Ухвала
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 753/13246/19
провадження № 61-14032св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця», (далі - ПрАТ «ФФ «Дарниця») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 лютого 1997 року між закритим акціонерним товариством «Фармацевтична фірма «Дарниця» (далі - ЗАТ «ФФ «Дарниця»), правонаступником якого є ПрАТ «ФФ «Дарниця», та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 4, 5 договору продаж квартири здійснено за 41 531 грн, що на момент здійснення операції складає двадцять одну тисячу дев'ятсот тридцять умовних одиниць за курсом Національного Банку України на день укладення даного договору, які покупці зобов'язувалися виплатити продавцю протягом п'ятнадцяти років з моменту укладення договору.
У зв'язку із тим, що відповідачами належним чином зобов'язання виконані не були, тому позивач просив суд стягнути з них 377 368,61 грн, з яких: 345 584,24 грн - заборгованість за договором, 31 784,37 грн - 3% річних за користування грошовими коштами.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року позов ПрАТ «ФФ «Дарниця» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користьПрАТ «ФФ «Дарниця»345 584,24 грн у рахунок стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 06 лютого 1997 року, 31 784,37 грн - 3 % річних, а всього 377 368,61 грн.
В частині відшкодування судових витрат відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зобов'язання має виконуватися належним чином, суд вважав встановленим, що відповідачі не сплатили повну вартість придбаної ними у позивача за договором купівлі-продажу квартири, а, отже, підлягає стягненню з них вказана сума заборгованості так і 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ПрАТ «ФФ «Дарниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що умовами договору не передбачено, що сума заборгованості сплачується в іноземній валюті або визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Оскільки відповідачами сплачено повну вартість квартири у розмірі 41 531,00 грн і ними виконані взяті зобов'язання по оплаті вартості квартири, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у відповідачів заборгованості перед позивачем за спірним договором купівлі-продажу квартири. При цьому, зазначав, що на час укладання договору купівлі-продажу квартири від 06 лютого 1997 року діяли положення ЦК Української РСР, які не передбачали можливості визначення грошового зобов'язання у еквіваленті до іноземної валюти. Оскільки у договорі купівлі-продажу квартири сторонами не було погоджено, що у разі зміни курсу валют, покупці зобов'язані будуть вносити кошти з урахуванням перерахунку, який буде проводитись з урахуванням зміненого, (зокрема збільшеного) курсу валют, суд дійшов висновку про те, що еквівалент вартості квартири має визначатися на день укладення договору, а не на дату платежу. При цьому договором не було передбачено, яка саме іноземна валюта, щодо якої Національний банк України встановлює курс, обирається сторонами.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» задоволено частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2015 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд виходив із того, що суди попередніх інстанцій не встановили повністю фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірили доводів і наданих сторонами доказів.
Верховний Суд вказав, що з метою правильного вирішення цього спору суди першої й апеляційної інстанцій мали, враховуючи вимоги статті 213 ЦК України, витлумачити пункт 4 договору купівлі-продажу квартири, встановити наявність або відсутність факту порушення відповідачами їх обов'язків за цим договором щодо повної сплати вартості квартири, а у разі встановлення факту такого порушення - визначити суму коштів, яку слід стягнути з відповідачів.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог ПрАТ «ФФ «Дарниця» відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що сторони в договорі купівлі-продажу від 06 лютого 1997 року чітко визначили істотку умову договору - ціну - 41 531 грн, і жодним чином не передбачили, що вказана ціна визначається за офіційним курсом іноземної валюти, а тому не має жодних підстав вважати, що покупці повинні сплатити вартість квартири, виходячи з курсу долара США до курсу гривні України на день платежу.
Також місцевий суд зазначив, що договір не містить посилання на визначення обов'язку по оплаті вартості квартири в залежності від курсу будь-якої іноземної валюти. Крім того, у договорів відсутній будь-який графік платежів, який повинні були виконувати відповідачі в залежності від курсу іноземної валюти і відсутній порядок здійснення розрахунку із корегуванням розміру періодичного платежу відповідно до курсу Національного банку України до іноземної валюти.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі сплатили позивачу грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується платіжними квитанціями, а тому покладення на відповідачів відповідальності та обов'язків, які не були прямо передбачені у договорі та законі, який існував на час укладення договору, є порушенням прав останніх.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «ФФ «Дарниця»задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ФФ «Дарниця» 172 794,12 грн заборгованості за договором та 15 892,19 грн 3% річних за користування грошовими коштами.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «ФФ «Дарниця» 172 794,12 грн заборгованості за договором та 15 892,18 грн 3% річних за користування грошовими коштами.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, врахувавши положення статті 213 ЦК України, дійшов висновку, що правильне проведення розрахунку має відбуватись таким чином, що сума, яка підлягає сплаті у відповідній національній валюті, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, при цьому суд зауважив, що справжня воля особи, яка вчинила правочин, зокрема покупця, направлена на виконання зобов'язання саме в такому порядку.
Ухвалюючи судове рішення, апеляційним судом також вказано, що хоча додаткова угода до договору купівлі-продажу була визнана недійсною, проте умови цієї угоди виконувались відповідачем протягом тривалого часу, тобто відповідачем оплата здійснювалась у гривнях, сума коштів на день платежу дозволяла придбати 105 доларів США, що підтверджено матеріалами справи,
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що належним виконанням умов договору слід вважати таку сплату суми у гривнях, яка розраховується виходячи з еквіваленту вартості квартири, зазначеної у договорі в умовних одиницях, перерахованих у гривню за курсом долару США до гривні на день здійснення платежу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, провадження № 61-11сво17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд розглянув справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що договір купівлі-продажу не містить посилання на визначення обов'язку по оплаті вартості квартири в залежності від курсу будь-якої іноземної валюти. Також у договорі відсутній будь-який графік платежів, Які повинні буди виконувати відповідачі в залежності від курсу іноземної валюти і відсутній порядок здійснення розрахунку із коригуванням розміру періодичного платежу відповідно до курсу Національного банку України до іноземної валюти.
Заявник вказує, що відповідно до статті 169 ЦК УРСР, чинній на час укладення договору купівлі-продажу, грошові зобов'язання повинні бути виражені й підлягають оплаті в національній валюті. Вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валюті допускається лише у випадку і в порядку, встановлених законом.
Отже, законом передбачено обов'язкове здійснення платежів на території України в національній валюті, разом із тим він не забороняє використання в обчисленні розміру грошових зобов'язань іноземної валюти та інших розрахункових величин.
Посилається на те, що аналіз змісту договору купівлі-продажу свідчить, що правила, встановлені статтею 213 ЦК України, не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору купівлі-продажу щодо порядку проведення розрахунку. Враховуючи те, що правила, встановлені статтею 213 ЦК України, не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови договору купівлі-продажу щодо порядку проведення розрахунку, тому потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem.
Вказує, що за умовами договору продажу квартири здійснено за 41 531 грн, при цьому умовами договору не передбачено визначення суми заборгованості за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Крім того, грошової одиниці під назвою «умовна одиниця» в світі не існує.
Наголошує на тому, що розгляд справи відбувся без участі відповідачів, які не були повідомлені належним чином про розгляд справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від ПрАТ «ФФ «Дарниця», у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі, виходячи з наступного.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року справу № 753/8945/19 (провадження № 61-8829св21) за позовом ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця») до ОСОБА_4 ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), за касаційною скаргою ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» на постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Крижанівської Г. В., передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року вказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (провадження № 61-8829сво21).
Судові рішення у справі, яка переглядається, та судові рішення у справі, яка передана на розгляд Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу - до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі, що переглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 753/8945/19 (провадження № 61-8829св21).
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 753/13246/19 (касаційне провадження № 61-14032св21) за позовом приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Павлова Ігоря Геннадійовича на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року до закінчення перегляду у касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» на постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2021 року (провадження № 61-8829сво21).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович