ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м.Київ
05.10.2022Справа № 910/2728/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант"
про стягнення 78439,99 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" 78439,99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно усних домовленостей між сторонами відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 78439,99 грн. Як вказує позивач, ним на підставі наданого відповідачем рахунку-фактури №СГ-0015686 від 23.12.2021 перераховано відповідачу попередню оплату за товар у розмірі 78439,99 грн, однак, відповідач зобов'язань з поставки товару не виконав, суму попередньої оплати на вимогу позивача не повернув.
Ухвалою суду від 21.04.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/2728/22, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
11.07.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
20.07.2022 на електрону адресу суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач відзиву на позов надав, своїм правом передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492051906, згідно якого ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.04.2022 була отримана повноважним представником відповідача 10.05.2022.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" був укладений договір поставки у спрощений спосіб.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат" рахунок-фактуру № СГ-0015686 від 23.12.2021 на оплату квадрату 80 ст. 3 у кількості 2.120 тон, вартість 1 т. визначено у розмірі 30833,33 грн без ПДВ, загальна вартість товару становить 78439,99 грн, в тому числі ПДВ.
29.12.2021, відповідно до платіжного доручення № 460, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" грошові кошти в розмірі 78439,99 грн Призначення платежу "сплата за квадрат по рах. № СГ-0015686 від 23.12.2021 у т.ч. ПДВ 20% - 13073,33 грн".
Проте, товар відповідачем на адресу позивача поставлено не було.
31.12.2021 сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, яким встановлено наявність кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат" на суму 78439,99 грн станом на 31.12.2021.
Сторонами не було обумовлено строку, протягом якого відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар. Разом з цим, у листі № 639/22/10 від 19.01.2022, адресованому відповідачем позивачу, про ймовірну поставку товару відповідачем не зазначається, а лише констатується неможливість повернення передплати у зв'язку зі зміною керівництва підприємства та проведення передачі справи і інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.
26.01.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією від 25.01.2022 № 14, в якій просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 78439,99 грн за не поставлений товар - квадрат 80 ст. 3 в кількості 2120 кг (рахунок-фактура № СГ-0015686 від 23.12.2021). В підтвердження направлення претензії відповідачу до матеріалів справи долучено фіскальний чек від 26.01.2022 про відправку листа № 8420100746911 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 8420100746911, згідно якого листа був отриманий адресатом 29.01.2022.
Викладену позивачем у претензії вимогу про повернення передплати відповідач залишив без реагування.
Відповідач не заперечив та не спростував цих обставин.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 2, ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідачем не було здійснено поставку товару, позивач скористався передбаченим ст. 693 Цивільного кодексу України правом вимагати повернення суми попередньої оплати. У зв'язку з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача здійсненої позивачем попередньої оплати у розмірі 78439,99 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно покладення витрат позивача на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн. на відповідача суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір таких витрат. При цьому обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення цих витрат (ч.5, ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До матеріалів справи позивачем надано укладений 10.02.2022 між адвокатом Волосожаром Григорієм Вікторовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат" (клієнт) договір № 10-02/2022 про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1.1 цього договору адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у справі щодо стягнення грошових коштів (не повернутої попередньої оплати) з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант".
Згідно п. 1.3 договору правова допомога за цим договором надається платно, шляхом сплати гонорару у безготівковій або готівковій формі у відповідності до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Розмір винагороди (гонорару) визначається у додатку до цього договору.
Згідно розрахунку розміру винагороди (гонорару) від 10.02.2022 (додаток до договору № 10-02/2022 від 10.02.2022) вартість правничої допомоги при розгляді позовних вимог клієнта у суді першої інстанції - Господарському суді міста Києва складає 10000,00 грн
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022 включно.
На підтвердження факту надання правової допомоги клієнту до матеріалів справи позивач надав акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 10-02/2022 від 10.02.2022, складений 01.07.2022, яким підтверджено надання послуг на загальну суму 10000,00 грн, зокрема: вивчення та правовий аналіз первинних документів щодо господарських операцій та листування між ТОВ "Завод Гидропневмоапарат" та ТОВ "Стальгарант" вартістю 1200,00 грн; вивчення та правовий аналіз дотримання ТОВ "Завод Гидропневмоапарат" та ТОВ "Стальгарант" умов та вимог чинного законодавства України при здійсненні господарських операцій вартістю 1200,00 грн; розробка правової позиції по справі щодо стягнення не поверненої попередньої оплати, сплаченої згідно платіжного доручення № 460 від 29.12.2021 на підставі рахунку-фактури № СГ-0015686 від 23.12.2021 вартістю 1200,00 грн; з'ясування можливості та доцільності пред'явлення вимог щодо стягнення з ТОВ "Стальгарант" попередньої оплати, сплаченої згідно платіжного доручення № 460 від 29.12.2021 на підставі рахунку-фактури № СГ-0015686 від 23.12.2021 вартістю 1600,00 грн; визначення підсудності спору, аналіз можливості пред'явлення зустрічних позовних вимог з боку відповідача вартістю 800,00 грн; розрахунок ціни позову та суми судового збору вартістю 800,00 грн; складання тексту позовної заяви і оформлення позовної заяви разом з усіма додатками відповідно до вимог ГПК України вартістю 2400,00 грн; оформлення та надіслання позовної заяви разом з усіма додатками відповідно до вимог ГПК України на адресу відповідача та Господарського суду Київської області вартістю 800,00 грн.
У долученому до матеріалів справи звіті від 01.07.2022 про надані юридичні послуги за договором про надання правничої допомоги № 10-02/2022 від 10.02.2022 вказано дати, коли надавались послуги, перелічені у акті приймання-передачі наданих послуг від 01.07.2022.
До матеріалів справи також долучено квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 10.02.2022 про прийняття адвокатом Волосожаром Г.В. від ТОВ "Завод Гидропневмоапарат" за договором № 10-02/2022 від 10.02.2022 грошових коштів у розмірі 10000,00 грн.
На підтвердження повноважень адвоката Волосожара Григорія Вікторовича до матеріалів справи додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5069 від 15.06.2018 та ордер серії АН № 1066885 від 11.02.2022.
Відповідачем про неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу не заявлено, жодного заперечення проти розміру цих витрат не наведено.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми витрат на професійну правничу допомогу, сплачених позивачем адвокату, у відшкодування за рахунок відповідача згідно положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд оцінив рівень витрат на послуги адвоката з точки зору часу (який безпосередньо зумовлює розмір витрат), витраченого адвокатом на надання послуг правової допомоги, та вважає його завищеним. Зокрема, витрата 1 години часу на визначення підсудності справи (яка з огляду на суть спору та склад учасників не має альтернативи) та аналіз можливості пред'явлення зустрічних вимог відповідачем (що не впливає на право позивача звернутись з позовом та з урахуванням того, що уже 1,5 години часу було витрачено на аналіз дотримання обома контрагентами умов чинного законодавства при здійснені господарських операцій та 1,5 години часу на з'ясування доцільності та можливості звернення з позовом); протягом 1 години - розрахунок ціни позову, яка складається з суми сплаченої за одним рахунком за поставку однієї партії товару та суми судового збору, що становить мінімальну ставку. Резюмуючи суд відзначає, що частина робіт, перелічених у звіті та акті приймання-передачі за своїм змістом є тотожними, а частина робіт виконувались необґрунтовано довго. В зв'язку з цим, суд вважає, що витрати адвоката, заявлені до стягнення, явно завищені.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).
Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, є розумним та виправданим (як обов'язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).
Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, витрачений адвокатом час, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Витрати позивача по сплаті судового збору у зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238- 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальгарант" (04071, м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 40, Н/П № 2, ідентифікаційний код 42050221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гидропневмоапарат" (84201, Донецька область, м. Дружківка, вулиця Привокзальна, будинок 1, ідентифікаційний код 40633907) суму попередньої оплати у розмірі 78439 (сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн 99 коп., судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М.Смирнова