04 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/11618/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 (головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Корсак В.А., Демидова А.М.)
у справі №910/11618/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 834568,90 грн,
1.Короткий зміст обставин справи
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (далі - ТОВ "Чернігівгаз Збут") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") про стягнення 834568,90 грн.
1.2.В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору транспортування природного газу №1910000218 від 18.12.2019, за яким позивач є замовником послуги, а відповідач - оператором ГТС, надавались послуги транспортування природного газу. За результатом газового місяця вересня 2020 року відповідачем через інформаційну платформу направлено позивачу односторонній акт №09-2020-1910000218 від 30.09.2020 врегулювання щодобових небалансів. Позивач зазначає, що відповідачем невірно розраховано вартість добових небалансів, що потягло за собою нарахування позивачу до оплати 368722,92 грн. При цьому, позитивного небалансу склалося більше на 32,58396 тис. куб. м у порівнянні з негативним.
Не погоджуючись з такими розрахунками, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- суму збитків в розмірі 368722,92 грн витрат за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2020 року згідно акта №09-2020-1910000218 від 30.09.2020;
- суму збитків в розмірі 302899,51 грн, що є вартістю 32,58396 тис. куб. м втрачених позитивних небалансів;
- суму збитків в розмірі 162946,47 грн, що є різницею між нарахованою відповідачем до сплати позивачем вартістю позитивних добових небалансів та нарахованою відповідачем до сплати позивачем вартістю негативних добових небалансів за результатом газових діб (D)/ газового місяця вересня 2020 року.
1.3.Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №910/11618/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
1.4.Ухвалюючи вказане рішення Господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що враховуючи положення Кодексу газотранспортної системи, відповідачем як оператором газотранспортної системи здійснено розрахунок маржинальної ціни для визначення вартості щодобових небалансів. При цьому, норми Кодексу та положення договору для визначення плати за щодобовий небаланс (позитивний/негативний) має значення саме різниця вартості таких небалансів (а не його обсягів). Навіть за умови, що обсяг негативного небалансу буде меншим за обсяг позитивного небалансу, це не виключає того, що саме вартість негативного небалансу з урахуванням величини коригування буде більшою за вартість позитивного небалансу. У відповідності до частини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування. Таким чином, відповідачем здійснювалось балансування газотранспортної системи, зокрема і щодо реальних витрат, пов'язаних із балансуванням мережі (придбання природного газу за договорами купівлі-продажу). З огляду на наявність у замовника негативних і позитивних щодобових небалансів за вересень 2020, оператором було здійснено врегулювання таких небалансів і застосовано плату за небаланси, визначену у відповідності до положень глави 6 розділі XIV Кодексу.
1.5.Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №910/11618/21, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №910/11618/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
1.6.Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.07.2022 у справі №910/11618/21 зупинив провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Чернігівгаз Збут" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №910/11618/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі №910/11273/20.
1.7.Зазначена ухвала мотивована тим, що правовідносини у справі, яка переглядається Великою Палатою Верховного Суду, є подібними з правовідносинами у справі 910/11618/20, через те, що вирішення цих спорів, в тому числі, залежить від правомірності вирішення правової проблеми, яка полягає у вирішенні питання щодо порядку визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, а також умов та порядку стягнення заборгованості, порядку визначення остаточної плати за позитивні небаланси за договором транспортування природного газу. З огляду на вказане вище, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що наявні підстави для зупинення провадження у справі №910/11618/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
2.1.ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/11618/21 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
2.2.ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" підставою касаційного оскарження зазначає порушення судом апеляційної інстанцій статей 228 та 234 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.3.Скаржник зазначає, що у справах №910/11618/21 та №910/11273/20 відсутня подібність правовідносин, а результати розгляду справи №910/11273/20 не вплинуть на результати вирішення спору у справі №910/11618/21.
2.4.ТОВ "Чернігівгаз Збут" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує викладені в ній доводи та просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
3.Позиція Верховного Суду.
