Ухвала від 06.10.2022 по справі 260/289/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову у роз'ясненні судового рішення

06 жовтня 2022 рокум. Ужгород№ 260/289/19

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі №260/289/2019 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління МВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії (надалі - відповідач, УМВС України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії), в якому просить: визнати протиправними і незаконними дії УМВС України в Закарпатській області (в особі ліквідаційної комісії) щодо не направлення до Пенсійного фонду України в Закарпатській області та позивачу належним чином посвідчених відомостей (наказу) про встановлення нової вислуги років і нового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача їх вчинити; справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 08592170) судовий збір у розмірі 768,40 грн.; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області подати до суду у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у адміністративній справі №260/289/2019 повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Вказаним рішенням визнано протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії щодо не урахування у вислугу років ОСОБА_1 періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015; зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії обчислити ОСОБА_1 вислугу років для призначення пенсії з урахуванням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 08592170) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Дане рішення оскаржувалося. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №260/289/19 - залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто рішення набуло законної сили 18.07.2019 року.

Надалі рішення було оскаржено у касаційному порядку.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.09.2022 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року та Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №260/289/19 залишено без змін.

Відповідно до супровідного листа Верховного суду, справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду 20 вересня 2022 року.

Судді Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю. справу передано 26.09.2022 р. - у перший робочий день після виходу на роботу з відрядження.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2019 року позивач подав заяву про роз'яснення рішення суду згідно якого просив суд роз'яснити, яким чином та у який спосіб відповідач має виконати рішення суду в частині обчислення ОСОБА_1 вислуги років для призначення пенсії з уразувавнням періоду проходження служби в органах внутрішніх справ на посадах державної служби з 01.04.2009 по 06.11.2015 у відповідності до законодавчих актів України.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі №7 від 20.05.2013, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Водночас, в рішенні суду від 03 квітня 2019 року чітко та зрозуміло викладено зміст відповідного судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.

Також слід зазначити, що під час вирішення заяви про роз'яснення судового рішення, суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або додатково обґрунтовувати та наводити мотиви прийнятого рішення.

Питання, на які хоче позивач отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення, а це діючим законодавством не передбачено і є неприпустимим.

Заявником фактично порушується питання про зміну резолютивної частини рішення, у тому числі додаткового роз'яснення мотивів ухваленого рішення, що не є підставою до роз'яснення рішення.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland, заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Враховуючи наведені обставини, суд зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, є зрозумілим, повним щодо всіх позовних вимог, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, оскільки відповідач на виконання вказаного рішення повинен діяти в межах та спосіб встановлений чинним законодавством.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що заява про роз'яснення рішення задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду додаткового роз'яснення не потребує.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 248, 250, 254, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року по справі №260/289/2019 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю.Дору

Попередній документ
106641964
Наступний документ
106641966
Інформація про рішення:
№ рішення: 106641965
№ справи: 260/289/19
Дата рішення: 06.10.2022
Дата публікації: 11.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби