Рішення від 06.10.2022 по справі 904/2269/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2269/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ", м.Запоріжжя

до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про присудження компенсації за порушення права на виконання судового акта в розумний строк в розмірі 60 000,00 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - Відповідач) про присудження компенсації за порушення права на виконання судового акта в розумний строк у розмірі 60 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю Відповідача, що завдало Позивачу шкоди у зв'язку з невиконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 року у справі № 160/20385/21.

Ухвалою суду від 10.08.2022 року відкрито провадження у справі № 904/2269/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обґрунтованість відмови у поверненні судового збору Позивачу, оскільки таке звернення не відповідало вимогам Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято ухвалу по справі №160/20385/21, якою повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Повернення судового збору на підставі рішень суду здійснюється відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зі змінами) (далі - Порядок №787).

ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" звернулось до Відповідача з відповідною вимогою про повернення судового збору.

Листом від 02.03.2022 року Відповідач повідомив Позивачу, що в резолютивній частині ухвали суду від 10.12.2021 року по справі №160/20385/21 відсутні посилання суду на номер та дату платіжного доручення, який підтверджує плату судового збору до державного бюджету. Крім того, платіжне доручення від 18.10.2021 року № 1177 не містить відбиту штампа банку та підпис відповідального виконавця, що суперечить вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки України в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22. У зв'язку із чим, ухвалу суду повернуто без виконання на підставі п. 11 Порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 по справі №160/20385/21 внесено зміни до ухвали суду від 10.12.2021 року якою доповнено дату на номер платіжного доручення.

03.08.2022 Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області отримало на електронну поштову адресу заяву ТОВ “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” про повернення коштів судового збору в розмірі 2270,00 грн. відповідно до ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 та від 10.12.2021 по справі №160/20385/21,

Як зазначив Відповідач у відзиві на позовну заяву, і зазначені обставини не спростовані Позивачем шляхом подачі відповіді на відзив (ст. 166 ГПК України), подані до заяви про повернення коштів копії документів, не були засвідчені належним чином відповідно до вимог Порядку № 787.

З огляду на викладене, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області було надано письмову відповідь від 04.08.2022 № 04-06-06/9388, за змістом якої Позивачу рекомендовано надати документи на паперових носіях до відповідного Головного управління Державної казначейської служби України за місцем зарахування платежу. Крім того, відповідач зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не має інформаційно-технологічних можливостей для здійснення повернення коштів з бюджету згідно судових рішень, наданих в електронному вигляді, відповідно до вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Вважаючи дії Відповідача щодо відмови в поверненні з державного бюджету суми судового збору такими, що перешкоджають виконанню судового рішення, Позивач звернувся до суду з даним позовом, яким вимагає стягнення немайнової шкоди в розмірі 60 000,00 грн.

Здійснивши оцінку обґрунтованості заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

За змістом норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, у тому числі моральної, є доведення позивачем неправомірності дій (бездіяльності) цього органу, наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.

Як вище встановлено судом, підставою для відмови в поверненні судового збору з державного бюджету, стала невідповідність поданих документів вимогам Порядку № 787.

Крім того, як убачається зі змісту відзиву на позовну заяву, в пакеті документів, доданих Позивачем до заяви про повернення судового збору, в якості розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету, Позивачем було надано платіжне доручення від 17.12.2021 № 1493, згідно якого кошти в сумі 1816,00 грн. перераховані на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області. Зазначений розрахунковий документ не відповідав даним ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 по справі №160/20385/21, згідно якої кошти судового збору, що підлягають поверненню з державного бюджету, сплачені за платіжним дорученням від 18.10.2021 № 1177.

Вказані вище доводи Відповідача, у встановленому процесуальним законом порядку, Позивачем не спростовані.

Згідно пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) платником до відповідного головного управління Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином, заява про повернення коштів з бюджету та оригінал або копія документа на переказ або паперова копія електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, головного управління Казначейства платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Під час подання платником заяви про повернення коштів з бюджету в електронній формі одночасно подається сканована копія з обов'язковим накладанням електронного підпису платника, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги": документа на переказ або електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого).

Позивач не надав суду доказів в підтвердження того, що під час звернення із заявою про повернення судового збору в електронній формі, він дотримався наведених вище вимог, а отже, доводи Позивача відносно неправомірності дії (бездіяльність) Відповідача, суд вважає недоведеними.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна (немайнова) шкода по відношенню до юридичної особи, може полягати, зокрема, у приниженні її ділової репутації.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Отже, у спорі про відшкодування на користь юридичної особи моральної (немайнової) шкоди, необхідно з'ясувати питання наявності чи відсутності підстав для відшкодування такої шкоди, завданої саме приниженням її ділової репутації.

Визначення терміну "ділова репутація" наведено у пункті 26 частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III (зі змінами та доповненнями).

За змістом цієї норми діловою репутацією є сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства,

У силу статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Способами захисту ділової репутації може бути вимога про відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної такими порушеннями юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині другій статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Позивачем не наведено будь-яких фактів того, що внаслідок відмови в поверненні судового збору з державного бюджету, діловій репутації ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" завдано шкоду.

З урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що Позивач не довів існування таких необхідних умов для відшкодування моральної шкоди, як наявність неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, наявність шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, що є підставою для відмови в задоволенні заявленого позову.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на Позивача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський

Попередній документ
106635090
Наступний документ
106635092
Інформація про рішення:
№ рішення: 106635091
№ справи: 904/2269/22
Дата рішення: 06.10.2022
Дата публікації: 11.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.10.2022)
Дата надходження: 05.08.2022
Предмет позову: присудження компенсації за порушення права на виконання судового акта в розумний строк в розмірі 60 000,00 грн.