ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.10.2022Справа № 910/5919/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів"
про стягнення 337 128, 00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 337 128, 00 грн., з яких: 237 600, 00 грн - заборгованість з повернення попередньої оплати, 81 048, 00 грн - неустойка та 18 480, 00 грн - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 076 від 05.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" строк для усунення недоліків позовної заяви.
27.07.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 21.07.2022).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.08.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Грушевського Михайла, буд. 28/2, Н.П. 43, м. Київ, 01021.
З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача 09.08.2022 ухвали Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
05.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (далі - постачальник) укладено договір поставки №076, умовами якого передбачено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцеві у власність (поставити), а Покупець - прийняти і оплатити електротехнічну продукцію (надалі - Товар) в строки та на умовах, встановлених цим Договором.
Товар поставляється партіями, кількість товару, що підлягає поставці, одиниця виміру, ціна за одиницю, його асортимент, номенклатура, якісні (технічні характеристики) визначаються специфікаціями, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід'ємними частинами (додатками) цього договору.. (п. 1.2. договору)
Відповідно до п. 1.3 договору право власності до Покупця на куплений Товар переходить з моменту передачі Товару Покупцеві, що підтверджується накладними документами на Товар, належним чином оформленими Сторонами.
Згідно з п.2.5 договору підставою для оплати є рахунок Постачальника. Якщо інше не зазначено в Специфікаціях, оплата за Товар здійснюється на умовах: 2.5.1 100% попередньої оплати від вартості замовленого Товару у національній валюті України по банківських реквізитах Постачальника, зазначених в Договорі;
Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, склад Покупця, якщо інші умови та місце поставки не передбачені умовами відповідної Специфікації до цього Договору. (п. 3.1. договору).
Поставка Товару здійснюється протягом 7-ми днів після зарахування попередньої оплати згідно п.2.5.1., якщо інше не передбачено умовами відповідної Специфікації до цього Договору. (п.3.2 договору)
У п.3.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний надати разом з Товаром наступний пакет документів на відпущений Товар: документ, що підтверджує якість Товару (сертифікат якості або паспорт, тощо), якщо це передбачено чинним законодавством (оригінали або копії, завірені печаткою Постачальника); накладну; рахунок-фактуру; товарно-транспортну накладну.
При виявленні невідповідності Товару по кількості/якості умовам даного Договору Покупець має право відмовитись від прийняття Товару, що поставлений з порушенням умов Договору. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки в строк не більше встановленого договором терміну поставки. (п.5.2 договору)
Згідно з п.5.3 договору при неповному (частковому) прийнятті товару Постачальник зобов'язується передати Покупцю відповідно виправлені товарно-супроводжувальні документи протягом одного робочого дня з моменту поставки.
Відповідно до п.5.4 договору постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов'язання з поставки Товару, якщо він поставив Товар в місце, зазначене у цьому Договорі, і з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та цим Договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що Товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України та умовам даного Договору (Специфікації).
Відповідно до п.6.2. договору за порушення Постачальником строків поставки Товару, які передбачені цим договором, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого Товару за кожен день такого прострочення. А за прострочення понад 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Цей договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2022. (п.11.1 договору)
Специфікацією № 1 до договору поставки №076 від 05.07.2021 сторони погодили найменування товару - лебідка ЛМТ-3,2 з електричним двигуном у кількості 2 шт. за ціною 110 000,00 грн. Сума Товару за Специфікацією №1 складає 264 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 44 000,00 грн.
Умови оплати: 70% - авансова оплата; 20% - після готовності Товару до відвантаження; 10% - протягом 10 робочих днів після отримання Товару Покупцем та підписання видаткової накладної.
Умови постачання - СРТ, Дніпропетровська обл., м. Вільногірськ.
Термін поставки - 30 календарних днів з дати отримання заявки.
Гарантійний термін - 12 місяців з дати поставки.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки №076 від 05.07.2021 позивач перерахував на користь відповідача 70% передоплати у розмірі 184 800, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №54792 від 29.07.2021, та 20% доплати у розмірі 52 800, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №55831 від 09.09.2021, а загалом суму в розмірі 237600 грн. 00 коп.
Листом №К300-000069 від 03.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" повідомило, що поставка відбудеться 10.09.2021, та просило провести остаточний розрахунок за договором, а листом К300-000073 від 04.10.2021 зазначило, що поставка відбудеться до 08.10.2021.
Крім того, листом №К300-000083 від 07.10.2021 відповідач повідомив позивача, що товар за договором поставки №076 від 05.07.2021, у зв'язку з технічними неполадками на виробництві, було виготовлено вантажопідйомністю у 2 т та зобов'язався відвантажити товар до кінця місяця.
Враховуючи що у вищезазначений строк відповідачем не було поставлено передбачений договором товар, позивач звернувся до відповідача з претензією №01-15/596 від 18.10.2021, в якій вимагав здійснити поставку товару та повідомив про нарахування пені та штрафу за порушення строків поставки товару у визначений договором строк, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з актом - рекламацією №519 від 09.11.2021, складеним комісією товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат", при прийманні лебідок ЛМТ-3,2 у кількості 2 шт: виявлено відсутність паспортів на товар, маркування не відповідає заводському, агрегати б/в, невідповідність у параметрах й габаритах.
Листом №01-19/646 від 10.11.2021 позивач повідомив відповідача, що 09.11.2021 перевізником було поставлено товар, проте при прийманні товару було встановлено, що товар не новий, є бувшим у вживанні, що робить неможливим використання його на об'єкті, а тому вимагав направити спеціаліста для вирішення даного питання.
Листом №К300-000105 від 22.11.2021 відповідач зазначив, що транспортування товару за договором поставки №076 від 05.07.2021 відбудеться 23.11.2021 для усунення недоліків, термін усунення недоліків 20 робочих днів.
Вимогою №01-19/718 від 20.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" повідомило відповідача про відмову від договору та вимагало повернення сплачених грошових коштів у розмірі 237600 грн. й штрафних санкцій, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Претензією №01-15/105 від 18.02.2022 позивач вимагав у відповідача повернення сплачених грошових коштів у розмірі 237600 грн. й штрафних санкцій, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару у визначений договором строк, тому просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 237 600, 00 грн., неустойку за період з 29.08.2021 по 01.07.2022 у розмірі 81 048, 00 грн. та штраф у сумі 18 480, 00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки №076 від 05.07.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №076 від 05.07.2021 позивач перерахував на користь відповідача 70% передоплати у розмірі 184 800, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №54792 від 29.07.2021, та 20% доплати у розмірі 52 800, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №55831 від 09.09.2021, а загалом суму в розмірі 237 600, 00 грн.
Так, специфікацією № 1 до договору поставки №076 від 05.07.2021 сторони погодили, що термін поставки - 30 календарних днів з дати отримання заявки.
Листом №К300-000069 від 03.09.2021 відповідач повідомив позивача, що поставка відбудеться 10.09.2021, та просив провести остаточний розрахунок за договором, а листом К300-000073 від 04.10.2021 зазначив, що поставка відбудеться до 08.10.2021.
В той же час, листом №К300-000083 від 07.10.2021 відповідач повідомив позивача, що товар за договором поставки №076 від 05.07.2021, у зв'язку з технічними неполадками на виробництві, було виготовлено вантажопідйомністю у 2 т та зобов'язався відвантажити товар до кінця місяця.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутня заявка ТОВ "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" та докази її надсилання на адресу ТОВ "Київський завод кранів" й отримання останнім, проте наявні листи відповідача щодо визначення дати здійснення поставки товару за договором поставки №076 від 05.07.2021, суд приходить дод висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару на суму в розмірі 264 000,00 грн. настав 10.09.2021.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" на виконання умов договору поставки №076 від 05.07.2021 зобов'язано було здійснити поставку товару позивачу у строк по 10.09.2021.
Згідно з актом - рекламацією №519 від 09.11.2021, складеним комісією Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат", при прийманні лебідок ЛМТ-3,2 у кількості 2 шт виявлено: відсутність паспортів на товар, маркування не відповідає заводському, агрегати б/в, невідповідність у параметрах й габаритах.
Листом №01-19/646 від 10.11.2021 позивач повідомив відповідача, що 09.11.2021 перевізником було поставлено товар, проте при прийманні товару було встановлено, що товар не новий, є бувшим у вживанні, що робить неможливим використання його на об'єкті, а тому вимагав направити спеціаліста для вирішення даного питання.
Листом №К300-000105 від 22.11.2021 відповідач зазначив, що транспортування товару за договором поставки №076 від 05.07.2021 відбудеться 23.11.2021 для усунення недоліків, термін усунення недоліків 20 робочих днів.
У п.3.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний надати разом з Товаром наступний пакет документів на відпущений Товар: документ, що підтверджує якість Товару (сертифікат якості або паспорт, тощо), якщо це передбачено чинним законодавством (оригінали або копії, завірені печаткою Постачальника); накладну; рахунок-фактуру; товарно-транспортну накладну.
При виявленні невідповідності Товару по кількості/якості умовам даного Договору Покупець має право відмовитись від прийняття Товару, що поставлений з порушенням умов Договору. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки в строк не більше встановленого договором терміну поставки. (п.5.2 договору)
Згідно з п.5.3 договору при неповному (частковому) прийнятті товару Постачальник зобов'язується передати Покупцю відповідно виправлені товарно-супроводжувальні документи протягом одного робочого дня з моменту поставки.
Відповідно до п.5.4 договору постачальник буде вважатися таким, що виконав зобов'язання з поставки Товару, якщо він поставив Товар в місце, зазначене у цьому Договорі, і з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та цим Договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що Товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України та умовам даного Договору (Специфікації).
Проте, як встановлено судом, відповідачем всупереч нормам чинного законодавства та умовам договору поставки №076 від 05.07.2021 товар не був поставлений позивачу у визначені договором строки на суму 264 000, 00 грн. разом з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається договором.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Вимогою №01-19/718 від 20.12.2021 товариство з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" повідомило відповідача про відмову від договору та вимагало повернення сплачених грошових коштів у розмірі 237600 грн. й штрафних санкцій, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Претензією №01-15/105 від 18.02.2022 позивач вимагав у відповідача повернення сплачених грошових коштів у розмірі 237600 грн. й штрафних санкцій, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Суд зазначає, що відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України. Вказане зобов'язання, відповідно до положень частини першої статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення перерахованих позивачем коштів у розмірі 237 600, 00 грн.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" в розмірі 237 600, 00 грн.
Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення перерахованих грошових коштів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 237 600, 00 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач також просив суд стягнути з відповідача неустойку за період з 29.08.2021 по 01.07.2022 у розмірі 81 048, 00 грн та штраф у розмірі 18 480, 00 грн.
Відповідно до п.6.2. договору за порушення постачальником строків поставки товару, які передбачені цим договором, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю неустойку в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого Товару за кожен день такого прострочення. А за прострочення понад 10 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Отже, сторонами у договорі погоджено, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання обов'язків за цим договором, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого Товару за кожен день такого прострочення.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов'язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов'язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.
Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.
Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що останній не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем невірно визначено початок перебігу прострочення відповідача, а саме не з 11.09.2021, а з 29.08.2021, а також не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 11.09.2021 по 11.03.2022 у розмірі 48 048, 00 грн.
Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Судом перевірено розрахунок заявленого до стягнення з відповідача розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 6.2 договору, та встановлено, що сума нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 18 480, 00 грн - у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Тож, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" підлягає стягненню 237 600 грн. 00 коп. - попередньої оплати, 48 048 грн. 00 коп. - пені, 18 480 грн. 00 коп. - штрафу.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат"- задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський завод кранів" (вул. Грушевського Михайла, буд. 28/2, Н.П. 43, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код - 43692530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Молодіжна, буд. 30-А, прим. 3, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700, ідентифікаційний код - 39376858) 237 600 (двісті тридцять сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. - попередньої оплати, 48 048 (сорок вісім тисяч сорок вісім) грн. 00 коп. - пені, 18 480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. - штрафу та 4 561 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн 92 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя С. О. Щербаков