
Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва та протокол про адміністративне правопорушення направлені відповідачем засобами поштового зв'язку.
Доказів вручення позивачу вказаного акту та протоколу до суду відповідачем не надано.
19.08.2021 року на ім'я ОСОБА_1 відповідачем складено лист про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення на 06.09.2021 року об 11 год. 15 хв.
Доказів направлення та вручення позивачу вказаного листа відповідачем не надано.
Постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 06.09.2021 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.
Доказів вручення позивачу вказаної постанови відповідачем не надано.
Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку судом встановлено відсутність у діях ОСОБА_2 18.11.2021 року складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, оскільки у зазначеній нормі визначена адміністративна відповідальність лише за факт недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва.
Разом з цим, суд першої інстанції вказав на те, що згідно листа від 11.11.2021 року за № 01-487-и/6 заступник начальника Управління ДАБКОМР вимагав від ОСОБА_3 надання документів та прибуття до Управління 18.11.2021року о 14-00 годині, проте, не повідомляв про необхідність у той ж день 18.11.2021 року здійснити допуск посадових осіб на об'єкт будівництва.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 не було повідомлено про факт здійснення посадовими особами 18.11.2021 року перевірки об'єкта будівництва.
Суд першої інстанції зазначив, що відсутність, як завчасного повідомлення, так і будь-яких доказів відмови у допуску посадових осіб на місці перевірки власником або вповноваженою особою свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 саме складу правопорушення, так як відсутня складова - усвідомленість особи про наявні зобов'язання про допуск посадових осіб для здійснення перевірки.
Судом першої інстанції також прийняті до уваги обставини щодо відсутності доказів того, що розгляд адміністративної справи, призначений на 19.08.2021 року, про що, шляхом направлення відповідного повідомлення та відмітки у протоколі, повідомлялась особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, було перенесено на іншу дату, та про цей перенос повідомлялась ОСОБА_1 .
Вищевикладені обставини, на думку суду першої інстанції, є підставою для висновку, що постанова № 203/21 від 06.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, яка винесена заступником начальника-начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю., є незаконною, а тому, підлягає скасуванню.
Водночас, наведені висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам даної справи, оскільки позивачем у справі виступає ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , а також спірні правовідносини склалися щодо оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва 06.08.2021 року, а не 18.11.2021 року.
Крім того, у спірних правовідносинах відповідачем не надано доказів щодо складання листа-вимоги про надання документів для перевірки, на який послався суд першої інстанції.
Вирішуючи справу, з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Приписи ст. 41 вказаного Закону визначають державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Також, колегія суддів зазначає, що за правилами п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Крім того, згідно з пунктом 9 вказаного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
Відповідно до п. 11 цього ж Порядку посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
В свою чергу, за правилами пунктів 13, 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, окрім іншого: перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
При цьому, згідно вимог п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Також, частинами 1, 2 статті 254, статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 278, 280, 283 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно ч. 2 ст. 188-42 КУпАП недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених вище норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що відповідальність, визначена ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, настає у разі недопущення суб'єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі, шляхом проведення перевірки за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.
З вищенаведеного, також, слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема, позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності, та під час здійснення такого контролю мають право, крім іншого, на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаному праву контролюючого органу кореспондує обов'язок суб'єкта містобудування допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, який, крім того, може бути присутнім під час здійснення перевірки, або має право забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У такому випадку допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.
В той же час, як приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», так і положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку № 533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Разом з тим, законодавство, що регулює спірні правовідносини, не встановлює чітких критеріїв та умов, за наявності яких можна констатувати факт не допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до перевірки.
На переконання колегії суддів, недопущення посадових осіб уповноваженого органу до проведення перевірки може виражатись, як у вчиненні будь-яких активних дій з боку суб'єкта містобудівної діяльності або його представників, які фактично перешкоджають здійсненню такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, так і у пасивній поведінці цього ж суб'єкта, який будучи завчасно обізнаним про день, час і місце її проведення, свідомо, за відсутності на те поважних причин, не створив належних умов для цього, в тому числі, не забезпечив доступ до об'єкта перевірки.
Аналогічні за своїм змістом правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 822/836/16 та від 06 лютого 2020 року у справі № 208/537/17.
Також, КУпАП визначений чіткий порядок притягнення, зокрема, осіб до адміністративної відповідальності, в тому числі, за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
Так, за наведених вимог КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, примірник якого під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також, обов'язковою умовою для розгляду справи про адміністративне правопорушення є повідомлення особи, що притягується до відповідальності, про розгляд такої справи відносно неї.
Проте, у спірних правовідносинах відповідачем не надано доказів щодо вручення позивачу копії направлення для проведення позапланової перевірки, що відбулась 06.08.2021 року.
Так само акт про недопущення позивачем посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва від 06.08.2021 року складений за відсутності позивача.
Відповідачем не надано також і інших доказів, які б підтверджували, що позивач була обізнана про проведення перевірки 06.08.2021 року та відповідно не створила належних умов для її проведення у присутності суб'єкта містобудування або її представника, та не забезпечила доступ до об'єктів, стосовно яких здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль.
Зазначені обставини та висновки суду апеляційної інстанції повністю спростовують доводи апелянта щодо дотримання порядку проведення перевірки та наявності підстав для складання у спірному випадку акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача щодо дотримання порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на викладене.
Так, матеріали справи не містять жодного доказу щодо вручення позивачу протоколу про адміністративне правопорушення від 06.08.2021 року, а також доказів щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду відносно неї справи про адміністративні правопорушення, що відбулась 06.09.2021 року.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю оскаржуваною постановою, вказана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а позов задоволенню.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки судом першої інстанції вірно вирішено заявлений позов по суті його вимог, проте, обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам даної справи та матеріалам справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в мотивувальній частині із виключенням обставин, встановлених судом, та мотивів, з яких виходив суд першої інстанції, та визначенням обставин, мотивів за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2022 року - змінити в мотивувальній частині, виключивши обставини, встановлені судом, та мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та визначити обставини, мотиви за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судове рішення складено у повному обсязі 06.10.2022 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька