26.09.2022м. СумиСправа № 920/98/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/98/22:
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 79) в інтересах держави в особі позивачів: 1) Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, пл. Свободи, Держпром, буд. 5, 4 під., 10 пов.), 2) Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, Шевченківський район, просп. Перемоги, буд. 10), 3) Сумського національного аграрного університету (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 160)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ»
(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311),
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1127983 грн 95 коп.,
представники учасників справи:
прокурор - Луцик О.О.;
від позивачів - 1) не з'явився;
2) не з'явився;
3) Ворфоломеєва Н.П.;
від відповідача - не з'явився;
1. Стислий виклад позицій сторін по справі.
1.1. Керівник Окружної прокуратури міста Суми подав позовну заяву, згідно якої просить суд: визнати недійсними додаткові угоди до договору поставки природного газу № 30-6 від 30.06.2020: № 4 від 31.08.2020, № 6 від 15.09.2020, № 7 від 16.09.2020, № 8 від 28.09.2020, № 9 від 07.10.2020, № 11 від 19.10.2020, № 12 від 21.10.2020, № 13 від 27.10.2020, № 14 від 30.10.2020, № 15 від 03.11.2020, № 16 від 16.11.2020; стягнути з ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» на користь Сумського національного аграрного університету надмірно сплачені кошти в сумі 1127983 грн 95 коп.
1.2. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що внаслідок укладення додаткових угод, збільшилась ціна за кубічний метр газу з 2015,90 грн без ПДВ до 5719,90 грн без ПДВ, тобто на 183,7% та зменшився обсяг поставки природного газу від початкової кількості для позивача за договором поставки природного газу № 30-6 від 30.06.2020. Прокурор вважає, що спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни природного газу, чим порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та положення договору. Враховуючи безпідставність підписання спірних додаткових угод, відповідачу надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 1127983 грн 95 коп., тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Сумського національного аграрного університету.
1.3. Відповідач, заперечуючи проти вимог прокурора зазначає, що матеріали позовної заяви на адресу ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» не надходили, та вказує на відсутність інформації про причини розгляду справи саме Господарським судом Сумської області, в той час, як відповідач знаходиться за адресою: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311.
2. Заяви, які подавались учасниками справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022, головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі № 920/98/22 призначено суддю Джепу Ю.А.
2.2. Ухвалою від 03.02.2022 суддя Джепа Ю.А. заявила та задовольнила самовідвід у справі № 920/98/22, передала позовну заяву (вх. № 340 від 31.01.2022) на авто розподіл для визначення складу суду (судді) у порядку, встановленому ст. 32 та ст. 40 Господарського процесуального кодексу України.
2.3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2022, головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі № 920/98/22 призначено суддю Жерьобкіну Є.А.
2.4. Ухвалою від 04.02.2022 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/98/22; призначив підготовче засідання на 14.03.2022, 11:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.5. 14.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, веденням бойових дій на території Сумської області, зміною територіальної підсудності судових справ Господарського суду Сумської області розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.
2.6. У період з 11.04.2022 до 25.04.2022 та з 26.04.2022 до 29.04.2022 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці.
2.7. 25.04.2022 другий позивач подав до суду пояснення (вх. № 1490 від 25.04.2022), в яких підтримує вимоги прокурора та просить суд задовольнити позов, справу № 920/98/22 розглядати без присутності представника Міністерства освіти і науки України. У поданих поясненнях другий позивач зазначає, що відповідач запропонував найнижчу ціну на природний газ серед інших учасників аукціону - 2419 грн 08 коп. з ПДВ за 1 тис. куб. м. газу. Підписанням договору № 30-6 від 30.06.2020 відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару, проте, в подальшому саме відповідач ініціював підписання додаткових угод до договору та збільшення вартості за одиницю газу. Внаслідок укладення додаткових угод, ціну за 1 куб. м. газу збільшено з 2015,90 грн без ПДВ до 5719,90 грн без ПДВ. В той же час, на момент подання тендерної пропозиції відповідачу було відомо про розмір середньозважених цін на ринку природного газу у червні 2020 року, ціна газу по всіх умовах оплати становила 3692 грн 34 коп. з ПДВ, ціна на умовах після оплати - 4582 грн 35 коп. з ПДВ. Крім того, коливання ринкової ціни на природний газ станом на дату зміни (підписання оспорюваних угод) не було документально підтверджено, що вказує на порушення при укладенні додаткових угод вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
2.8. 26.04.2022 другий позивач подав до суду пояснення (вх. № 1535 від 26.04.2022), в яких повідомив, що Положенням про Міністерство освіти і науки України визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Органом, на який покладено обов'язок здійснення контролю та перевірки державних закупівель є Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України, який відповідно до положень реалізує повноваження Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей. Міністерство освіти і науки України не вживало заходи позовного характеру, оскільки не є стороною договору про закупівлю, як наслідок, стороною цивільно-правових відносин.
2.9. Ухвалою від 04.05.2022, враховуючи усунення обставин, які унеможливлювали розгляд справи, припинення бойових дій на території Сумської області, відновлення територіальної підсудності з 25 квітня 2022 року згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22, закінчення відпустки судді Жерьобкіної Є.А., Господарський суд Сумської області визначив іншу дату судового засідання та призначив підготовче засідання на 01.06.2022, 10:15.
2.10. 27.05.2022 третій позивач подав до суду пояснення № 722 від 27.05.2022 (вх. № 1941 від 27.05.2022), в яких підтримує вимоги прокурора та просить суд задовольнити позовні вимоги. В поданих поясненнях третій позивач повідомив суд, що з 2020 року зауважень щодо укладення договору постачання природного газу № 30- 6 від 30.06.2020 між Сумським національним аграрним університетом та ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» та додаткових угод до нього від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області Міністерства економіки та Антимонопольного комітету України не надходило.
2.11. У судовому засіданні 01.06.2022 Господарський суд Сумської області, за участю прокурора та представника третього позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 04.07.2022, 11:30; повідомлення першого, другого позивачів та відповідача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.
2.12. 04.07.2022 відповідач подав до суду клопотання (вх. № 1396 від 04.07.2022), в якому просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та клопотання про передачу матеріалів справи за належною підсудністю та доданих документів, оскільки не погоджується з територіальною підсудністю, обраною прокурором та заперечує проти позовних вимог.
2.13. У судовому засіданні 04.07.2022 Господарський суд Сумської області, за участю прокурора та представника третього позивача, постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, відповідно до ст. 177 ГПК України оголошення перерви в судовому засіданні до 10.08.2022, 11:30; повідомлення першого, другого позивачів та відповідача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.
2.14. 09.08.2022 третій позивач подав до суду лист № 1202 від 08.08.2022 (вх. № 3464 від 09.08.2022), в якому просить суд провести судове засідання 10.08.2022 без участі представника Сумського національного аграрного університету.
2.15. 09.08.2022 третій позивач подав до суду лист № 1203 від 08.08.2022 (вх. № 3465 від 09.08.2022), в якому просить суд долучити до матеріалів справи документи на підтвердження повноважень представника Сумського національного аграрного університету в порядку самопредставництва.
2.16. 10.08.2022 прокурор подав до суду заяву № 51-3895вих-22 від 10.08.2022, в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» станом на 21.07.2022.
2.17. 10.08.2022 відповідач подав до суду клопотання (вх. № 3487 від 10.08.2022), в якому зазначає, що матеріали позовної заяви на адресу ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» не надходили, у відповідача відсутня можливість належним чином обґрунтувати свої заперечення та доводи. Крім того, відповідач зазначає про відсутність інформації про причини розгляду справи саме Господарським судом Сумської області, тоді, як ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» знаходиться за адресою: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311.
2.18. Ухвалою від 10.08.2022 Господарський суд Сумської області відклав підготовче засідання на 31.08.2022, 10:30; запропонував прокурору подати пояснення щодо обґрунтування правової позиції стосовно клопотання відповідача (вх. № 3487 від 10.08.2022).
2.19. 29.08.2022 прокурор подав до суду заперечення на клопотання відповідача про залишення без руху позовної заяви № 51-4311вих-22 від 29.08.2022 (вх. № 3912 від 29.08.2022), в яких вважає вказане клопотання необґрунтованим, оскільки прокурором в якості доказів направлення сторонам позовної заяви та доданих до неї документів надані описи вкладення до листа із оголошеною цінністю, накладні та службові чеки від 31.01.2022. Щодо клопотання відповідача в частині недотримання правил підсудності, прокурор зазначив, що місцем виконання договору замовником визначено Сумський національний аграрний університет, що знаходиться за адресою: 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 160, тому позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності до Господарського суду Сумської області.
2.20. 30.08.2022 перший позивач подав до суду заяву (вх. № 3947 від 30.08.2022), в якій зазначає, що заходи державного фінансового контролю в Сумському національному аграрному університеті, під час яких досліджувалось питання дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель управлінням не проводились, у зв'язку з чим Північно-східний офіс Держаудитслужби не може бути стороною у справі № 920/98/22 та надати будь-які пояснення по суті позову, оскільки не є належною стороною по даній справі та просить суд виключити Північно-східний офіс Держаудитслужби з переліку позивачів у даній справі.
2.21. Ухвалою від 31.08.2022 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 26.09.2022, 11:00.
2.22. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Щодо представництва прокурором у суді законних інтересів держави.
3.1. Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
3.2. Частиною 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право також звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3.3. Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
3.4. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
3.5. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
3.6. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
3.7. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
3.8. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
3.9. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
3.10. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
3.11. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
3.12. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
3.13. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
3.14. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
3.15. Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
3.16. У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.
3.17. Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
3.18. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
3.19. Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
3.20. Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
3.21. Прокурор звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах Північно-східного офісу Держаудитслужби, Міністерства освіти і науки України та Сумського національного аграрного університету з огляду на наступне.
3.22. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
3.23. За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.
3.24. Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
3.25. Відповідно до пп. 3,9 п. 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у різі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
3.26. Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.
3.27. Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.
3.28. Відповідно до наказу Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно якого Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях.
3.29. На запити прокуратури щодо вжитих органом контролю заходів до усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі», Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в області, Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби листами № 201825-17/3524-2021 від 02.12.2021 та № 201825-17/3613-2021 від 14.12.2021 повідомило, що Управління не здійснювало контрольні заходи на предмет дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель по закупівлі природного газу за договором постачання природного газу № 30-6 від 30.06.2020 та додаткових угод до нього; в Управління відсутні правові підстави для звернення до суду по вищевказаній закупівлі.
3.30. Таким чином, згідно наданих відповідей Держаудитслужби, орган контролю навіть після отримання інформації від прокурора про можливі порушення законодавства про публічні закупівлі, не планував проводити перевірку і не збирався звертатись до суду обґрунтовуючи це відсутністю повноважень.
3.31. При цьому, Верховний Суд вважає Держаудитслужбу належним позивачем у справах зазначеної категорії, про що наголошено у постановах в справах № 924/1237/17, № 826/9672/17, № 924/1256/17, № 906/296/18, № 912/895/18, № 925/682/18, № 909/545/18, №924/1256/17, 927/491/19, тощо.
3.32. Крім того, прокурор пред'являє позов також в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України з наступних підстав.
3.33. Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» визначені повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади.
3.34. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про вищу освіту» управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
3.35. Міністерство освіти і науки України, як центральний орган виконавчої влади, згідно ст.ст. 1, 6 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави.
3.36. Як передбачено ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
3.37. Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630 визначено, що Міністерство освіти і науки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, яке забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, юрисдикція якого поширюється на всю територію України.
3.38. Пунктом 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014 передбачено, що Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
3.39. Підпунктом 772 пункту 4 Положення визначено, що Міністерство освіти і науки України розподіляє освітні субвенції та державне фінансування середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та стипендійний фонд закладів освіти, що перебувають у сфері його управління.
3.40. Відповідно до підпунктів 3-5 пункту 5 Положення Міністерство освіти і науки України контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; організовує планово-фінансову роботу в апараті МОН, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
3.41. Міністерство освіти і науки України є головним розпорядником бюджетних коштів у сфері освіти та розпорядником вищого рівня по відношенню до Сумського національного аграрного університету.
3.42. Окружною прокуратурою міста Суми на адресу Міністерства освіти і науки України направлені листи № 51-7635вих-21 від 25.11.2021 та № 51-8295вих-21 від 15.12.2021 з пропозицією звернутися до суду самостійно про визнання додаткових угод недійсними та стягнення сплачених на їх підставі коштів.
3.43. Міністерство освіти і науки листами № 14/49-21 від 13.12.2021 та № 14/51-21 від 22.12.2021 повідомило, що заходи, спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства під час укладення додаткових угод до договору постачання газу № 30-6 від 30.06.2020 не вживались. З огляду на викладене, Міністерство просить прокуратуру вжити заходи, спрямовані на захист інтересів держави.
3.44. Оскільки Міністерством освіти і науки України не було вжито заходів щодо усунення порушені у судовому порядку, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом.
3.45. Окрім цього, прокурор пред'являє позов також в інтересах держави в особі Сумського національного аграрного університету.
3.46. Відповідно до ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
3.47. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 87-р «Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти і науки» Сумський національний аграрний університет передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
3.48. Відповідно до п. 1.14. Статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.03.2021 № 355, Сумський національний аграрний університет є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
3.49. Відповідно до розділу 4 Статуту Сумського національного аграрного університету та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сумського національного аграрного університету, Міністерство освіти і науки України є засновником вказаного університету, реалізує права та обов'язки уповноваженого органу стосовно університету, як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, у підпорядкування та сфері управління якого перебуває університет, а також здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю університету та здійснює контроль за дотриманням Статуту.
3.50. Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
3.51. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
3.52. Відповідно до пункту 38 статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
3.53. Пунктом 47 статті 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
3.54. Відповідно до ч. З ст. 34 Закону України «Про вищу освіту», керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти є розпорядником майна і коштів, забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори.
3.55. Сумський національний аграрний університет у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є учасником бюджетного процесу та наділений повноваженнями розпоряджатися бюджетними коштами.
3.56. У даних спірних правовідносинах інтереси держави та позивача повністю збігаються, Сумський національний аграрний університет є отримувачем коштів, які надійдуть у разі їх стягнення.
3.57. Окружною прокуратурою міста Суми направлено лист № 51-8294вих-21 від 15.12.2021 на адресу Сумського національного аграрного університету з пропозицією звернутись з позовом до суду про визнання недійсними додаткових угод та стягнення з ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» сплачених на їх підставі коштів.
3.58. Листом № 3709 від 24.12.2021 Сумський національний аграрний університет повідомив про відсутність підстав для звернення до суду.
3.59. Така пасивна позиція зазначених вище уповноважених органів та закладу освіти не відповідає вимогам законодавства та свідчать про невиконання ними своїх повноважень із захисту інтересів держави.
3.60. Враховуючи наведені вище обставини, має місце винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами та закладом освіти функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Північно-східного офісу Держаудитслужби, Міністерства освіти і науки України та Сумського національного аграрного університету.
3.61. Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес.
3.62. З огляду на викладене, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави.
3.63. Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
3.64. Таким чином, з наданих прокурором доказів вбачається, що прокурором направлені відповідні листи-повідомлення. З отриманих відповідей не простежується намір вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.
3.65. На підставі викладеного, з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв'язку із доведеною бездіяльністю вказаних компетентних органів та закладу освіти, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.
3.66. Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсними додаткові угоди до договору поставки природного газу № 30-6 від 30.06.2020: № 4 від 31.08.2020, № 6 від 15.09.2020, № 7 від 16.09.2020, № 8 від 28.09.2020, № 9 від 07.10.2020, № 11 від 19.10.2020, № 12 від 21.10.2020, № 13 від 27.10.2020, № 14 від 30.10.2020, № 15 від 03.11.2020, № 16 від 16.11.2020 та стягнути з відповідача на користь Сумського національного аграрного університету надмірно сплачені кошти в сумі 1127983 грн 95 коп.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
4.1. На вебпорталі публічних закупівель Prozorro Сумський національний аграрний університет оприлюднив оголошення про намір здійснити закупівлю газового палива (природного газу) «ДК 021:2015: 09120000-6» обсягом 1089000 куб. м, з очікуваною вартістю предмета закупівлі - 5227200 грн 00 коп.
4.2. Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвались 6 юридичних осіб: ПП «ОККО КОНТРАКТ», ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД», ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ», ТОВ «ЮГ-ГАЗ».
4.3. За результатами проведених торгів, переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» з пропозицією 2664380 грн 07 коп. (остаточна знижена пропозиція 2634380 грн 07 коп.), що зафіксовано у Звіті про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-05-06-002876-b від 30/06/2020 (а. с. 51, І том).
4.4. Між Сумський національним аграрним університетом (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (постачальник) 30.06.2020 укладено договір поставки природного газу № 30-6, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується забезпечити поставку природного газу споживачу для його власних потреб (споживання) в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов договору.
4.5. Предметом поставки визначено газове паливо (природний газ), обсяг постачання газу протягом 2020 року - 1089 тис. куб. м.
4.6. Відповідно до п. 4.1 договору, ціна за 1000 куб. м. спожитого природного газу становить 2015 грн 90 коп. без ПДВ (2419 грн 08 коп. з ПДВ).
4.7. Відповідно до п. 5.1 договору, оплата газу здійснюється споживачем виключно в національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, також за потреби споживач може отримати відстрочку платежу, яка не може перевищувати 90 (дев'яносто) днів з моменту виставлення рахунку постачальником.
4.8. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє в частині поставок газу до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків - до повного їх закінчення (п. 10.1 договору).
4.9. Пунктом 10.3 договору сторони визначили, що всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід'ємною частиною договору і мають переважну силу над положеннями договору.
4.10. Відповідно до п. 10.6 договору,зміна ціни за одиницю товару даного договору допускається не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (лише після спливу 30-денного терміну з дня підписання договору).
4.11. Після укладення договору, сторонами укладено ряд додаткових угод до нього, якими збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг поставок, а саме:
- додатковою угодою № 4 від 31.08.2020 збільшено ціну на 1000 куб. м. природного газу та встановлено її з 01.08.2020 у розмірі 2217 грн 48 коп. без ПДВ (2660 грн 98 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 991,35 тис куб. м. та змінено суму договору - 2633281 грн 76 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 6 від 15.09.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 01.09.2020 у розмірі 2439 грн 20 коп. без ПДВ (2927 грн 04 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 904,69 тис куб. м. та змінено суму договору - 2633115 грн 80 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 7 від 16.09.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 16.09.2020 у розмірі 2683 грн 10 коп. без ПДВ (3219 грн 72 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 826,79 тис куб. м. та змінено суму договору - 2632950 грн 77 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 8 від 28.09.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 25.09.2020 у розмірі 2951 грн 40 коп. без ПДВ (3541 грн 68 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 756,39 тис куб. м. та змінено суму договору - 2631654 грн 47 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 9 від 07.10.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 01.10.2020 у розмірі 3246 грн 53 коп. без ПДВ (3895 грн 84 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 692,89 тис куб. м. та змінено суму договору - 2630232 грн 75 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 10 від 15.10.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 13.10.2020 у розмірі 3571 грн 17 коп. без ПДВ (4285 грн 40 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 636,99 тис куб. м. та змінено суму договору - 2628235 грн 96 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 11 від 19.10.2020 встановлено, що додаткова угода № 10 від 15.10.2020 втрачає силу та збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу з 13.10.2020 у розмірі 3571 грн 17 коп. без ПДВ (4285 грн 40 коп. з ПДВ) зменшено обсяг поставки газу до 636,95 тис куб. м. та змінено суму договору - 2627687 грн 39 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 12 від 21.10.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 19.10.2020 у розмірі 3928 грн 25 коп. без ПДВ (4713 грн 90 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 585,25 тис куб. м. та змінено суму договору - 2627624 грн 26 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 13 від 27.10.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 23.10.2020 у розмірі 4321 грн 07 коп. без ПДВ (5185 грн 28 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 541,05 тис куб. м. та змінено суму договору - 2627007 грн 04 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 14 від 30.10.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 28.10.2020 у розмірі 4753 грн 15 коп. без ПДВ (5703 грн 78 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 509,75 тис м. куб та змінено суму договору - 2626894 грн 58 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 15 від 03.11.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 01.11.2020 у розмірі 5228 грн 45 коп. без ПДВ (6274 грн 14 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 471,70 тис куб. м. та змінено суму договору - 2626848 грн 22 коп. з ПДВ,
- додатковою угодою № 16 від 16.11.2020 збільшено ціну за 1000 куб. м природного газу та встановлено її з 13.11.2020 у розмірі 5719 грн 90 коп. без ПДВ (6863 грн 88 коп. з ПДВ), зменшено обсяг поставки газу до 449,60 тис куб. м. та змінено суму договору - 2626749 грн 14 коп. з ПДВ
- додатковою угодою № 17 від 04.12.2020 зменшено обсяг поставки газу до 357,62 тис куб. м. та змінено суму договору - 1995409 грн 46 коп. з ПДВ.
4.12. Підставою для укладення додаткової угоди № 4 стали надані листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0110 від 10.08.2020 експертні висновки Київської торгово-промислової палати № Ц-810/1 від 04.08.2020 та № Ц-810/2 від 04.08.2020.
4.13. Підставою для укладення додаткової угоди № 6 стали надані листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0133 від 31.08.2020 експертні висновки Київської торгово-промислової палати № Ц-810/3 від 04.08.2020 та № Ц-869 від 18.08.2020.
4.14. Підставою для укладення додаткової угоди № 7 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0137 від 04.09.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-869 від 18.08.2020.
4.15. Підставою для укладення додаткової угоди № 8 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0298 від 24.09.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-968/2 від 11.09.2020.
4.16. Підставою для укладення додаткової угоди № 9 став надані листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0372/1 від 30.09.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1049/4 від 21.09.2020.
4.17. Підставою для укладення додаткової угоди № 11 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0569 від 13.10.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1096/1 від 29.09.2020.
4.18. Підставою для укладення додаткової угоди № 12 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0603 від 16.10.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1050/1 від 13.10.2020.
4.19. Підставою для укладення додаткової угоди № 13 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0839 від 23.10.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1150/2 від 15.10.2020.
4.20. Підставою для укладення додаткової угоди № 14 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0896 від 28.10.2020 експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1240/20 від 20.10.2020.
4.21. Підставою для укладення додаткової угоди № 15 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 0920 від 02.11.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1195/1 від 26.10.2020.
4.22. Підставою для укладення додаткової угоди № 16 став наданий листом ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 1031 від 13.11.2020 експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-1225 від 02.11.2020.
4.23. Поставка природного газу за договором № 30-6 від 30.06.2020 здійснювалась з урахуванням оспорюваних додаткових угод до нього, відповідно до актів приймання-передачі природного газу протягом 2020 року:
- відповідно до акту № 1 від 14.08.2020 у липні 2020 року поставлено газ обсягом 19,34324 тис куб. м. на суму 46792 грн 85 коп.,
- відповідно до акту № 02 від 30.09.2020 у серпні 2020 року поставлено газ обсягом 19,23884 тис куб. м. на суму 51194 грн 09 коп.,
- відповідно до акту № 1137 від 30.09.2020 у період з 01-15 вересня 2020 поставлено газ обсягом 9,76789 тис куб. м. на суму 28591 грн 01 коп.,
- відповідно до акту № 1139 від 30.09.2020 у період з 15-24 вересня 2020 року поставлено газ обсягом 8,12277 тис куб. м. на суму 26153 грн 04 коп.,
- відповідно до акту № 1140 від 30.09.2020 у період з 25-30 вересня 2020 року поставлено газ обсягом 5,35472 тис куб. м. на суму 18964 грн 70 коп.,
- відповідно до акту № 1509 від 31.10.2020 у період з 01-12 жовтня 2020 року поставлено газ обсягом 11,03643 тис куб. м. на суму 42996 грн 12 коп.,
- відповідно до акту № 1510 від 31.10.2020 у період з 13-18 жовтня 2020 поставлено газ обсягом 5,39982 тис куб. м. на суму 23140 грн 42 коп.,
- відповідно до акту № 1511 від 31.10.2020 у період з 19-22 жовтня 2020 року поставлено газ обсягом 21,40631 тис куб. м. на суму 100907 грн 21 коп.,
- відповідно до акту № 1512 від 31.10.2020 у період з 23-27 жовтня 2020 року поставлено газ обсягом 28,09997 тис куб. м. на суму 145706 грн 33 коп.,
- відповідно до акту № 1513 від 31.10.2020 у період з 28-31 жовтня 2020 року поставлено газ обсягом 24,80721 тис куб. м. на суму 141494 грн 87 коп.,
- відповідно до акту № 2091 від 10.12.2020 у період з 13-30 листопада 2020 року поставлено газ обсягом 96,95165 тис куб. м. на суму 665464 грн 49 коп.,
- відповідно до акту № 2088 від 10.12.2020 у період з 01-12 листопада 2020 року поставлено газ обсягом 61,15273 тис куб. м. на загальну суму 383680 грн 79 коп.,
- відповідно до акту № 75-П від 17.12.2020 у грудні 2020 року поставлено газ обсягом 46 тис куб. м. на суму 315738 грн 48 коп.
4.24. Загальний обсяг поставленого газу становить 356,68158 тис куб. м.
4.25. Третій позивач - Сумський національний аграрний університет повністю розрахувався за природний газ, поставлений на підставі зазначених актів приймання-передачі, за цінами, погодженими оскаржуваними додатковими угодами, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: № 1967 від 14.08.2020 на суму 46792 грн 85 коп., № 2432 від 08.10.2020 на суму 51194 грн 09 коп., № 2733 від 29.10.2020 на суму 28591 грн 01 коп., № 2723 від 29.10.2020 на суму 26153 грн 04 коп., № 2735 від 29.10.2020 на суму 18964 грн 70 коп., № 2943 від 17.11.2020 на суму 42996 грн 12 коп., № 2944 від 17.11.2020 на суму 23140 грн 42 коп., № 2945 від 17.11.2020 на суму 100907 грн 21 коп., № 2946 від 17.11.2020 на суму 145706 грн 33 коп., № 2947 від 17.11.2020 на суму 141494 грн 87 коп., № 3347 від 14.12.2020 на суму 665464 грн 49 коп., № 3404 від 14.12.2020 на суму 40838 грн 13 коп., № 3407 від 14.12.2020 на суму 342842 грн 66 коп., № 3538 від 18.12.2020 на суму 12549 грн 99 коп., № 3507 від 17.12.2020 на суму 164493 грн 34 коп., № 3508 від 17.12.2020 на суму 138695 грн 15 коп.
5. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.
5.1. Законом України «Про публічні закупівлі» встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
5.2. Стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (чинна на час укладення договору) до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
5.3. Частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (чинної на час укладення договору поставки природного газу) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
5.4. Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
5.5. Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.6. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
5.7. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
5.8. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).
5.9. Згідно ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
5.10. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар)у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.11. Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
5.12. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
5.13. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час укладання додаткових угод), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозицїї за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
5.14. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
5.15. Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку , не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
5.16. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що оспорювані додаткові угоди підвищення ціни на предмет закупівлі укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме: зміна істотних умов договору (ціни за одиницю товару на 10%) допускається лише у разі коливання ціни такого товару на ринку. Виявлений прокурором під час проведення перевірки факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної у договорі поставки природного газу, на думку прокурора свідчить про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору № 30-6 поставки природного газу від 30.06.2020: № 4 від 31.08.2020, № 6 від 15.09.2020, № 7 від 16.09.2020, № 8 від 28.09.2020, № 9 від 07.10.2020, № 11 від 19.10.2020, № 12 від 21.10.2020, № 13 від 27.10.2020, № 14 від 30.10.2020, № 15 від 03.11.2020, № 16 від 16.11.2020, та стягнення з ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» на користь Сумського національного аграрного університету надмірно сплачених коштів в сумі 1127983 грн 95 коп.
5.17. Єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій при проведенні процедури закупівлі природного газу з ідентифікатором UA-2020-05-06-002876-b була ціна.
5.18. На момент укладення договору 30-06 від 30.06.2020, за результатами процедури закупівлі, відповідачу було відомо про невигідність його укладення згідно змісту поданої тендерної пропозиції, однак підписавши договір, відповідач погодився з його умовами, у тому числі щодо ціни товару.
5.19. Відповідач мав право відмовитись від укладення відповідного договору, згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин), однак цим правом не скористався.
5.20. Разом з цим, статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
5.21. Тому, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він згоден на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.
5.22. Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при збільшені ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.
5.23. Незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
5.24. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12..02.2020 у справі № 913/166/19.
5.25. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
5.26. Внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, - недійсними.
5.27. У постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п. 123-124 постанови ВСУ від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
5.28. Суд установив, що на момент підписання договору № 30-6 від 30.06.2020 сторонами були погоджені його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором.
5.29. За умовами п 10.3 договору сторони визначили, що всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід'ємною частиною договору і мають переважну силу над положеннями договору. Зміна ціни за одиницю товару даного договору допускається не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (лише після спливу 30-денного терміну з дня підписання договору) (п. 10.6 договору).
5.30. При розгляді справи судом встановлено, що Сумський національний аграрний університет мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, разом з цим, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1000 куб. м газу збільшилася на 183,7%.
5.31. Таким чином, відбулось нівелювання результатів відкритих торгів, у той час, як метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
5.32. У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
5.33. Верховний Суд звернув увагу, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
5.34. Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
5.35. Суд установив, що згідно даних з сайту ТБ «Українська енергетична біржа», які є у вільному доступі (https://www.ueex.com.ua), за період з травня 2020 року по грудень 2020 року ціни на природний газ були сталими, з деяким коливанням у бік збільшення. Так, у вказаний період коливання ціни у бік збільшення становило 31,80%. Однак, відповідач ініціював укладення додаткових угод, що призвело до збільшення ціни на природний газ в загальному на 183,7%.
5.36. Надані відповідачем експертні висновки, якими останній обґрунтовував підвищення ціни за одиницю товару у закупівлі природного газу з ідентифікатором UA-2020-05-06-002876-b не містять інформації щодо коливання ціни на ринку природного газу. Надані висновки не містять інформації про повне відсоткове (пропорційне) коливання ціни на ринку природного газу по відношенню до певних дат, з яких сторони підвищили ціни на природний газ.
5.37. Так, коливання ціни товару на ринку кожного разу при укладенні спірних додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено, у зв'язку з чим ними не дотримано вимоги ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
5.38. Враховуючи наведене, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору про закупівлю з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод № 4 від 31.08.2020, № 6 від 15.09.2020, № 7 від 16.09.2020, № 8 від 28.09.2020, № 9 від 07.10.2020, № 11 від 19.10.2020, № 12 від 21.10.2020, № 13 від 27.10.2020, № 14 від 30.10.2020, № 15 від 03.11.2020, № 16 від 16.11.2020 є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.
5.39. Відповідна правова позиція щодо незаконності укладення додаткових угод за відсутності коливання цін на ринку викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 та від 25.06.2019 у справі № 913/308/18.
5.40. Згідно статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.41. Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
5.42. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
5.43. Згідно ч. 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
5.44. Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
5.45. Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013, правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
5.46. Враховуючи вищевикладене, оскільки сторонами всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень укладеного договору № 30-6 від 30.06.2020, було укладено додаткові угоди, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару на 183,7%, що не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними додаткових угод до договору № 30-6 від 30.06.2020: № 4 від 31.08.2020, № 6 від 15.09.2020, № 7 від 16.09.2020, № 8 від 28.09.2020, № 9 від 07.10.2020, № 11 від 19.10.2020, № 12 від 21.10.2020, № 13 від 27.10.2020, № 14 від 30.10.2020, № 15 від 03.11.2020, № 16 від 16.11.2020.
5.47. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
5.48. Відповідно до пунктів 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, а виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
5.49. Способом захисту порушеного права відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді реституції.
5.50. При цьому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14, постанові ОП КГС Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
5.51. Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
5.52. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
5.53. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
5.54. Враховуючи недійсність укладених додаткових угод до договору, вартість за одиницю поставленого товару має визначатись договором поставки природного газу № 30-6 від 30.06.2020, що відповідає тендерним пропозиціям учасника, а також проведеному електронному аукціону, без урахування змін, внесених додатковими угодами №№ 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 16 (в початковій редакції).
5.55. Суд установив, що збільшення ціни за одиницю природного газу, внаслідок укладення вказаних додаткових угод спричинило переплату бюджетних коштів в сумі 1127983 грн 95 коп., що становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка мала бути сплачена без зміни ціни за додатковими угодами.
5.56. Таким чином, грошові кошти в сумі 1127983 грн 95 коп. безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» та підлягають поверненню Сумському національному аграрному університету, на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України.
5.58. За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» на користь Сумського національного аграрного університету 1127983 грн 95 коп. підлягає задоволенню.
6. Розподіл судових витрат між сторонам.
61. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди № 4 від 31.08.2020, № 6 від 15.09.2020, № 7 від 16.09.2020, № 8 від 28.09.2020, № 9 від 07.10.2020, № 11 від 19.10.2020, № 12 від 21.10.2020, № 13 від 27.10.2020, № 14 від 30.10.2020, № 15 від 03.11.2020, № 16 від 16.11.2020 до договору поставки природного газу № 30-6 від 30.06.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311, код ЄДРПОУ 34933742) та Сумським національним аграрним університетом (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 160, код ЄДРПОУ 04718013).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Сумського національного аграрного університету (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 160, код ЄДРПОУ 04718013) 1127983 грн 95 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311, код ЄДРПОУ 34933742) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 44210 грн 76 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 06.10.2022.
Суддя Є.А. Жерьобкіна