Ухвала
03 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 2-2452/11
провадження № 61-9415 ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 рокуу справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 вересня 2012 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини за кожним квартири АДРЕСА_1 , як майно, набуте за час шлюбу.
Вселено ОСОБА_3 у спірну квартиру та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкод в користуванні квартирою.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 жовтня 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 24 вересня 2012 року (провадження № 6-43507ск12).
З 2018 року ОСОБА_2 неодноразово зверталася до Верховного Суду із касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 року та ухвалу Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року.
23 вересня 2022 року ОСОБА_1 , яка не брала участі в справі, але вважала, що суд вирішив питання про її права та інтереси, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 року, у якій просять його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
У частині четвертій статті 389 ЦПК України передбачено, що особа, яка не брала участі в справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.
Таким чином, тлумачення частин першої та четвертої статті 389 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що за загальним правилом касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки лише після розгляду судом апеляційної інстанції її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Як виняток, допускається оскарження постанови апеляційного суду у касаційному порядку, якщо безпосередньо судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, особи, яка не брала участі у справі.
ОСОБА_1 не брала участі у цій справі. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржувала в апеляційному порядку рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 рокуматеріали касаційного провадження не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не була учасником справи, з апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі в справі, до апеляційного суду не зверталася, а порушує питання про оскарження у касаційному порядку рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 року, яке не було об'єктом перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 необхідно відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо касаційної скарги ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, Верховним Судом постановлено ухвалу від 01 лютого 2022 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на це саме судове рішення - рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 року. Також, дані Єдиного державного реєстру судових рішень вказують на те, що ухвалами від 06 квітня 2020 року та 19 жовтня 2021 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на це саме судове рішення, ухвалою від 23 грудня 2021 року Велика Палата Верховного Суду відмовила у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_2 на це судове рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенціївправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, ОСОБА_2 скористалася передбаченим законом правом на касаційне оскарження судового рішення у цій справі та є ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого в черговий раз подає касаційну скаргу на те ж судове рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та не є підставою для повторного розгляду касаційної скарги, оскільки не змінюють призначення імперативної норми процесуального права (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обгрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне роз'яснити заявникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що відповідно до приписів частини другої статті 148 ЦПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара