Справа № 168/516/22
Провадження № 2-о/168/28/22
про залишення заяви без руху
06 жовтня 2022 року суддя Старовижівського районного суду Волинської області Хаврона О.Й., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про розірвання шлюбу.
Дана заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо загальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
При подачі заяви заявниками не зазначено свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб).
Відповідно до ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11від 21.12.2007 р., розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст.109 СК ( 947-14 ) подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: з ким з них будуть проживати діти; яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
З вбачається з поданої заяви такого договору (договорів) до заяви не додано, а тому вона не відповідає зазначеним вимогам.
За змістом ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
До заяви заявниками додано документи і вказано їх перелік.
Водночас ст.95 ЦПК України встановлює певні вимоги до документів як письмових доказів.
Зокрема, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як видно з доданих до заяви документів, вони подані в копіях, при цьому, такі копії не засвідчені і позивачем не підтверджено відповідність копії оригіналу.
Такі недоліки свідчать про недодержання позивачем положень ст.95, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2022 р. з 01 січня встановлений у розмірі 2481 грн.
Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених ст. 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу судовий збір (державне мито) оплачує позивач (спільну заяву подружжя - обоє з подружжя).
Тобто у разі з'явлення вимог обома заявниками, судовий збір сплачується кожним заявником окремим документом за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір» за подання до суду заяви окремого провадження, а саме заявниками підлягає до сплати судовий збір в загальній сумі 992,40 грн. (по 496,20 грн. кожним із заявників.)
До заяви заявниками надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору, з якої вбачається, що судовий збір сплачено лише заявником ОСОБА_1 в розмірі 496,20 грн.
Таким чином, заявнику ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 496,20 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волин.об/смт Ст.Вижівка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA628999980313191206000003544, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу Судовий збір, за заявою « ОСОБА_1 , ОСОБА_2 » Старовижівський районний суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, заяву слід залишити без руху, надавши заявникам термін для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, а саме зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; долучити письмовий договір про те, з ким із них буде проживати їх неповнолітній син, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини; долучити нотаріально посвідчений договір про розмір аліментів на дитину; долучити належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів; заявнику ОСОБА_2 необхідно долучити квитанцію про сплату судового збору в розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу залишити без руху.
Вказані в ухвалі недоліки заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід усунути протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали у зазначений в ухвалі спосіб.
Роз'яснити заявникам, що відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо заявники відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, то заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О. Й. Хаврона