79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.10.2022 Справа № 914/1396/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Волошин Р.Р.
розглянувши у підготовчому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України», м. Київ,
про стягнення 3 486 425,29 грн
за участю представників сторін:
від прокуратури: Лука Г.В. ;
від позивача: Карвацька О.Р.;
від відповідача: Куць В.В.
встановив:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Приватного підприємства «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України» про стягнення 3 248 406,20 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено 09.08.2022 року.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. Так, зокрема ухвалою від 06.09.2022 суд відклав розгляд справи на 04.10.2022.
04.10.2022 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (Вх. № 20386/22) та заяву про застосування строку позовної давності до нарахування пені (Вх. № 20389/22).
В судове засідання 04.10.2022 з'явились представники сторін, представник відповідача зазначив про подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та заяву про застосування строку позовної давності до нарахування пені, просив клопотання такі задоволити. Прокурор заперечила проти залишення позову без розгляду з підстав наведених у відповіді на відзив (Вх. № 17987/22).
Щодо поданого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.
Відповідач покликається на те, що в даній справі прокурором належним чином не доведено підстав для представництва інтересів держави, передбачених пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції та частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру”, а тому просить згідно з пунктом 1 частини першої статті 226 ГПК України залишити позов без розгляду, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має процесуальної дієздатності - через відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді заступником керівника Львівської обласної прокуратури. Прокурор не обґрунтував належним чином не вжиття Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях заходів щодо своєчасного стягнення нарахованих платежів за використання державного майна, у тому числі шляхом звернення до суду.
Прокурор щодо поданого клопотання заперечила, зазначила що прокуратурою дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 Конституції України на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
У випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру» та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»).
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, встановлено наступне:
«Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, перед зверненням до суду з позовом в інтересах Позивача, в порядку дослідження підстав для представництва, листами №15/4-235 вих.22 від 20.04.2022, №15/4-309 вих.22 від 13.05.2022 та № 15/4-391 вих.22 від 06.06.2022 Прокурор звертався до Позивача з інформацією щодо порушення інтересів держави та надавав можливість відреагувати на нього.
Так, до матеріалів справи долучено лист РВ ФДМ від 13.06.2022 № 10-11- 01916, на запит прокуратури, згідно якого РВ ФДМ позбавлене можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, що підтверджується довідкою про зміни до плану асигнувань загального фонду бюджету на 2022 рік, долученою до матеріалів справи.
Однак, незважаючи на володіння Позивачем інформацією порушення інтересів держави щодо несплати орендних платежів за договором оренди державного майна, Позивачем не вжито жодних ефективних заходів до захисту порушеного права, останнім до суду позову не подавалося, що підтверджується листом РВ ФДМ № 10-11- 01916 від 13.06.2022.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист №15/4-468 вих.22 від 20.06.2022, яким прокурор повідомив позивача про вжиття заходів представницького характеру шляхом подання позову про стягнення орендних платежів до суду.
З врахуванням наведеного суд констатує, що Прокурором вжито всіх заходів для обґрунтованого представництва у цій справі, а підставою для подання ним позову в інтересах держави в особі Позивача є тривале невжиття Позивачем заходів щодо стягнення орендних платежів на суму 3 486 425,29 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з п.1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4 - 7, 9, 11 - 15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22 - 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.
Згідно з п.3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.
Таким чином, прокурор виконав вимоги ст.53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах цієї справи. Відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Заява про застосування строків позовної давності буде розглянута судом при вирішенні спору по суті позовних вимог.
Керуючись ст. 226, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Загальнополітичне видання «Сільські вісті», газета захисту інтересів селян України» про залишення позовної заяви без розгляду (Вх. № 20386/22).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Запотічняк О.Д.