3.1.У постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:
- для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова).Тому термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші;
- таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями;
- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев'ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом;
- суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин (як-от участь банку або іншої фінансової установи у кредитних правовідносинах, що слідує зі змісту частини першої статті 1054 ЦК України) та/чи їх специфічний об'єкт (об'єктом правовідносин за кредитним договором є кошти);
- якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб'єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах;
- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб'єкти, однаковий вид об'єкта й однакові права та обов'язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. У визначених випадках (частина дев'ята статті 10, пункт 10 частини першої статті 252, пункти 1, 2 і 3 частини другої статті 389, абзаци другий та третій пункту 5 частини другої статті 392 , пункт 5 частини другої статті 394, пункти 4, 5 частини першої статті 396, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 403, частина четверта, шоста-сьома статті 404, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України; частина десята статті 11, пункт 7 частини першої статті 228, пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287, абзаци другий-третій пункту 5 частини другої статті 290, пункт 5 частини першої статті 293, пункти 4, 5 частини першої статті 296, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 302, частини четверта, шоста-сьома статті 303, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України; частина шоста статті 7, пункт 5 частини другої статті 236, пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328, абзаци другий, третій пункту 4 частини другої статті 330, пункт 6 частини першої статті 333, пункти 4, 5 частини першої статті 339, частини перша-четверта, абзаци другий-третій частини шостої статті 346, частини четверта, шоста-сьома статті 347, підпункт 8 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України) необхідно встановити подібність правовідносин (відносин), що з огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність;
- самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб'єктним, ні за об'єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об'єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 70)). Наприклад, з неналежним відповідачем спору немає, але стороною справи він є. А позивач може помилятися з приводу участі у спірних правовідносинах, проте його процесуальний статус як позивача від цього не залежить. Тому порівняння сторін справи не обов'язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб'єктами спірних правовідносин;
- отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин;
- Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
5.5.Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
5.6.Проаналізувавши спірні правовідносини у справі №910/11273/20 щодо яких, з метою вирішення виключної правової проблеми, вказана справа була передана на вирішення Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що ці відносини є подібними до тих, які виникли між сторонами у справі №910/11618/21, в частині доводів та заперечень сторін щодо правомірності визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, адже посиланням саме на ці обставини у справі №910/11273/20 обґрунтовані вимоги про стягнення з Оператора ГТС недоотриманої вартості позитивного небалансу, тоді як у справі №910/11618/21 посиланням на вказані обставини обґрунтовані вимоги про стягнення з Оператора ГТС грошових коштів, що є різницею між нарахованими відповідачем до сплати позивачем вартістю позитивних добових небалансів та нарахованими відповідачем до сплати позивачем вартості негативних добових небалансів, грошових коштів, що є вартістю 32,58396 тис. куб. м втрачених позитивних небалансів та витрат за врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць вересень 2020 року, сплачених позивачем згідно акта №09-2020-1910000218 від 30.09.2020.
5.7.Водночас різний предмет позову у справі №910/11273/20 та справі №910/11618/21 не свідчить про неподібність саме спірних правовідносин у цих справах щодо виключної правової проблеми у яких справу №910/11273/20 і було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
5.8.Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
5.9.Отже пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.
5.10.З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що у суду апеляційної інстанції були обґрунтовані підстави для зупинення провадження у справі №910/11618/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11273/20.
5.11.Доводи скаржника про те, що зупинення провадження у справі №910/11618/21, за відсутності підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України, до вирішення справи №910/11273/20, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що є порушенням права відповідача на ефективний засіб юридичного захисту своїх порушених прав, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спір у справі виник саме щодо захисту прав ТОВ "Чернігівгаз Збут", тоді як ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" є відповідачем у цьому спорі. При цьому відповідач не зазначає ні те, яким чином відкладення у часі вирішення цього спору по суті може порушувати його права, ні те, які саме його права можуть бути порушені зупиненням провадження у справі.
5.12.Доводи відповідача про те, що таке зупинення є порушенням прав позивача на справедливий та публічний розгляд справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки: по-перше, питання зупинення провадження у справі було ініційовано саме позивачем; по-друге, саме позивачу надано право на оскарження ухвали апеляційного суду про зупинення провадження у справі з таким обґрунтуванням, втім останній до суду касаційної інстанції з відповідною скаргою не звертався.
5.13.Посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №906/1261/20 як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, колегія суддів відхиляє, оскільки: (1) відмова у зупиненні провадження у вказаній ухвалі касаційного суду обґрунтована неподібністю правовідносин у справі №906/1261/20 та справі №910/11273/20. Водночас, як вже було зазначено вище, спірні правовідносини у справі №910/11618/21 та справі №910/11273/20 в частині питання визначення маржинальної ціни природного газу під час здійснення оператором ГТС балансування є подібними; (2) у разі встановлення подібності правовідносин у справі, яка перебуває на розгляді суду, зі справою, що перебуває на розгляді палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, вирішення питання щодо зупинення провадження є правом суду.
5.14.За таких обставин колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/11618/21.
4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат.
4.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
4.3.Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.
4.4.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.
2.Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі №910/11618/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
Л.В. Стратієнко