вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення заяви без розгляду в
провадженні у справі про неплатоспроможність
05.10.2022м. ДніпроСправа № 904/3131/22
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про визнання неплатоспроможним
Суддя Первушин Ю.Ю.
Без участі (виклику) представників сторін.
20 вересня 2022 року через систему Електронний суд до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху. Запропоновано Заявнику усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду: декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019, 2020 та 2021 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5; письмові пояснення щодо наявності або відсутності у позивача доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви у відповідності до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України); письмові пояснення в підтвердження заявника щодо неподання іншого позову (позовів) до цього самого боржника з тим самим предметом та з тих самих підстав у відповідності до пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України; всі кредитні договори укладені заявником з банківськими та фінансовими установами; конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Також, вищевказаною ухвалою суду Заявнику роз'яснено, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
29.09.2022 до суду через систему "Електронний суд" від заявника - ОСОБА_1 надійшла заява (вх. №32476/22) про усунення недоліків, в якій заявник зазначила наступне:
Щодо надання декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019, 2020 та 2021 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5, заявниця зазначила наступне, що згідно пункту 9 Примітки до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 року № 3186/5) визначено, що боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім'ї не надав інформацію», заявниця зазначає, що члени її сім'ї відмовились надавати інформацію про себе, що в свою чергу є їхнім правом, про що заявницею було вказано у деклараціях за 2019-2021 роки.
Також ОСОБА_1 зазначила, що ані Кодекс України з процедур банкрутства, ані Наказ Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 року № 3186/5) з примітками до нього не встановлюють обов'язку боржника подавати докази звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, існує лише вимога здійснити таке звернення.
Додатково ОСОБА_1 повідомляє суд про те, що заявниця неодноразово зверталася до членів її сім'ї та компетентних державних органів та органів місцевого самоврядування з проханням надати інформацію для заповнення розділу II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, але безрезультатно - заявниці відмовляли в усній формі, відмовляючись надавати письмову відповідь, а тому заявниця не може надати відповідні відомості.
Стосовно надання суду письмових пояснень щодо наявності або відсутності у позивача доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви у відповідності до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (пункт 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України); письмових пояснень в підтвердження заявника щодо неподання іншого позову (позовів) до цього самого боржника з тим самим предметом та з тих самих підстав у відповідності до пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, заявниця зазначила наступне, що ОСОБА_1 не було подано позовної заяви, а було подано заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, який є спеціальним щодо Господарського процесуального кодексу України, і яким відповідно потрібно керуватися при встановленні недоліків при поданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Відповідно статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства не вимагає надання суду письмових пояснень щодо наявності або відсутності у позивача доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а також зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, оскільки заявницею подано не позовну заяву відповідно до статті 162 ГПК України, а заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутств.
Аналогічно зазначення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи не є однією з вимог до заяви відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, відтак заявниця вважає, що не зобов'язана це зазначати, і це не є недоліком, а отже, і підставою для залишення заяви без руху.
Крім того стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства містить вимогу зазначити перелік документів, що додаються до заяви, з приводу цього заявниця зазначила, що нею було надано перелік документів, що додаються до заяви, зокрема у самій заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а також окремо серед процесуальних документів було надано Перелік обов'язкових документів, наданих до заяви на відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи та в заяві зазначено, що заявником не подано іншого позову (позовів) до цього самого боржника з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Щодо надання суду всіх кредитних договорів укладених заявником з банківськими та фінансовими установами; конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, Заявниця зазначила, що її заява містить додаток, який має назву КОНКРЕТИЗОВАНИЙ СПИСОК КРЕДИТОРІВ І БОРЖНИКІВ /КСК/ із зазначенням інформації щодо кожного кредитора - його найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, суми грошових вимог, загальної суми заборгованості, підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання згідно із договором.
Крім того, щодо більшості кредиторів (стосовно тих, договори з якими в мене наявні та заявниця має змогу надати), заявницею було зазначено суму основного зобов'язання, суми нарахованих відсотків, суми неустойки, розмір загальної вартості кредиту щодо кожного кредитора окремо.
Також ОСОБА_1 зазначила, що надані нею до суду договори з кредиторами, містять вказівку, лише на можливі нарахування штрафу або пені, у випадку невиконання зобов'язань, або їх неналежного виконання, водночас не існує жодного документу, який надав би можливість, заявниці, як боржнику, розмежувати основну заборгованість та неустойку, так влаштовано кредиторами, зовсім не прозоро.
На думку заявниці, якщо здійснювати відрахування від поточної заборгованості за кредитом, його загальної вартості, то вбачається можливість отримати лише можливу суму нарахованих санкцій, що можуть становити як пеню так і штраф.
Для уточнення вищевказаної інформації ОСОБА_1 додала кредитну історію витребувану мною з ТОВ «Українське бюро кредитних історій».
Також заявниця повідомила, що нею надано ті кредитні договори, які вона має змогу надати.
Водночас заявниця зауважила, що у неї відсутня незначна частина кредитних договорів, на підставі яких виникла заборгованість, оскільки вони знаходяться у кредиторів, і жодних договорів або інакших підтверджень виникнення зобов'язання ОСОБА_1 не отримувала, проте вона неодноразово зверталася та просила про надання принаймні відповідних копій кредитних договорів, оскільки заявниця, як сторона договору - ОСОБА_1 , навіть не має змоги ознайомитись з ними в електронних кабінетах внаслідок їх блокування.
Отже, ОСОБА_1 зазначає, що вона позбавлена можливості додати до суду належні докази у вигляді укладених кредитних договорів, проте зазначає, що кредитори володіють кредитними договорами, оскільки наявність договірних відносин між заявницею та відповідними кредитними установами підтверджується витягом з Українського бюро кредитних історій.
Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про усунення недоліків та доводи в її обґрунтування, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Отже, господарський суд наголошує, що при прийнятті та розгляді заяв про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця, господарський суд керується не лише Кодексом України з процедур банкрутства, а також положеннями Господарського процесуального кодексу України та іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині другій статті 115 Кодексу.
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
В статті 77 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
За приписами частини третьої статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, приписами статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції.
Разом з тим частинами четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На виконання вимог ухвали господарського суду від 23.09.2022 про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею подана заява про усунення недоліків, в якій викладено письмові пояснення щодо допущених недоліків заяви.
Господарським судом встановлено, що заявницею на виконання вимог ухвали від 23.09.2022 не надано конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
У заяві про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявниця зазначає про відсутність у неї всіх кредитних договорів на підставі яких виникла заборгованість.
Господарський суд вважає, що вказане не може бути прийняте судом як належний доказ надання конкретизованого переліку кредиторів, оскільки відсутність доказів наявності кредиторів, первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, заявником наведено підстави, передбачені частиною 2 статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, копії яких не надано до матеріалів справи, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.
З урахуванням наведеного, господарський суд приходить до висновку про неналежне виконання заявницею пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки матеріали поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містять інформації про наявну заборгованість з нарахованих штрафних санкцій (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо.
Наведене, в свою чергу, унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Господарським судом встановлено, що заявницею на виконання вимог ухвали від 23.09.2022 не надано декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019, 2020 та 2021 роки, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5, натомість заявниця зазначила, що ані Кодекс України з процедур банкрутства, ані Наказ Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 року № 3186/5) з примітками до нього не встановлюють обов'язку боржника подавати докази звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, існує лише вимога здійснити таке звернення.
Також, ОСОБА_1 повідомила суд, що заявниця неодноразово зверталася до членів її сім'ї та компетентних державних органів та органів місцевого самоврядування з проханням надати інформацію для заповнення розділу II та III декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, але безрезультатно - заявниці відмовляли в усній формі, відмовляючись надавати письмову відповідь, а тому заявниця не може надати відповідні відомості.
Згідно пункту 11 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Отже, господарський суд зазначає, що вимоги пункту 11 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства чітко визначено, що заявник повинен надати декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів самостійного звернення до членів сім'ї та державних установ в письмовій формі щодо отримання відповідних відомостей, або відмову членів сім'ї та державних установ в письмовій формі.
Таким чином, суд констатує, що станом на 05.10.2022 ОСОБА_1 не надала доказів усунення недоліків заяви про відкриття справи №904/3131/22 щодо неплатоспроможності фізичної особи, зазначених в ухвалі господарського суду від 23.09.2022.
Приписами частини 1 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Згідно частини 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання скаржником вимог ухвали господарського суду від 23.09.2022 про залишення заяви без руху і ненадання витребуваних судом доказів, господарський суд вважає, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає поверненню, оскільки заявник не усунув недоліки заяви про порушення провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений судом.
Господарський суд також зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку, у зв'язку з чим право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується, чим спростовуються доводи скаржника щодо не забезпечення йому гарантій справедливого судового розгляду згідно із статтею 6 Конвенції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявниці, господарський суд враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Наведена правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №904/6465/21.
Керуючись статтями 38, 116, 117 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з 05.10.2022 та може бути оскаржена в порядку передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 05.10.2022.
Суддя Ю.Ю. Первушин