30 вересня 2022 року м. Ужгород№ 260/2708/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: представник - Петрик В.В.,
відповідача: представник - Гаврішко П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (94 прикордонний загін) про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Чопського прикордонного загону (94 прикордонний загін), в якому просить: 1) визнати дії відповідача, а саме відмову в перетині державного кордону України, громадянину України ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 - протиправними; 2) скасувати рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 15.07.2022 року, винесену відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що він являється студентом іноземного вузу, розташованого в м. Опале, Республіка Польша. У зв'язку з чим він отримав дозвіл від Центрального об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя для виїзду за кордон, про що зроблено відповідний запис про відстрочку від призову на військову службу. Однак незважаючи на це, посадова особа органу Державної прикордонної служби незаконно відмовила йому в перетині державного кордону.
01 вересня 2022 року відповідач 1 подав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зокрема, зазначив, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану встановлено особливий режим в'їзду, виїзду та свободи пересування громадян. З огляду на зазначене головою Державної прикордонної служби України було прийнято рішення щодо заборони виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років у період здійснення в Україні заходів правового режиму воєнного стану. За результатами перевірки поданих позивачем для проведення паспортного контролю документів встановлено їх недостатність для пропуску такого через державний кордон України, а тому прийнято рішення про відмову у перетині такого. Так, зокрема, вважає, що під час проходження паспортного контролю на виїзд з України позивач надав некоректно оформлені військово-облікові документи, а обраний позивачем навчальний заклад перебуває у переліку навчальних закладів, до яких найчастіше слідують особи з підробленими документами. Окрім того, звертає увагу суду на те, що здобувачі освіти виключно звільняються від призову на військову службу під час мобілізації. Однак дана категорія осіб не віднесена до переліку осіб, яким надано право виїжджати за кордон.
В судовому засіданні 30 вересня 2022 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, аргументуючи обставинами, наведеними у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду 30 вересня 2022 року проти позову заперечив, обґрунтовуючи обставинами, наведеними у відзиві на позові, та просив суд у задоволенні такого відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 15 липня 2022 року у зв'язку з наміром перетнути державний кордон України у пункті пропуску «Ужгород» ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) пред'явив для проведення паспортного контролю уповноваженій особі підрозділу охорони державного контролю наступні документи:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- довідку про прийняття іноземця на навчання №1368/UKR/2022, видану Вищою школою управління та адміністрації в м. Ополе (Республіка Польща);
- тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 від 22.03.2012;
- довідку Центрального об'єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя (далі - ЦРТЦК та СП) від 28.06.2022 №1908.
За наслідками проведеного паспортного контролю рішенням начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ст. лейтенантом ОСОБА_2 від 15.07.2022 у перетині державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 було відмовлено.
Вказану відмову аргументовано тим, що таку особу тимчасово обмежено у праві виїзду з України на підставі п. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/20/22 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з недостатністю наданих для паспортного контролю документів.
Вважаючи вказану відмову протиправною та такою, що порушує його право на вільне пересування, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Оцінюючи правомірність оскарженого рішення, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII (далі - Закон №3857). При цьому вказаною статтею також передбачено, що на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Отже, право особи на вільний перетин державного кордону України, згідно з положеннями Конституції України та законодавчих норм, може бути обмежено в умовах воєнного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено.
П. 3 вказаного вище указу у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543).
Положеннями ст. 2 вказаного законодавчого акту визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого, з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів та визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.
Відтак, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним.
Разом з тим, в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 22.03.2012 зроблено відмітку про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період з 28.06.2022 по 22.08.2022 згідно абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зняття з військового обліку військовозобов'язаних з 28.06.2022.
Відмовляючи ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, посадова особа відповідача виходила з того, що подані особою документи не підтверджують наявність підставі для виїзду. В свою чергу в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відстрочка від призову на військову службу не означає наявність у такої особи права на виїзд за кордон.
Оцінюючи правомірність спірного рішення відповідача, суд виходить з наступного.
Так, Закон №3543 передбачає можливість відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Виключний перелік категорій військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації наведений в ст. 23 вказаного законодавчого акту.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3543, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Так, на підтвердження вказаної обставини ОСОБА_1 надав під час проходження паспортного контролю, в тому числі, довідку про прийняття іноземця на навчання №1368/UKR/2022, видану Вищою школою управління та адміністрації в м. Ополе (Республіка Польща). Як вбачається з такої довідки ОСОБА_1 прийнято на навчання та обов'язковий попередній курс польської мови. У зв'язку з чим ЦРТЦК та СП зроблено відмітку в тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 про надання такому відстрочки від призову на військову службу. При цьому суд звертає увагу на те, що така відстрочка надана у період з 28.06.2022 по 22.08.2022.
Разом з тим, суд враховує те, що норми Закону №3543 не регулюють порядок перетину громадянами державного кордону України, а територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не наділені повноваженнями здійснювати прикордонний контроль і пропуск осіб через державний кордон України.
Так, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-IV, завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні покладаються на Державну прикордонну службу України.
Основними функціями Державної прикордонної служби України, згідно ст. 2 вказаного законодавчого акту, є, в тому числі, здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.
Відповідно до ст. 3 Закон №3857, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону. Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
Ч. 3 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 №1710-VI встановлено, що пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прикордонний контроль»).
Порядок перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (далі - Правила).
Так, згідно п. 2 Правил у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Відповідно до п. 2-6 Правила, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації мають право на перетин державного кордону в умовах воєнного стану. Однак, згідно з п. 2-6 Правил таке право не поширюється на осіб, визначених в абзацах 2 - 8 ч. 3 статті 23 Закону №3857.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, зазначених в абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону №3857, а тому правом перетину кордону в період мобілізації не наділений.
Суд звертає увагу позивача на тому, що право відстрочення від призову на військову службу та право на перетин державного кордону під час мобілізації є різними за своєю правовою природою, законодавчими нормами, якими такі регулюються, та органами, що визначають їх наявність. Тому, наявність в особи відстрочки від призову не гарантує такій особи беззаперечного права перетину кордону.
Окрім того, суд звертає окрему увагу на те, що згідно з довідкою про прийняття іноземця на навчання №1368/UKR/2022 заняття на обов'язковому підготовчому курсі розпочинаються з 06 червня 2022 року. При цьому, в такій довідці зазначений обов'язок студена прибути до навчального закладу в термін до 06 червня 2022 року. Разом з тим, ОСОБА_1 прибув до пункту пропуску «Ужгород» з наміром перетнути державний кордон України з метою вибуття на навчання тільки 15 липня 2022 року.
Також суд бере до уваги те, що згідно з тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 від 22.03.2012, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період на період з 28.06.2022 по 22.08.2022, що не узгоджується з встановленим у Вищій школі управління та адміністрації в м. Ополе періоду навчання, що розпочинається з 01 жовтня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про прикордонний контроль», іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що ОСОБА_1 при здійсненні перетину державного кордону 15 липня 2022 року не мав права не перетину кордону в умовах воєнного стану, а тому відповідач правомірно відмовив у дозволі на його перетин.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюються спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідачів не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Чопського прикордонного загону (94 прикордонний загін) (місцезнаходження: вул. Головна, буд. 55А, м. Чоп, Закарпатська область, 89502, код ЄДРПОУ - 14321707) про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Ващиліна Р.О. у відрядженні у період з 04 по 05 жовтня 2022 року повний текст рішення виготовлено та підписано 06 жовтня 2022 року.
СуддяР.О. Ващилін