06 жовтня 2022 року Чернігів Справа № 620/4530/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у не внесенні змін до наказу ГУНП в Чернігівській області від 25.03.2022 №126ос про звільнення зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) станом на день звільнення зі служби 25.03.2022, а також у не здійсненні перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та невиплаті різниці недоотриманої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача внести зміни до наказу ГУНП в Чернігівській області від 25.03.2022 №126ос про звільнення зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) станом на день звільнення зі служби 25.03.2022, а також здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та виплатити різницю недоотриманої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у рапортах на звільнення позивач просив звільнити його з поліції після проходження військово-лікарської комісії, а не за власним бажанням, а тому за результатами військово-лікарської комісії він має право на звільнення за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а також на перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб»).
Суд ухвалою від 11.07.2022 відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача позов не визнав, надавши відзив на позов, та вказав, що встановлення захворювання, пов'язаного із проходженням служби, відбулось через 3 місяці після звільнення позивача за власним бажанням. Також зазначає, що рапорти від 07.12.2021 та від 22.03.2022 про звільнення, позивач не подавав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 з 03.01.2017 по 25.03.2022 проходив службу в Головному управлінні Національній поліції в Чернігівській області.
Відповідно до наказу Головного управління Національній поліції в Чернігівській області від 25.03.2022 №126о/с його було звільнено з посади старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
При цьому, до свого звільнення у рапортах від 07.12.2021 та 22.02.2022 він повідомляв про наміри звільнитися на пенсію відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з наявністю вислуги років для призначення пенсії та просив надати йому направлення на проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) перед звільненням за вислугою років.
В подальшому, 23.03.2022 позивачем було написано ще один рапорт з проханням негайно звільнити його з урахуванням раніше наданих рапортів.
Після звільнення позивача та відновлення роботи ВЛК він звернувся до начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області з вимогою надати йому направлення на проходження ВЛК на дату звільнення. Вказана вимога була задоволена, направлення на проходження ВЛК було надано 23.05.2022.
За результатами огляду військово-лікарської комісії було отримане рішення медичної військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» від 13.06.2022, згідно з яким позивач не придатний до служби в поліції через наявність захворювань, які пов'язані з проходженням служби в поліції, станом на день звільнення зі служби 25.03.2022.
Враховуючи зазначене, 15.06.2022 на адресу ГУНП в Чернігівській області адвокатом Кашубою М.О. було направлено запит та заяву позивача з викладенням вказаних вище обставин та проханням внести зміни до наказу щодо підстав звільнення зі служби в поліції, а саме «за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) станом на день звільнення зі служби 25.03.2022», а також здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб») та виплатити різницю недоотриманої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплачених сум.
Однак, у відповідь на надані запит та заяву, ГУНП в Чернігівській області листом від 27.06.2022 за вих.№К-296аз/124/03/20-2022 було повідомлено, що позивач у своєму рапорті 23.03.2022 не зазначив бажання отримати направлення на медичний огляд для проведення ВЛК, у зв'язку з чим таке направлення надано не було та позивача було звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Цим же листом ГУНП в Чернігівській області повідомляє, що рапорти від 07.12.2021 та від 22.02.2022, як і інші документи щодо проходження служби поліцейськими були знищені через військову агресію рф, а сам позивач 22.02.2022, після подання рапорту про звільнення після проходження ВЛК, до УКЗ ГУНП в Чернігівській області для отримання відповідного направлення не з'явився. На підставі вищевикладеного ГУНП в Чернігівській області не бачить правових підстав для внесення змін до наказу щодо підстав звільнення позивача з поліції.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У відповіднодності до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.4 ч.10 ст.62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Згідно ст.93 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Відповідно до ст.102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби через хворобу (за станом здоров'я), які мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, (ч.1 ст.9).
Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (ч.4 ст.9).
Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», приписи пунктів 10 та 14 якої містять аналогічні за змістом норми права.
Відповідно до розділу VI Наказу МВС України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги. Нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо відмови внесення змін до наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, а саме «за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) станом на день звільнення зі служби 25.03.2022», а також відмови здійснення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб»).
Посилання відповідача на те, що рапорти позивача від 07.12.2021 та від 22.02.2022 на розгляд керівництва управління кадрового забезпечення не надходили, суд до уваги не приймає, оскільки позивачем разом з позовною заявою надано копії вказаних рапортів з резолюціями заступника начальника Ніжинського РВП ГУНП Сергія Юрченка (про погодження), а на рапорті від 22.02.2022 наявна відмітка про його отримання начальником СКЗ Ніжинського РВП ГУНП Юлією Ковзаленко.
Згідно вказаних рапортів позивач просив звільнити його після проходження військово- лікарської комісії та видати відповідне направлення, яке позивачу було видане лише після його звільнення у травні 2022 року. При цьому, обставини через які вищевказані рапорти не були передані до УКЗ ГУНП в Чернігівській області не залежали від волі позивача, оскільки ним було вжито всіх заходів щодо їх направлення.
Щодо тієї обставини, що встановлення захворювання, пов'язаного із проходженням служби, відбулось через 3 місяці після звільнення позивача за власним бажанням, суд зазначає, що згідно рішення медичної військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» від 13.06.2022, позивач не придатний до служби в поліції через наявність захворювань, які пов'язані з проходженням служби в поліції, станом на день звільнення зі служби 25.03.2022.
Тобто станом на 25.03.2022 позивач мав право звільнитися через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. При цьому, слід враховувати, що на момент звільнення позивача зі служби, через бойові дії на території міста Чернігова та його околицях, проходження ВЛК було неможливим, що в свою чергу унеможливлювало проходження ним комісії до моменту відновлення її роботи, через збройну агресію російської федерації з 24.02.2022.
Таким чином позов належить задовольнити та зобов'язати відповідача внести зміни до наказу ГУНП в Чернігівській області від 25.03.2022 №126ос про звільнення зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) станом на день звільнення зі служби 25.03.2022, а також здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням виплачених сум.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Керуючись ст. ст. 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні змін до наказу ГУНП в Чернігівській області від 25.03.2022 №126ос про звільнення зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) станом на день звільнення зі служби 25.03.2022, а також у не здійсненні перерахунку та виплаті розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Чернігівській області внести зміни до наказу ГУНП в Чернігівській області від 25.03.2022 №126ос про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) станом на день звільнення зі служби 25.03.2022, а також здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ід.код НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (Проспект Перемоги, 74, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651).
Повний текст рішення складено 06.10.2022.
Суддя Л.О. Житняк