06 жовтня 2022 року Чернігів Справа № 620/15794/21
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Заяць О.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 № 1366 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА- ТРАНС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Ухвалою суду від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 19.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному на 02.02.2022 представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду, обґрунтовану шестимісячним пропуском строку звернення до суду у зв'язку з тим, що 04.02.2020 платнику податку достеменно було відомо про прийняття Головним управлінням ДПС у Чернігівській області рішення по включення його до переліку платників, що мають статус ризикових.
Представники позивача заперечували щодо задоволення клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду в повному обсязі для усунення недоліків позову шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску. Попереджено позивача, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, або вказані причини пропуску визнані судом неповажними, позовну заяву буде залишено без розгляду.
На виконання вказаної ухвали суду позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка була мотивована тим, що представник товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" не має юридичної освіти, не знає особливостей адміністративного законодавства, тож не міг знати, що його права порушуються, тобто, що ТОВ "АВІОНІКА-ТРАНС" безпідставно внесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Вказав, що його з цього приводу компетентні органи не інформували. Зазначив, що має дуже хворобливий стан здоров'я, а тому у період з 10.06.2021 року по 05.07.2021 року; з 06.07.2021 року по 02.08.2021 року; з 03.08.2021 року по 26.08.2021 року; з 01.07.2022 року по 15.07.2022 року перебував на лікарняному у зв'язку із рядом захворювань. Інших осіб, уповноважених на підприємстві вчиняти дії та правочини в інтересах юридичної особи - немає. Вказує, що після того як його стан здоров'я дозволяв почувати його здоровим, він уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Серкіним Костянтином Юрійовичем. 03.09.2021 до ГУ ДПС у Чернігівській області було направлено адвокатський запит про надання інформації, на який відповідачем надано відповідь, у якій йшлося про рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 № 1366 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА- ТРАНС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв'язку з чим, було підготовлено позовну заяву та направлено в суд. У заяві позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновити позивачу строк звернення до суду.
Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду по суті, суд не вбачає правових підстав для її задоволення та визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними з огляду на наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відтак, беручи до уваги вказані норми, суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2020 № 1366 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА- ТРАНС" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, проте з даним позовом до суду звернувся 05.11.2021, що свідчить про пропуск шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вказує, що відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою від 11 грудня 2019 року № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Наведене свідчить про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адже позивач не був обмежений в правах звернутися до суду з даним позовом до 04.08.2020.
Суд критично оцінює посилання позивача на обставини, які вказані в заяві щодо поновлення строку звернення до суду, зважаючи на таке.
Так, суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Направлення до відповідача 03.09.2021 запиту та отримання відповіді на нього, не змінює часу, з якого позивач повинен був або міг дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У постанові від 17.09.2020 (справа №640/12324/19) Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Тобто, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення до суду з позовом, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 (справа №806/2321/16).
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, то заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев'ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).
Щодо посилання як на поважну підставу пропуску строків звернення до суду через хворобу представника позивача, то суд зазначає, що відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною 2статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що особа має право звертатися до суду як особисто, так і через уповноваженого представника, який може бути наділений всіма процесуальними правами, які належать позивачу (чи іншому учаснику справи).
У зв'язку з чим, суд вказує, що звернутися за правничою допомогою позивач мав би з того моменту, коли дізнався, що його права були порушені та впродовж встановленого законом строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.
Таким чином, суд зазначає, що зазначені позивачем обставини щодо неможливості його звернення до суду у встановлений КАС України строк не можуть вважатися об'єктивно непереборними та такими, що виключали можливість для вчасного звернення до суду з цим позовом, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" не було позбавлене права звернутися до суду через уповноваженого представника.
Суд критично ставиться до викладених тверджень позивача та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду зважаючи на тривалий термін такого пропуску, а також відсутність переконливих доводів щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.
Частиною четвертою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВІОНІКА-ТРАНС" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293,295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.10.2022.
Суддя О.В. Заяць