Справа № 274/5374/22 Провадження № 1-кс/0274/1226/22
іменем України
05.10.2022 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №12022060480000708 від 03.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, у якому просить накласти арешт із забороною користування та розпорядження на каблучку з металу жовтого кольору, належну ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказує, що в період часу з 16.09.2022 по 02.10.2022 невстановлена особа, шляхом вільного доступу, перебуваючи в будинку, що по АДРЕСА_1 , таємно викрала золоту каблучку вагою близько 4 грам, яка належить ОСОБА_5 , чим заподіяла останньому матеріального збитку на суму, яка встановлюється.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено 03.10.2022 до ЄРДР за №12022060480000708, за правовою кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України.
В ході огляду місця події від 02.10.2022 у ОСОБА_6 за місцем її проживання: АДРЕСА_2 було оглянуто та вилучено до Бердичівського РВП каблучку з металу жовтого кольору.
Також допитана в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що 17.10.2022 близько 10 год., перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 , вона викрала золоту каблучку належну останньому. Після чого здала її до ломбарду «Скарбничка», що по пров. Тихому в м. Бердичеві, за що отримала грошові кошти в сумі 3500 грн.
У зв'язку з вищевикладеним 03.10.2022 вказану каблучку з металу жовтого кольору, було визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчий зазначає, що вказане вище майно є тимчасово вилученим майном, тому з метою запобігання можливості втрати, знищення перетворення, передачі, відчуження та з метою збереження як речового доказу, призначення ряду експертиз, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
ІІ. Процедура та позиція учасників справи
В судове засідання учасники провадження не з'явилися. Слідчий просив розглянути клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Встановлено, що СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060480000708 від 03.10.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Слідчим суддею досліджено матеріали, долучені до клопотання: витяг з ЄРДР за №12022060480000708 сформований станом на 03.10.2022; рапорт чергового служби 102 про реєстрацію повідомлення щодо скоєння крадіжки; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.10.2022; копію протоколу допиту потерпілого від 03.10.2022; копію заяви ОСОБА_5 від 02.10.2022 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння; копію протоколу огляду місця події від 02.10.2022; копію заяви ОСОБА_6 від 02.10.2022 про добровільне надання для огляду та вилучення працівникам поліції зіп-пакету із каблучкою жовтого кольору, яку вона викрала 17.09.2022 у будинку ОСОБА_5 ; копію протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 03.10.2022; копію постанови про визнання речовим доказом від 03.10.2022.
Проаналізувавши клопотання про арешт майна та додатки до нього, суд приходить до висновку, що слідчим у даній справі доведена необхідність накладення арешту у виді тимчасового позбавлення прав на розпорядження та користування вказаним майном з метою забезпечення його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні, запобігання його можливої передачі, відчуження, або знищення, та потреби досудового розслідування виправдовують застосування арешту на це майно.
Вказана форма арешту майна не є надмірно обтяжливою для його власника - є розумною та співмірною обставинам можливого кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для особи, якої він стосується, не вбачається.
Спосіб, у який здійснюється забезпечення кримінального провадження, відповідає завданням кримінального провадження, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, є розумним і співрозмірним.
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що підтверджені підстави, передбачені ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-173,175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, що належить ОСОБА_5 , яке було виявлено та вилучено під час огляду місця події 02.10.2022, а саме: каблучку з металу жовтого кольору.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором, оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА