вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2598/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/2598/22
за позовом Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ"
до Верхньодніпровської міської ради
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 18.08.2022 за вих. № 64/05 до Верхньодніпровської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 4.665,48 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2598/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022.
Ухвалою від 26.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення від відповідача 13.09.2022 надійшов відзив, у якому відповідач визнав позовні вимоги та просив суд застосувати про вирішенні питання про розподіл судових витрат положення ч. 1 ст. 130 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг у період з січня по грудень 2021 року, які надавалися на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, які проживають на території Верхньодніпровської міської об'єднаної територіальної громади.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач визнав спірну заборгованість, несплату якої пояснив відсутністю відповідних планових призначень.
Доводи позивача щодо відзиву на позовну заяву
Позивач відповідь на відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: наявності / відсутності заборгованості.
Суд встановив, що позивач як оператор телекомунікацій надав пільги з оплати послуг зв'язку відповідним пільговим категоріям громадян, що проживають на території Верхньодніпровської міської об'єднаної територіальної громади у період з січня по грудень 2021 року на загальну суму 4.665,48 грн.
Представницьким органом Верхньодніпровської міської об'єднаної територіальної громади є відповідач, який відповідає за затвердження та забезпечення здійснення видатків на відшкодування підприємствам - надавачам послуг витрат пов'язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв'язку.
Позивачем для проведення відшкодування витрат на адресу Верхньодніпровської об'єднаної територіальної громади були направлені проєкти договорів про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2021 рік, розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, акти звіряння розрахунків, зведені розрахунки видатків за категоріями пільг на відшкодування витрат, що підтверджується листами позивача № 08-31-309 від 09.03.2021, № 08-31-444 від 05.04.2021, №08-31-576 від 07.05.2021, № 08-31-697 від 07.06.2021, № 08-31-823 від 07.07.2021, № 08-31-950 від 06.08.2021, №08-31-1085 від 06.09.2021, № 08-31-1207 від 06.10.2021, № 08-31-1321 від 08.11.2021, № 08-31-1438 від 08.12.2021, № 08-31-89 від 08.01.2022 (а. с. 19 - 73, том 1).
Несплата відповідачем у добровільному порядку спірної заборгованості і стала підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 4.665,48 грн витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.
Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який означає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Загальні засади фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів, визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:
- у статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- у статті 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у статті 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Зазначеними Законами закріплюється реалізація державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Відтак, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян. При цьому, такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України та не залежать від їх фінансування.
Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів. Обов'язок оператора послуг з надання таких пільг не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом відповідної категорії споживачів, наданим державою.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із закону і не залежать від їх бажання.
Крім того, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог законів України.
Враховуючи викладене, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв'язку окремим категоріям населення на пільговій основі, в яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.
Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
За змістом частини 2 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались обов'язки щодо надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах пільговим категоріям громадян, які проживають на території Верхньодніпровської міської об'єднаної територіальної громади.
Матеріалами справи підтверджується, що зобов'язання з оплати наданих позивачем телекомунікаційні послуги на пільгових умовах у період з січня по грудень 2021 року на суму 4.665,48 грн відповідачем виконані не були.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості визнає повністю.
Статтею 191 ГПК України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд встановив, що відзив (у якому відповідач визнав позовні вимоги) підписаний секретарем ради (відповідача) Чумаченко Валентиною Миколаївною.
Таким чином, господарський суд доходить висновку, що позов визнала повноважна особа.
Господарський суд перевірив наявність для того законних підстав та дійшов висновку прийняти визнання позову відповідачем, оскільки дії останнього не суперечать інтересам установи, яку він представляє.
Так, оцінивши фактичні обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4.665,48 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати
За змістом ст. 129 ГПК України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 ГПК України України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору (у розмірі 1,240,50 грн), оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було подано заяву про визнання позову.
В іншій частині витрати зі сплаті судового збору (у розмірі 1,240,50 грн) судом покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська область, місто Верхньодніпровськ, проспект Шевченка, будинок 21; ідентифікаційний код 04052595) на користь Акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, будинок 18; ідентифікаційний код 21560766) 4.665,48 грн (чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять грн 48 коп) основної заборгованості, 1,240,50 грн (одну тисячу двісті сорок грн 50 коп) судового збору.
Повернути Акціонерному товариству "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, будинок 18; ідентифікаційний код 21560766) 1,240,50 грн (одну тисячу двісті сорок грн 50 коп) судового збору з Державного бюджету України, сплата якого підтверджується платіжним дорученням № 6819 від 18.08.2022.
Видати наказ (та ухвалу про повернення судового збору) після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його повного складення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк