Ухвала від 04.10.2022 по справі 640/16526/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04 жовтня 2022 року м. Київ № 640/16526/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ТМ»

до Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АТРІУМ ТМ» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Головного управління ДПС у м. Києві від 08.02.2022 №3768792/40347689, яким ТОВ «АТРІУМ ТМ» відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.09.2021 №20;

2) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.09.2021 №20 датою її подання ТОВ «АРТІУМ ТМ» на реєстрацію, а саме - 15.09.2021;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДПС у м. Києві від 08.02.2022 №3768791/40347689, яким ТОВ «АТРІУМ ТМ» відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.09.2021 №21;

4) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 20.09.2021 №21 датою її подання ТОВ «АРТІУМ ТМ» на реєстрацію, а саме - 20.09.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом норм з ч.ч. 1 і 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зміст наведених процесуальних норм суд звертає увагу позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Під «поважними причинами» слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Одночасно з цим, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Загалом правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин: вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Зрештою право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Наведена правова позиція кореспондується з позицією Верховного Суду, що наведена в його постанові від 21.07.2022 у справі №500/498/21, від 20.07.2022 у справі №460/567/21.

Ознайомившись зі змістом поданого позову та оглянувши долучені до нього документи суддя встановив, що предметом цього позову є правомірність рішень контролюючого органу, датованих 08.02.2022. Разом з тим, із цим позовом позивач звернувся до суду лише 27.09.2022.

Натомість в абз. 1 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено клопотання про поновлення ТОВ «АТРІУМ ТМ» пропущеного ним шестимісячного строку звернення до суду із цим позовом. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що строк звернення до суду закінчився під час дії в Україні воєнного стану. На переконання представника позивача, воєнні дії є об'єктивно непереборною подією, настання якої не залежало від волі позивача.

При цьому, представник позивача не навів жодних пояснень щодо існування причинно-наслідкового зв'язку між обставинами введення на території України воєнного стану та зміни звичайного порядку діяльності товариства у зазначений період часу. Також представник позивача не повідомив суду про конкретні причини, які унеможливили або ускладнили звернення товариства із цим позовом до суду вчасно.

Таким чином, проаналізувавши зміст доводів позивача, наведених ним в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом, суд визнає їх узагальненими та недостатньо необґрунтованими.

Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суддя вказує позивачу на необхідність подання ним до суду документально обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, де маю бути вказані конкретні причини пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: оформленої з урахуванням зауважень суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в із цим позовом, разом із документальними доказами поважності причин пропуску такого процесуального строку.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відплвідальністю «АТРІУМ ТМ» без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок

Попередній документ
106645710
Наступний документ
106645712
Інформація про рішення:
№ рішення: 106645711
№ справи: 640/16526/22
Дата рішення: 04.10.2022
Дата публікації: 11.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.03.2025)
Дата надходження: 18.03.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну