Ухвала
03 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 593/1509/21
провадження № 61-8079св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.
розглянув заяву акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про зупинення виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Райффайзен банк» про захист прав споживача, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Райффайзен банк» про захист прав споживача, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року, позов задоволено.
Визнано бездіяльність АТ «Райффайзен банк», яка полягає у відмові здійснити реструктуризацію заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року № 014/09-02/1246/05 протиправною та незаконною.
Зобов'язано АТ «Райффайзен банк» прийняти заяву ОСОБА_1 про реструктуризацію, розглянути її та здійснити реструктуризацію заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 жовтня 2005 року № 014/09-02/1246/05 з урахуванням положень пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Вирішено питання судових витрат.
У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Райффайзен Банк» на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 593/1509/21, витребувано справу із Бережанського районного суду Тернопільської області.
У вересні 2022 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання АТ «Райффайзен Банк» про зупинення виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Оскільки заявник жодним чином не обґрунтовує наявність підстав для застосування положень статті 436 ЦПК України, у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку слід відмовити.
Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про зупинення виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян