Постанова
Іменем України
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 2-3713/11
провадження № 61-19055св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І. та постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2009 року в місті Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Maздa MX-6», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «BMW X6», д. н. з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні даної ДТП.
Внаслідок ДТП позивачу завдана шкода здоров'ю, а саме, закрита травма хребта, забій поперекового відділу хребта, больовий синдром, забійна рана, закрита черепно-мозкова рана, струс головного мозку, у зв'язку з чим він витрачав кошти на стаціонарне та амбулаторне лікування і пов'язані з цим транспортні витрати. Також внаслідок ДТП позивач частково втратив працездатність, а тому вважав, що відповідач повинен відшкодувати йому шкоду за період непрацездатності під час лікування, що становить 122 робочих дні.
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 3725/12-54 від 20 липня 2012 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Maздa MX-6», д. н. з НОМЕР_1 , станом на 19 травня 2009 року складає 143 415,88 грн, що еквівалентно 18 817,53 дол. США.
Публічним акціонерним товариством «ХДІ Страхування» (далі - ПАТ «ХДІ Страхування»), в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 24 990,00 грн, що станом на 19 травня 2009 року еквівалентно 3 278,92 дол. США. Відповідно висновку експертного товарознавчого дослідження від 25 листопада 2010 року № 7553/10-18 після ДТП дійсна ринкова вартість автомобіля «Maздa MX-6», д. н. з НОМЕР_1 , становить 268,34 дол. США. Тому матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , становить 15 270,27 дол. США, що складає різницю між ринковою вартістю аналогічного автомобіля, сумою виплаченого страхового відшкодування та дійсною вартістю автомобіля після ДТП. З метою забезпечення реального відшкодування заподіяних йому з вини відповідача збитків, внаслідок пошкодження автомобіля «Мазда МХ-6», д.н.з НОМЕР_1 , розмір цих збитків слід стягнути в національній грошовій одиниці по курсу долара США на день ухвалення судового рішення.
Автомобіль «Мазда МХ-6», д. н. з НОМЕР_1 , до його пошкодження, мав намір придбати ОСОБА_3 за ціною 20 000 дол. США, про що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір від 17 серпня 2008 року. Однак, через знищення автомобіля внаслідок ДТП вказаний договір розірваний. Тому з відповідача слід стягнути упущену вигоду у розмірі 1 182,47 дол. США, що становить різницю між обумовленою ціною на придбання автомобіля у розмірі 20 000 дол. США та ринковою вартістю автомобіля у розмірі 18 817,53 дол. США, яка визначена у висновку судової автотоварознавчої експертизи № 3725/12-54 від 20 липня 2012 року.
Також внаслідок ДТП позивачу заподіяні супутні реальні збитки, а саме, витрати на послуги евакуатора, вимушене зберігання автомобіля на платній стоянці, придбання тенту для автомобіля, придбання поліетиленової плівки та скотчу, банківська комісія за прийняття платежу при оплаті за проведення експертного дослідження, друкування фотографій пошкодженого автомобіля, поштові послуги, оплата полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/1095258 у розмірі 651,00 грн, який вступив в силу з 17 травня 2009 року, а внаслідок ДТП (знищення автомобіля) з 19 травня 2009 року не був використаний, сплата транспортного збору, який сплачений наперед за 2009 рік та 2010 рік, а внаслідок ДТП (знищення автомобіля) з 19 травня 2009 року не був використаний, сплата за послуги банку при сплаті транспортного збору, витрати, які позивач мусить зробити для відновлення порушеного права щодо можливості мати у власності ідентичний засіб автомобілю «Мазда МХ-6», зокрема, оплата державного мита при придбанні аналогічного автомобіля.
Внаслідок ДТП позивачу заподіяно моральну шкоду, так як він постійно перебував на лікарняному та втратив можливість реалізації кар'єрного росту, він зазнав душевних страждань, у зв'язку із знищенням автомобіля, який є ексклюзивним і дуже рідкісним. Також моральна шкода полягає у протиправній поведінці відповідача, який протягом тривалого часу добровільно не відшкодував позивачу заподіяну шкоду та затягував розгляд справи. Усі ці дії відповідача порушили нормальні життєві зв'язки позивача.
З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просив:
зобов'язати відповідача відшкодувати збитки, заподіяні ушкодженням здоров'я (каліцтвом) внаслідок ДТП, а саме:
витрати на ліки та лікування у загальному розмірі 3 297,50 грн,
стягнути витрати на придбання путівки до Сакського військово-клінічного санаторію ім. Н. І. Пирогова у розмірі 30 821,76 грн,
витрати на проїзд залізничним транспортом до санаторного закладу та назад у розмірі 878,66 грн, а також заробіток (дохід), втрачений внаслідок втрати загальної працездатності через ушкодження здоров'я внаслідок ДТП за 122 робочих днів, проведених на лікуванні, за мінусом страхового відшкодування, сплаченого страховою компанією ВАТ «ХДІ Страхування», що становить 31 765,94 грн;
стягнути майнову шкоду, спричинену внаслідок ДТП, а саме:
з метою відшкодування збитків у повному обсязі за знищене авто «Мазда МХ-6» д. н. з. НОМЕР_1 , відповідно до визначення його реальної вартості на момент винесення судового рішення, враховувати вартість автомобіля «Мазда МХ-6» у доларовому еквіваленті, яка згідно до судової автотехнічної експертизи становить 18 817,53 дол. США (143 415,88 грн : 7,6214 грн), де 143 415,88 грн - визначена ринкова вартість авто, яка була перерахована на 19 травня 2009 року згідно курсу НБУ долара США до гривні. В рішенні визначити, що відшкодування матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», дорівнює вартості 18 817,53 дол. США і підлягає сплаті у національній грошовій одиниці України, згідно перерахунку з офіційного курсу НБУ долара США до гривні на день ухвалення судового рішення;
стягнути (вартість майна) матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП у розмірі 15 270,27 дол. США, що становить різницю між ринковою вартістю аналогічного автомобіля у сумі 18 817,53 дол. США, сумою виплаченого страхового відшкодування у розмірі 3 278 дол. США та дійсною вартістю автомобіля після ДТП у розмірі 268,34 дол. США. Вказану суму стягнути з відповідача в національній грошовій одиниці по курсу долара США на день ухвалення судового рішення;
стягнути упущену вигоду у розмірі 16 452,74 дол. США, що становить різницю між стягнутою судом вартістю матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, і домовленою вартістю продажу автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 з реальним покупцем ОСОБА_3 у розмірі 20 000 дол. США, за мінусом вартості пошкодженого автомобіля у сумі 268,34 дол. США і вартості страхового відшкодування, сплаченого страховою компанією ВАТ «ХДІ Страхування», у розмірі 24 990,00 грн, що еквівалентно 3 278,92 дол. США по курсу НБУ на 19 травня 2009 року;
стягнути майнову шкоду (реальні збитки), а саме:
за послуги евакуатора у розмірі 1 620,00 грн, вимушене зберігання автомобіля на платній стоянці з 19 травня 2009 року по 07 червня 2014 року у розмірі 36 880,00 грн, придбання тенту у розмірі 310,00 грн, придбання поліетиленової плівки та скотчу у розмірі 106,75 грн, подання телеграми для повідомлення винного в ДТП ОСОБА_2 про проведення експертного дослідження у розмірі 41,54 грн, проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 7553/10-18 від 25 листопада 2010 року у КНДІСЕ у розмірі 579,96 грн, банківську комісію за прийняття платежу при оплаті за проведення експертного дослідження у розмірі 10,00 грн, друк фотографій ушкодженого автомобіля Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , які надані до справи та на вимогу експертам у розмірі 148,05 грн, поштові послуги за направлення до ОСОБА_2 рекомендованого листа про досудове врегулювання відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 13,56 грн, поштові послуги за повернення рекомендованого листа (про досудове врегулювання відшкодування шкоди) у зв'язку із закінченням терміну зберігання у розмірі 6,36 грн, сплату полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/1095258, який вступив в силу з 17 травня 2009 року, а внаслідок ДТП (знищення автомобіля ) з 19 травня 2009 року не був використаній у розмірі 651,00 грн, сплату транспортного збору, який був сплачений наперед за 2009 рік та 2010 рік, а внаслідок ДТП (знищення автомобіля) з 19 травня 2009 року не був використаний у розмірі 500,00 грн, послуги банку при сплаті транспортного збору у розмірі 15,00 грн, витрати (реальні збитки), які позивач повинен буде зробити для відновлення порушеного права у розмірі 7 170,79 грн (можливість мати у власності ідентичний засіб «Мазда МХ-6» - при нотаріальному оформлені договору купівлі - продажу ідентичного автомобіля позивач буде змушений сплатити державне мито у розмірі 5% вартості автомобіля);
моральну шкоду у розмірі 49 900,00 грн, а також судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану здоров'ю у розмірі 26 398,82 грн, майнову шкоду в розмірі 496 385,05 грн та моральну шкоду в розмірі 47 350,00 грн , а всього - 570 133,87 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 224,72 грн.
В частині відшкодування збитків, завданих здоров'ю позивача, суд першої інстанції зробив висновок, що з відповідача підлягають стягненню витрати на лікування у розмірі 3 297,50 грн та втрачений заробіток у розмірі 23 101,32 грн.
Визначаючи розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , у сумі 15 270,27 дол. США, суд першої інстанції виходив із того, що вказана сума становить різницю між ринковою вартістю цього автомобіля у сумі 18 817,53 дол. США, сумою виплаченого страхового відшкодування у розмірі 3 278 дол. США та дійсною вартістю автомобіля після ДТП у розмірі 268,34 дол. США. Упущена вигода позивача становить 1 182,47 дол. США (різниця між ціною домовленості про купівлю автомобіля 20 000 дол. США та 18 817,53 дол. США, що дорівнює ринковій вартості автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , згідно з висновком судової авто товарознавчої експертизи № 3725/12-54 від 20 липня 2012 року). При цьому суд визначив вказану суму в національній грошовій одиниці по курсу долара США на день ухвалення судового рішення. На 05 березня 2021 року офіційний курс гривні до долара США становить 27,7564 грн за 1 долар США. Таким чином, зобов'язання в розмірі 16 452,74 дол. США (прямі збитки 15 270,27 + упущена вигода 1 182,47 дол. США становить в еквіваленті 456 668,83 грн за офіційним курсом НБУ на день ухвалення рішення. Також суд першої інстанції стягнув супутні витрати, пов'язані із знищенням майна у розмірі 39 716,22 грн.
В частині моральної шкоди суд першої інстанції стягнув з відповідача різницю між розміром моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком, та загальним розміром моральної шкоди, тобто 47 350 грн (49 900 грн - 2 550 грн).
Короткий зміст оскаржених ухвали та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року.
Поновлюючи строк на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що представник відповідача вживав заходи та залежні від нього дії щодо подання апеляційної скарги, усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а після їх усунення без зволікань звернувся з апеляційною скаргою повторно.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шуляка О. О., задоволено частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 змінено, викладено резолютивну частину в такій редакції:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану здоров'ю у розмірі 26 398,82 грн, майнову шкоду у розмірі 188 838,21 грн та моральну шкоду у розмірі 47 350,00 грн, а всього у розмірі 262 587,03 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про визначення розміру матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП у розмірі 15 270,27 дол. США та стягнув її еквівалент в національній грошовій одиниці по курсу долара США на день ухвалення оскаржуваного рішення. У висновку судової авто товарознавчої експертизи № 3725/12-54 від 20 липня 2012 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля ««Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП станом на 19 травня 2009 року обчислений у національній валюті гривні. Також у національній валюті гривні позивачу виплачено страхове відшкодування і обчислено дійсну ринкову вартість пошкодженого автомобіля у висновку експертного товарознавчого дослідження № 7553/10-18 від 25 листопада 2010 року після ДТП, не зважаючи на те, що в цьому висновку вказано доларовий еквівалент дійсної ринкової вартості пошкодженого автомобіля. Зміна курсу гривні до долара США після проведення оцінки майна в установленому законом порядку не є підставою для стягнення курсової різниці, оскільки така зміна не свідчить про збільшення розміру завданої шкоди, обчисленого в національній валюті. Отже, розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП складає 116 300,88 грн, що становить різницю між ринковою вартістю цього автомобіля у розмірі 143 415,00 грн, сумою виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24 990,00 грн і дійсною вартістю автомобіля після ДТП у розмірі 2 125,00 грн. Суд апеляційної інстанції погодився із рішенням суду першої інстанції в частині визначення розміру упущеної вигоди у розмірі 1 182,47 дол. США, що становить різницю між ціною домовленості про купівлю автомобіля позивача у розмірі 20 000,00 дол. США та ринковою вартістю автомобіля згідно з висновком судової авто товарознавчої експертизи № 3725/12-54 від 20 липня 2012 року у сумі, що на момент ДТП була еквівалентна 18 817,53 дол. США. При цьому суд першої інстанції правомірно визначив вказану суму в національній грошовій одиниці по курсу долара США на день ухвалення судового рішення, тобто, на 05 березня 2021 року (1 дол. США = 27,7564 грн), що становить 32 821,11 грн (1 182,47 ? 27,7564). \
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача супутніх витрат, пов'язаних із знищенням майна у розмірі 39 716,22 грн в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому судом апеляційної інстанції не перевірялося.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем факту завдання йому моральної шкоди відповідачем та визначенням розміру моральної шкоди у розмірі 47 350,00 грн, яка становить різницю між оціненим позивачем розміром моральної шкоди у розмірі 49 900,00 грн та розміром моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком, у розмірі 2 550,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду про відкриття провадження від 04 серпня 2021 року в частині поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2021 року; не передаючи справу на новий розгляд, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, змінивши постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, а саме: 1) у зв'язку з пред'явленням позовної вимоги про стягнення грошової суми в іноземній валюті, а саме, упущеної вигоди у розмірі еквівалентному 20 000,00 дол. США, слід у мотивувальній частині постанови доповнити та змінити її, виклавши у такій редакції, - навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення, яка згідно курсу НБУ долара США до гривні (1 дол. США = 27,7564 грн) на день ухвалення рішення Подільського районного суду м. Києва на 05 березня 2021 року, складала у розмірі 555 128,00 грн (20 000 х 27,7564). Враховуючи, що апеляційним судом визначено (та стягнуто судом) вартість збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6» внаслідок ДТП у розмірі 116 300,88 грн, то упущена вигода за мінусом стягнутої судом вартості збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6» внаслідок ДТП, складає 438 827,12 грн (555 128,00 - 116 300,88); 2) мотивувальну частину постанови змінити, виклавши її у такій редакції, - в частині відшкодування майнової шкоди внаслідок ДТП від 19 травня 2009 року, суд встановив, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6» д. н. з. НОМЕР_1 у розмірі 116 300,88 грн; упущена вигода у розмірі 438 827,12 грн; супутні витрати, пов'язані із знищенням майна, у розмірі 39 716,22 грн, на загальну суму 594 844,22 грн (116 300,88 + 438 827,12 + 39 716,22); 3) резолютивну частину постанови змінити та викласти у такій редакції - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану здоров'ю у розмірі 26 398,82 грн, майнову шкоду у розмірі 594 844,22 грн, моральну шкоду у розмірі 47 350,00 грн, а всього у розмірі 668 593,04 грн; 4) резолютивну частину постанови змінити та викласти у такій редакції - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у загальному розмірі 6 714,32 грн; 5) мотивувальну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року доповнити - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . індекс інфляції та три проценти річних з загальної суми збитків, спричинених внаслідок ДТП з дня останнього уточнення позовних вимог - з 13 серпня 2014 року;
або, не передаючи справу на новий розгляд, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, з ухваленням нового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану здоров'ю у розмірі 26 398,82 грн, майнову шкоду у розмірі 594 844,22 грн та моральну шкоду у розмірі 47 350,00 грн, а всього у розмірі 668 593,04 грн; судовий збір у загальному розмірі 6 714,32 грн; індекс інфляції та три проценти річних з загальної суми збитків спричинених внаслідок ДТП з дня останнього уточнення позовних вимог - з 13 серпня 2014 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що 05 березня 2021 року Подільським районним судом м. Києва ухвалено судове рішення, яким частково задоволені позовні вимоги. 18 березня 2021 року Подільським районним судом м. Києва складений та оголошений повний текст судового рішення, яке було надіслано судом до ЄДРСР 30 березня 2021 року, зареєстровано 31 березня 2021 року і оприлюдненою у ЄДРСР 01 квітня 2021 року. У матеріалах справи міститься розписка представника відповідача про те, що повний текст рішення суду ним отримано 15 квітня 2021 року. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Шуляк О. О. надіслав 05 травня 2021 року апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року відмовлено у прийнятті та повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником Шуляком О. О. на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2021 року, у зв'язку з тим, що апеляційна скарга не була підписана особою, яка її подає. 21 липня 2021 року у канцелярії Київського апеляційного суду представник відповідача Шуляк О. О. отримав ухвалу суду та в той же день повторно направив апеляційну скаргу. Отже, повторно апеляційна скарга направлена представником відповідача до апеляційного на 96-й день після дня отримання рішення суду. Враховуючи вимоги статті 354 ЦПК України, представник відповідача пропустив строки апеляційного оскарження. Поважною причиною пропуску на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у заяві було визначено повернення апеляційної скарги. У своєму висновку щодо застосування норм права Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19 зазначив, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов'язків.Суд апеляційної інстанції, поновлюючи строк на касаційне оскарження, проігнорував як цей висновок Верховного Суду, так і характер процесуальної поведінки відповідача ОСОБА_2 та його представників, які постійно та навмисно зловживали процесуальними правами та не виконували свої процесуальні обов'язки, блокували розгляд цивільної справи, чим затягнули розгляд простої судової справи більше 10-ти років. У постанові апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, порушуючи засади цивільного судочинства та неправильно застосовуючи норм матеріального і процесуального права, суд допустив помилки при підрахунку майнової шкоди, що призвело до недоотримання позивачем ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 майнової шкоди (відсутність ефективного захисту порушених прав). Вже 12 років позивач ОСОБА_1 не може отримати у суді сатисфакції та ефективного захисту своїх порушених прав, а саме відшкодування у повному обсязі шкоди, завданої відповідачем по справі ОСОБА_2 внаслідок ДТП від 19 травня 2009 року, оскільки сторона відповідача зловживала процесуальними правами та навмисно затягувала розгляд справи. Позивач в уточненні позовних вимог від 13 серпня 2014 року у частині IІ пункту 3, просив суд стягнути з відповідача упущену вигоду у розмірі, еквівалентому 20 000 дол. США за мінусом стягнутою судом вартості збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6» внаслідок ДТП. У мотивувальній частині свого рішення апеляційний суд визначив розмір матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП у сумі 116 300,88 грн, що є різницю між ринковою вартістю цього автомобіля у сумі 143 415,00 грн, сумою виплаченого страхового відшкодування у сумі 24 990,00 грн і дійсною вартістю автомобіля після ДТП у сумі 2 125,00 грн. У постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, у справі № 6-1672цс16 зазначено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України (далі - НБУ) на день ухвалення рішення. Але всупереч зазначеному, при вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача по справі упущеної вигоди у розмірі еквівалентно 20 000 дол. США за мінусом стягнутою судом вартістю збитку заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6» внаслідок ДТП, апеляційний суд не навів розрахунок з переведенням іноземної валюти 20 000 дол. США в українську гривню за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення. А саме, упущена вигода згідно до вимог законодавства та курсу НБУ долара США до гривні (1 дол. США = 27,7564 грн) на день ухвалення судового рішення першої інстанції на 05 березня 2021 року, складає у розмірі 555 128,00 грн (20 000 х 27,7564). А враховуючи те, що апеляційним судом було визначено (та стягнуто судом) вартість збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6» внаслідок ДТП у розмірі 116 300,88 грн, то упущена вигода за мінусом стягнутою судом вартістю збитку заподіяного пошкодженням автомобіля "Мазда МХ-6" внаслідок ДТП, складає 438 827,12 грн (555 128,00 - 116 300,88). Майнова шкода, яка була завдана відповідачем позивачу внаслідок ДТП від 19 травня 2009 року, дорівнює 594 844,22 грн, яка складається із розміру: матеріального збитку, заподіяного пошкодженням автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 у розмірі 116 300,88 грн, упущеної вигоди у розмірі 438 827,12 грн та супутніх витрат, пов'язаних із знищенням майна, у розмірі 39 716,22 грн (116 300,88 + 438 827,12 + 39 716,22). Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2021 року з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 2 224,72 грн. Апеляційний суд помилково не зазначив (не стягнув) відшкодування судових витрат у розмірі 2 224,72 грн на користь позивача з відповідача. Враховуючи частину другу статті 625 ЦК України, частину дев'яту статті 10 ЦПК України та з метою отримання хоча б часткової компенсації за тривалий розгляд судової справи, буде доцільно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 індексу інфляції та три проценти річних з дня останнього уточнення позовних вимог - з 13 серпня 2014 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі № 2-3713/11, витребувано справу з суду першої інстанції.
У січні 2022 року матеріали цивільної справи № 2-3713/11 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19, від 13 червня 2018 року у справі № 826/12955/15, від 08 липня 2020 року у справі № 753/21770/14 та у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1672цс16).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 19 травня 2009 року о 15 год 35 хв. відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «BMW X6», д. н. з. НОМЕР_2 , в місті Києві по вул. Межигірська з боку вул. Оболонська в напрямку вул. Оленівська, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, почав виконувати маневр повороту наліво, на вул. Юрківська, при цьому не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, внаслідок чого скоїв зіткнення з належним ОСОБА_1 автомобілем «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 , чим пошкодив транспортні засоби. Внаслідок своїх дій відповідач порушив пункти 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
19 травня 2009 року позивача госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (далі - КМКЛШМД). Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження, а саме: забиті місця, садна грудної клітки (синець на все тіло від ременя безпеки), що підтверджується записами хірурга у медичній картці амбулаторного хворого; закрита травма хребта - консолідований компресійний перелом тіла Th-9 хребта, забій поперекового відділу хребта, больовий синдром, забійна рана, що підтверджується довідками від лікарів з 2009 по 2019 роках, витягами наданими Київськими лікарнями з історії хвороби, записами травматолога у медичній карті амбулаторного хворого. Також, закрита травма хребта консолідований компресійний перелом тіла Th-9 хребта, що підтверджуються даними рентгенографії з різних лікарень та за різний проміжок часу з 2009 по 2011 роки. З 01 вересня 2011 року по 16 вересня 2011 року позивач проходив стаціонарне лікування у Міський клінічній лікарні № 9 м. Києва (далі - МКЛ) у травматологічному відділені. Заключний діагноз: «консолідований перелом Th-9 із компресією переднього відділу, посттравматичний остеохондроз грудного відділу хребта больовий синдром… травма 2009 р. в наслідок ДТП (перелом Th 9)». Також під час ДТП позивач отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, що підтверджується випискою з КМКЛШМД № 13071 від 27 травня 2009 року та записами невролога у медичний карти амбулаторного хворого. З 08 квітня 2011 року по 23 квітня 2011 року позивач за направленням лікаря проходив стаціонарне лікування у Міський клінічній лікарні № 9 м. Києва (вул. Ризька, 1) у неврологічному відділенні. Заключний клінічний діагноз: «хронічна люмбоішіалгія на тлі остеохондрозу поясничного крижового відділу хребта, забиття поперекового відділу хребта (2009 р.) и компресійного перелому Th-9 (клиноподібна деформація). Компресійно-ішемічна невропатія лівого ліктьового нерва, ульнарно- кубітальний тунельний синдром у вигляді помірних сенсорних порушень, залишкові явища закритої черепно-мозкової травми (2009 р.) у вигляді астено - невротичного синдрому». Також, під час ДТП позивач отримав пошкодження (поріз) м'яких тканин шиї з правої сторони, про що було зазначено у повному діагнозі виписки № 13071 від 27 травня 2009 року з КМКЛШМД. Під час обстежень і стаціонарного лікування в медичних закладах тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП у КМКЛШМД, у КМКЛ № та Інституті нейрохірургії були призначені ліки на загальну суму 1 665, 35 грн, яка була відшкодована Страховою компанією «ХДІ Страхування» на підставі статті 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та наданих до страхової компанії документів.
Також позивачем понесено додаткові витрати під час амбулаторного лікування на загальну суму 3 297,50 грн, а саме, вартість ліків, використаних під час амбулаторного лікування склала 2 277, 40 грн, проведення фізіотерапевтичного лікування на суму 60,00 грн, вартість ліків на загальну суму 960,10 грн під час лікування у 2012 році наслідків ДТП.
Позивач був непрацездатним у періоди 2009-2012 роки (122 робочих дні).
Втрачений заробіток позивача становив: у травні 2009 року - 1 561,72 грн (8 днів непрацездатності, 18 робочих днів у місяці, середньостатистична заробітна плата 3 513,88 грн); у червні 2009 року - 4 375,70 грн (22 дні непрацездатності, 20 робочих днів у місяці, середньостатистична заробітна плата 3 977,91 грн); у липні 2009 року - 3 836,48 грн (24 дні непрацездатності, 23 робочих дні у місяці, середньостатистична заробітна плата 3 676,63 грн); у серпні 2009 року - 1 117,29 грн (6 днів непрацездатності, 20 робочих днів у місяці, середньостатистична заробітна плата 3 724,31 грн); у вересні 2009 року - 1 523,58 грн (9 днів непрацездатності, 22 робочих дні у місяці, середньостатистична заробітна плата 3 724,31 грн); у квітні 2011 року - 2 607,02 грн (14 днів непрацездатності, 20 робочих днів у місяці, середньостатистична заробітна плата 3 724,31 грн); у вересні 2011 року - 2 390,06 грн (12 днів непрацездатності, 22 робочих днів у місяці, середньостатистична заробітна плата 4 381,77 грн); у січні 2012 року - 3 517,25 грн (16 днів непрацездатності, 20 робочих днів у місяці, середньостатистична заробітна плата 4 396,56 грн); у жовтні 2012 року - 573,46 грн (3 дні непрацездатності, 23 робочих днів у місяці, середньостатистична заробітна плата 4 396,56 грн); у листопаді 2012 року - 1 598,75 грн (8 днів непрацездатності, 22 робочих дні у місяці, середньостатистична заробітна плата 4 396,56 грн). Всього - 23 101,32 грн.
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП, провадження закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постановою апеляційного суду міста Києва від 21 жовтня 2009 року постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2009 року скасовано, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративною відповідальністю закрито, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП.
Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи № 3725/12-54 від 20 липня 2012 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з НОМЕР_1 внаслідок ДТП станом на 19 травня 2009 року складає 143 415,88 грн.
Установлено та не заперечується сторонами, що станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 відповідно до полісу ВС/3132502 була застрахована у ПАТ «ХДІ Страхування», яке виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодуванням у розмірі 24 990,00 грн відповідно до укладеної між ПАТ «ХДІ Страхування» і ОСОБА_1 угоди про розмір страхового відшкодування.
Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження № 7553/10-18 від 25 листопада 2010 року після ДТП дійсна ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 становить 2 125,00 грн, що було еквівалентно 268,34 дол. США.
17 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір, відповідно до пункту 1.1 якого сторони домовились про те, щоб укласти договір купівлі-продажу автомобіля «Мазда МХ-6», 1994 року випуску.
У пунктах 2.1, 2.2 вказаного договору від 17 серпня 2008 року сторони домовились, що ціна транспортного засобу на день продажу є еквівалентною 20 000 доларів США. Передача грошей здійснюється готівкою в національній валюті України згідно курсу НБУ. У разі зміни курсу долара США до гривні на день укладення правочину купівлі-продажу автомобіля «Мазда МХ-6», 1994 року випуску ціна об'єкту продажу в гривнях буде еквівалентна 20 000 доларів США.
За даними звіту про незалежну оцінку транспортного засобу від 20 серпня 2008 року вартість автомобіля «Мазда МХ-6», д. н. з. НОМЕР_1 на момент оцінки складала 20 960 дол. США.
Допитаний у суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3 підтвердив обставини щодо укладення попереднього договору купівлі - продажу автомобіля у серпні 2008 року за ціною 20 000 дол. США, а також що договір було розірвано через знищення автомобіля в ДТП.
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Щодо посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 826/12955/15, від 08 липня 2020 року у справі № 753/21770/14 та у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1672цс16).
У пункті 5 частини першої статті 396 ЦПК України зазначено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Аналіз пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України свідчить, що якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, то касаційне провадження закривається.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) зазначено, що «ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду вважає за потрібне конкретизувати:
Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими».
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2009 року в місті Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Maздa MX-6», під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «BMW X6», під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Внаслідок ДТП позивачу завдана шкода здоров'ю.
Позивач просив зобов'язати відповідача відшкодувати збитки, заподіяні ушкодженням здоров'я (каліцтвом) внаслідок ДТП, стягнути майнову та моральну шкоду.
У справі 826/12955/15-ц (постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року) ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шуляк О. О., Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про скасування рішення, в якому просив скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28 травня 2015 року № V-004/2014 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Шуляк О. О.; зобов'язати відповідача прийняти рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; притягнення адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до них дисциплінарного стягнення - зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк до одного року.
У справі № 753/21770/14 (постанова Верховного СудуВерховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року) Приватне акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що 18 лютого 1997 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . У пунктах 4, 5 зазначеного договору купівлі-продажу передбачено, що продаж квартири здійснено за 31 720, 00 грн, що на момент здійснення операції становило 16 750, 00 умовних одиниць за курсом Національного банку України на день укладення цього договору, які покупці зобов'язались виплатити продавцю протягом п'ятнадцяти років з моменту укладання цього договору.
Посилаючись на те, що відповідачі сплатили кошти за договором не у повному обсязі, оскільки вартість квартири мала бути визначена у гривні за офіційним курсом національної валюти до долара США, установленим Національним банком України на день платежу, а не на день укладання договору, позивач просив стягнути з відповідачів 254 488 , 92 грн заборгованості за укладеним договором та три проценти річних відповідно до положень статті 625 ЦК України у розмірі 22 883, 17 грн.
У справі № 6-79цс14 (постанова Верховного Суду України від 02 липня 2014 року) ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов мотивований тим, що 29 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір позики, згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримав від нього окремими частинами грошові кошти в доларах США, що за курсом Національного банку України складало 2 000 000 грн. Погашення відповідачем позики за умовами договору повинно було здійснюватися щомісяця рівними частинами до повної виплати суми боргу - до 01 квітня 2009 року та зі сплатою 1 000 000 грн за користування позикою. Усі умови договору позики були погоджені сторонами та викладені в розписці, підписаній ОСОБА_2 29 вересня 2008 року. 30 квітня 2009 року відповідач позичив у нього ще 20 000 дол. США, а 17 червня 2009 року - 30 000 дол. США. Посилаючись на те, що відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за договорами позики, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 за договором від 29 вересня 2008 року 200 455 дол. США основного боргу, 56 800 дол. США процентів за користування позикою в розмірі облікової ставки Національного банку України, 22 720 дол. США - три проценти річних від простроченої суми, 38 086, 45 дол. США інфляції за весь час прострочення, що разом становить 318 061 дол. США, та 1 000 000 грн плати за користування позикою, установленої договором, і за договором позики від 30 квітня 2009 року - суму основного боргу в розмірі 50 000 дол. США.
У справі № 6-190цс15 (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року) ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 23 серпня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 22 600 дол. США на строк з 23 серпня 2007 року до 22 серпня 2014 року зі сплатою 12,5 % річних.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за вказаним кредитним договором, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило стягнути з відповідача 938,81 дол. США простроченої заборгованості за процентами, 76,38 дол. США поточної заборгованості, 16 726 ,93 грн пені за простроченим кредитом, 10 240,14 грн пені за простроченими процентами, всього 1 015,19 дол. США та 26 967,07 грн станом на 28 лютого 2014 року.
У справі № 6-1672цс16 (постанова Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року) ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов мотивований тим, що 15 жовтня 2013 року ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 32 760 грн, що в еквіваленті було 4 000 дол. США, про що між ними укладено відповідний договір позики, строком до 15 жовтня 2015 року. ОСОБА_2 15 жовтня 2015 року повернула ОСОБА_1 32 760 грн боргу. Відповідач повернула кошти в неналежному розмірі, оскільки згідно з вимогами частини другої статті 533 ЦК України сума боргу мала визначатись за офіційним курсом національної валюти до долара США, встановленим Національним банком України на день платежу, та становила 87 731,14 грн, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 57 572,14 грн як частину суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а також вирішити питання розподілу судових витрат.
Таким чином, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 826/12955/15, від 08 липня 2020 року у справі № 753/21770/14 та у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1672цс16, на які посилається ОСОБА_1 у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин в справі, що переглядається.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховним Судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на який посилалася особа у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Тому касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 826/12955/15, від 08 липня 2020 року у справі № 753/21770/14 та у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1672цс16підлягає закриттю згідно пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Щодо оскарження ухвали суду апеляційної інстанції в частині поновлення строку на апеляційне оскарження
У справі, що переглядається :
05 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення за відсутністю відповідача та/або його представника. Дати складення повний текст судового рішення не містить;
Копію рішення суду представник відповідача Шуляком О. О. отримав 15 квітня 2021 року (т. 9 арк. спр. 76).
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 354 ЦПК України часник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Вперше із апеляційною скаргою представник відповідача ОСОБА_4 звернувся 15 травня 2021 року. В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги долучена заява про поновлення строків апеляційного оскарження (т. 9 арк. спр.82-83).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, у зв'язку з тим, що апеляційна скарга не була підписана особою, яка її подає.
Повторна апеляційна скарга направлена представником відповідача ОСОБА_4 21 липня 2021 року, тобто на наступний день після постановлення апеляційним судом ухвали про повернення апеляційної скарги.
В ухвалі апеляційного суду зазначено, що представник відповідача вживав заходи та залежні від нього дії щодо подання апеляційної скарги, усунув недоліки вперше поданої апеляційної скарги, а після їх усунення без зволікань звернувся з апеляційною скаргою повторно, тому апеляційний суд зробив вірний висновок про наявність підстав для поновлення строку.
Згідно частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Щодо доводів касаційної скарги стосовно відшкодування судових витрат, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції змінено рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 березня 2021 року лише в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , викладено резолютивну частину в новій редакції, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану здоров'ю у розмірі 26 398,82 грн, майнову шкоду у розмірі 188 838,21 грн та моральну шкоду у розмірі 47 350,00 грн, а всього у розмірі 262 587,03 грн.
Згідно частини другої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в мажах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Оскільки ОСОБА_1 не були заявлені позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних, підстави для їх стягнення відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З урахуванням того, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України Верховним Судом встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 826/12955/15, від 08 липня 2020 року у справі № 753/21770/14 та у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1672цс16та на які посилався позивач у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, то суд касаційної інстанції закриває касаційне з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу в частині оскарження ухвали суд апеляційної інстанції слід залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 396, 400, 401, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Закрити касаційне провадження у справі № 2-3713/11, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Судувід 13 червня 2018 року у справі № 826/12955/15, від 08 липня 2020 року у справі № 753/21770/14 та у постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 16 вересня 2015 року у справі № 6-190цс15, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1672цс16.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук