06 жовтня 2022 року Чернігів Справа № 620/5175/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дії та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі 9670,00 грн., відповідно статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2022 рік, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8179,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено його право на отримання належного соціального забезпечення відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка передбачає допомогу до 5 травня учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 відповідачу встановлено 15-денний строк, з дня вручення її копії для подання відзиву разом з доказами.
Вказану ухвалу суду було надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 07.09.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак у встановлений судом строк відповідач відзиву не подав, про причини не подання відзиву суд не повідомив, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України та отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491,00 грн. (а.с. 5, 6).
Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно абзацу другого статті 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон) до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Статтею 12 Закону встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 367-XIV від 25.12.1998 статтю 12 Закону доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Дана редакція діяла станом на момент отримання позивачем спірної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.
За приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» мінімальна пенсія з 01.01.2022 складає 1934,00 грн., а тому щорічна разова допомога до 5 травня у 2022 році позивачу мала бути виплачена в розмірі 9670,00 грн.
Натомість, судом встановлено, що позивач отримав зазначену соціальну виплату в розмірі 1491,00 грн., а відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості такого розміру виплаченої позивачу щорічної разової допомоги до 5 травня.
При ухваленні рішення у даній справі, яка є типовою, судом враховані правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в рішенні від 29.09.2020, які залишені без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, за результатами розгляду зразкової справи № 440/2722/20 (№ Пз/9901/14/20).
Враховуючи вищевикладене, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2022 рік, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8179,00 грн., то суд зазначає таке.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Таким чином, суд зауважує, що не може підміняти визначений орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та виплати грошової допомоги, та на свій розсуд розраховувати суми такої допомоги, а тому вказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 43649464) про визнання протиправними дії та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.10.2022.
Суддя В.О. Непочатих