вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2022 р. Справа № 911/1778/22
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., перевіривши заяву Приватного акціонерного товариства «Київстар» (ідентифікаційний код 21673832) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (ідентифікаційний код 33593431) заборгованості у розмірі 32 913, 83 грн, що виникла внаслідок порушення умов Угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №6394892 від 02.04.2014
встановив:
Приватне акціонерне товариство «Київстар» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про видачу судового наказу з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок порушення умов Угоди про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку №6394892 від 02.04.2014 (далі - угода) в розмірі 32 913, 83 грн, з яких: 28 377, 36 грн основної заборгованості, 2 315, 08 грн пені, 1 897, 71 грн суми інфляційних втрат, 323, 68 грн 3% річних.
Дослідивши матеріали наведеної вище заяви Приватного акціонерного товариства «Київстар» про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у видачі судового наказу, зважаючи на таке.
Положеннями ст. 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 ст. 509, ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
З аналізу вказаних норм чинного законодавства, слідує, що пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією. Вимоги про сплату пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Отже, вимога в частині стягнення пені не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Отже, заявлена Приватним акціонерним товариством «Київстар» вимога про видачу судового наказу в частині стягнення з боржника 2 315, 08 грн пені не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Беручи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за поданою Приватним акціонерним товариством «Київстар» заявою про видачу судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» 2 315, 08 грн пені, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Суд звертає увагу заявника, що згідно ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 148, 150, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за поданою Приватним акціонерним товариством «Київстар» заявою про видачу судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» 2 315, 08 грн пені, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Ухвала складена та підписана 06.10.2022, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема