вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.10.2022 м. ДніпроСправа № 904/1986/22
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголевський-1" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 1, ідентифікаційний код 40574339)
до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Рогожана Вячеслава Вікторовича ( АДРЕСА_1 )
до відповідача-2 Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 26510514)
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Січеславська Набережна, буд. 29-А, ідентифікаційний код 40498190)
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код 04052092)
про визнання недійсними договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності, припинення реєстрації права власності та усунення перешкод в користуванні майном
Суддя Бондарєв Е.М.
Представники:
Від позивача: Нестеченко Д.С., ордер, адвокат
Від відповідача-1: Ковалевський М.С., ордер, адвокат
Від відповідача-1: Рогожан В.В. паспорт, ФОП
Від відповідача-2: не з'явився
Від третьої особи-1: не з'явився
Від третьої особи-2: не з'явився
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголевський-1" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 14.07.2022 до Фізичної особи-підприємця Рогожана Вячеслава Вікторовича та Дніпровської міської ради про:
1) визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна №667/н від 12 червня 1998 року, що був укладений між Комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради (Продавець) в особі його Голови Дрона С. Є. та Рогожан В.В. (Покупець) та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник С.В. за реєстровим № 2084;
2) визнання недійсним свідоцтво про право власності від 24 жовтня 2000 року видане виконкомом Дніпропетровської міської ради та зареєстроване в ДМБТІ в реєстровій книзі 16НФ за реєстровим № 854-36;
3) припинення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: магазин - приміщення, загальною площею 97,3 кв.м за адресою: м. Дніпро, вулиця Гоголя, будинок 1, приміщення 1, 2, Iі-3, X, номери записів про право власності: №17505280 та № 16971795 за відповідачем по справі - Рогожан Вячеславом Вікторовичем із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 804061412101;
4) усунення позивачеві перешкоди з боку відповідача ОСОБА_1 у постійному доступі і користуванні допоміжними приміщеннями в житловому будинку літ. А-4: у підвалі приміщенням № X, сходовою клітиною І-1 заг. площею 13,7 кв. м - загальною площею по підвалу 107,8 кв. м, на першому поверсі приміщенням І1-3 загальною площею 12,7 кв.м. шляхом демонтажу незаконно зведених стін до сходової клітини І-1, приміщення №X, сходової клітини № 1 загальною площею 28,6 кв.м., - наскрізним проходом з двору до АДРЕСА_2 для здійснення обслуговування мереж тепло-, електро-, водопостачання, водовідведення; відновити у підвалі зруйновану сходову клітину І-1 заг. площею 13,7 кв.м.
Також позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача-1, а саме витрати по сплату судового збору та витрати, які позивач може понести під час розгляду судового процесу (орієнтовно - 180,00 грн. поштові витрати, 15 000,00 грн. витрати на правничу допомогу, 300,00 грн. витрати пов'язані з прибуттям до суду).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення №667/н від 12.06.1998 у власність ОСОБА_1 було передано нежилі приміщення: в підвалі приміщення № X (поз. 1-6) загальною площею 39,9 кв.м., які в інвентаризаційній справі за цільовим призначенням іменуються "сарай" (інвентаризаційна справа стор. 72), а в експлікації КП ДМБТІ (Форма № 6-6) перейменовані у "помещ." тобто приміщення; сходова клітка І-1 загальною площею 13,7 кв.м. в експлікації КП ДМБТІ (Форма № 6-6) теж зазначена "лест.кл."; на першому поверсі приміщення І1-3 загальною площею 12,7 кв.м. ніколи не було приміщенням і в інвентаризаційній справі за цільовим призначенням іменується "тамбур" (Форма №11) і слугував всім мешканцям будинку наскрізним виходом з двору житлового будинку до проспекту К. Маркса (зараз пр. Д. Яворницького). На першому поверсі приміщення І1-3, згідно інвентаризаційній справі (Форма № 11) складало тільки 2 кв.м., а площу у 12,7 кв.м. одержало шляхом приєднання до "тамбуру" частини "сходової клітки" за позначкою Iі-2 загальною площею 23,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто сторони означеного договору уклали його відносно виключно допоміжних приміщень будинку літ. А-4, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
На даний час мешканці будинку позбавлені можливості користуватися на першому поверсі - наскрізним проходом через під'їзд, частиною сходової клітки І1-3, підвалом X, що розташований у першому під'їзді та сходовою кліткою І-1 до підвалу в даному під'їзді, а власники квартир в багатоквартирному будинкові позбавлені права власності на майно.
Означене нерухоме майно на момент продажу не належало продавцеві та не могло належати продавцеві (Департаменту комунальної власності Дніпропетровської міської ради) в силу закону, а саме віднесення приміщень, у тому числі підвалів, де розташоване технічне обладнання будинку, до допоміжних приміщень станом на 1998 рік передбачалось наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 квітня 1996 року № 28/389 "Про затвердження Типового статуту об'єднання (товариства) співвласників багатоквартирного будинку" (втратив чинність на підставі наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 листопада 2003 року № 189/2040). На час укладення договору купівлі-продажу діяла постанова КМУ від 31 липня 1995 року N 588 додаток до якої визначав перелік майна, що може перебувати у загальному користуванні, п. 5 якого визначає, що до загального майна відносяться - холи, коридори, вітальні, сходи, сходові клітини, сходові площадки, підвали.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" в редакції від 17.12.1997 зазначено, що "Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку ї прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.".
Отже укладення договору купівлі-продажу допоміжних приміщень було вчинене протиправно. Рішення місцевої ради, яке передувало укладенню спірного договору купівлі-продажу та видачі свідоцтва про право власності не змінює правовий статус майна - майно передано у власність, як частина сходової клітки І1-3, частина підвалу Х (поз. 1-6) та сходова клітка І-1 до підвалу) і заявнику не має необхідності доводити право власності на ці приміщення, оскільки за наявності у них статусу допоміжних приміщень вони перебувають у власності всіх власників багатоквартирного будинку.
Разом з позовною заявою до суду подано клопотання про витребування у Комунального підприємства "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" належним чином завірені копії наступних документів:
- договір купівлі-продажу нерухомого майна № 667/н від 12 червня 1998 року, що був укладений між Комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради (продавець) в особі його Голови Дрона С.Є. та Рогожан В.В. (покупець) та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник С.В. за реєстровим № 2084;
- свідоцтво про право власності від 24 жовтня 2000 року видане виконкомом Дніпропетровської міської ради та зареєстроване в ДМБТІ в реєстровій книзі 16НФ за реєстровим №854-36.
Клопотання обґрунтоване тим, що для повного та всебічного розгляду справи позивач вважає за необхідне витребувати з Комунального підприємства "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації" копії документів, що стали підставою набуття відповідачем-1 ( ОСОБА_1 ) первинного права власності на спірне нерухоме майно.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області №904/1986/22 від 25.07.202 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду докази сплати судового збору у сумі 9 924,00 грн. та докази відправлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.
До суду 28.07.2022 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.
Позивач у позові вказав Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та Виконавчий комітет Дніпровської міської ради у якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 було відкрито провадження у справі №904/1986/22 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи на 05.09.2022 у справі 15:30 год. також було залучено у справу в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Виконавчий комітет Дніпровської міської ради.
23.08.2022 від фізичної особи-підприємця Рогожана Вячеслава Вікторовича надійшло клопотання про продовження строку для подачі відзиву на позов.
Ухвалою суду від 05.09.2022 було поновлено фізичній особі-підприємцю Рогожану Вячеславу Вікторовичу строк для подання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 03.10.2022 о 16:00 год.
23.09.2022 фізична особа-підприємець Рогожан Вячеслав Вікторович надав суду відзив на позовну заяву в якому проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.
Як вбачається з п. 1 прохальної частини позову, позивач, не будучи стороною спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна №667/н від 12 червня 1998 року, укладеного між Комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради в особі Голови Комітету Дрона С. Є. та відповідачем-1 ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник С. В. за реєстровим номером №2084, звернувся до господарського суду з вимогою визнати вказаний договір недійсним з підстав, наведених у позові.
Зокрема, свої вимоги позивач обґрунтує тим, що згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №667/н від 12.06.1998 року у власність відповідача-1 ОСОБА_1 безпідставно передано нежитлові приміщення, які не належали продавцеві в силу закону, оскільки є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку, внаслідок чого мешканців будинку незаконно позбавлено можливості користуватися вказаними нежилими приміщеннями, а власників квартир - права власності на зазначене майно.
Між тим, статтею 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Водночас, за відсутності визначення в ЦК України поняття «заінтересована особа», такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який ті мали до вчинення правочину.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Тобто, звертаючись до господарського суду з вказаними позовними вимогами, позивач не намагається повернути сторони спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №667/н від 12.06.1998 року, укладеного між Комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради в особі Голови Комітету Дрона С. Є. та відповідачем-1 ОСОБА_1 , до первісного стану, а навпаки, - вимагає від суду ухвалення такого рішення, яким повернути саме позивачу, ОСББ «Гоголевський-1», у володіння та користування вказані спірні нежилі приміщення, які належать відповідачу ОСОБА_1 , шляхом усунення позивачеві перешкоди з боку відповідача ОСОБА_1 у постійному доступі і користуванні вищевказаними нежитловими приміщеннями. А, отже, - у позивача відсутні ознаки заінтересованої особи, визначені чинним законодавством
Тобто, за вище вказаних обставин вважаю, що у позивача відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог про визнання вказаного договору недійсним, оскільки позивач не є стороною цього договору та заінтересованою особою у розумінні приписів ст. 215 ЦК України, що є підставою для відмови позивачу в задоволені позову у повному обсязі.
Щодо наявності підстав для відмови у задоволені позову в зв'язку з відсутністю предмету спору, відповідач зазначає наступне.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, наданими до суду копіями договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №667/н від 12.06.1998 року.
Крім того, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається у позові на інформацію, що міститься в Технічного паспорту від 29 травня 2018 року, відповідно до якого вказане нерухоме майно складається з нежитлових приміщень: приміщення №Х (поз. 1-6) загальною площею 39,9 кв. м., сходова клітина 1-1 загальною площею 13,7 кв. м., загальною площею по приміщенням №Х, 1-1 в підвалі в житловому будинку літ. А-4, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .
Проте, згідно Технічного паспорту на групу нежитлових приміщень №1 по АДРЕСА_3 від 03 лютого 2021 року, що додається до суду разом з цим відзивом на позовну заяву в якості письмового доказу по справі, в підвалі вказаного житлового будинку літ. А-4 по АДРЕСА_3 , на цей час розміщені зовсім інші нежитлові приміщення, а саме: приміщення 1 загальною площею 58,7 кв. м., приміщення 2 - санвузол загальною площею 9,6 кв. м., приміщення 3 загальною площею 34,6 кв. м. Всього підсумок по підвалу - 102,9 кв. м. На 1 поверсі вказаного нежитлового приміщення розміщено нежитлове приміщення загальною площею 94,4 кв. м. Всього підсумок по нежитловому приміщенню №1 - 197,3 кв. м.
Вказане в Технічному паспорті від 03.02.2021 року, підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, сформованою станом на 16.06.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Красота Т. 0. за заявою позивача, що вказаному об'єкту нерухомого майна -магазину-приміщенню присвоєно унікальний реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 804061412101.
Тобто, на сьогодні зазначені у спірному договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень №667/н від 12.06.1998 року нежитлові приміщення в підвалі будинку літ. А-4 , фізично відсутні, не зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в якості окремого об'єкту нерухомого майна та фактично не існують в тих конфігураціях та розмірах, які були зазначені в спірному договору купівлі-продажу.
Таким чином, в зв'язку з проведенням відповідачем ОСОБА_1 державної реєстрації змін права власності щодо окремого об'єкту нерухомого майна - магазина-приміщення. загальною площею 197,3 кв. м., приміщення 1, 2, І1 Р-3 Х за результатами проведеної реконструкції вказаного нерухомого об'єкту, фактично мало місце припинення права власності на спірні нежитлові приміщення як на окремий об'єкт нерухомого майна, які є предметом договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №667/н від 12.06.1998 року, внаслідок внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про зміни права власності на магазин-приміщення, що свідчить про відсутність предмету спору.
Щодо необґрунтованості доводів позивача про незаконність проведення відповідачем ОСОБА_1 реконструкції магазину-приміщення.
Позивач зазначив у позовній заяві, що 10.06.2020 року відбулись загальні збори ОСББ «Гоголевський-1» за адресою; АДРЕСА_3 , якими було вирішено 1) заборонити власнику ОСОБА_1 проводити реконструкцію приміщення; 2) звернутись до Дніпровського апеляційного суду про скасування заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2018 року по справі №201/11206/17 в частині визнання за ФОП Рогожаном В. В. права власності на приміщення №Х.
Проте, вказаний протокол або інші документи, що стосувалися прийнятих загальними зборами ОСББ «Гоголевськии-1», відповідач-1 ніколи не отримував, про їх зміст йому нічого не було відомо до моменту ознайомлення з матеріалами цієї справи в суді його представником.
Щодо необґрунтованості доводів позивача щодо статусу спірних приміщень як допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку.
Виходячи з вищенаведеного ФОП Рогожан В. В. просив позивача надати йому письмову відповідь чи виконували на дату укладення вищевказаного договору купівлі-продажу від 12.06.1998 року та чи виконують вони на сьогодні функції допоміжних приміщень, виходячи з норм Законів України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вищевказані нежилі приміщення, придбані ним у власність на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.1998 року, які розташовані за вищевказаною адресою.
На вказаний лист відповідача-1 ОСОБА_1 позивачем було надано письмову відповідь від 07.13-2017 року, з якої вбачається, що нежилі приміщення, розташовані в будинку А-4, за своїми функціональним призначенням не виконують функцій допоміжних приміщень.
Отже, вказане питання вже раніше розглядалось між позивачем та відповідачем-1 ОСОБА_1 , на який отримано письмову відповідь позивача про відсутність у спірних приміщень функцій допоміжних приміщень, що фактично свідчить про відсутність спору між позивачем та відповідачем.
Щодо відсутності підстав для визнання судом недійсним договору купівлі-продажу нєжитлових приміщень №667/н від 12.06.1998 року та Свідоцтва про право власності зазначає таке.
Відповідач-1 заперечує проти позовних вимог позивача у повному обсязі, оскільки вважає, що свого часу ним було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №667/н від 12 червня 1998 року між Комітетом комунального майна Дніпропетровської міської ради (продавець) в особі Голови Дрона С.С. та ним, ОСОБА_1 (покупець), відповідно до вимог чинного на той час законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання вказаного договору недійсним є незаконними та необґрунтованими.
Вказане, зокрема, підтверджується Довідкою-характеристикою на вказані нежитлові приміщення від 25.03.1998 року та Довідкою Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 19.06.2017 року №7885, що знаходяться в матеріалах цивільної справи №201/11206/17, з яких вбачається що зазначені приміщення належали до комунальної власності Дніпропетровської міської ради народних депутатів на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №46 від 27.11.1991 року "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів".
Тобто, ще до набуття чинності Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" № 2482-ХІІ від 19 червня 1992 року (Закон набув чинності з 22.07.1992 року) вказані спірні нежитлові приміщення вже знаходились у комунальній власності як самостійні об'єкти цивільно-правових відносин. А отже, з об'єктивних причин, вказані приміщення з моменту прийняття рішення Дніпропетровською міською радою народних депутатів №46 від 27.11.1991 року "Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів" не могли мати статусу допоміжних приміщень житлового будинку, виходячи з приписів норм Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", що набув законної сили майже через рік після прийняття Дніпропетровською міською радою вищевказаного рішення.
03.10.2022 відповідач-1 звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності, оскільки з моменту укладення вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна №667/н від 12 червня 1998 року вже пройшло більше 24 років.
Між тим, відповідачем-1 ОСОБА_1 разом з відзивом на позовну заяву надано до Господарського суду Дніпропетровської області в якості доказів письмові документи, а саме, копію письмового запиту ОСОБА_1 на адресу ОСББ «Гоголевський-1» та письмової відповіді позивача ОСОБА_1 №07-13 від 04.07.2017 року стосовно питань, чи виконували на дату укладення вищевказаного договору купівлі-продажу від 12.06.1998 року або чи виконують на цей час функції допоміжних приміщень, на що позивач повідомив відповідача-1, що нежилі приміщення, а своїм функціональним призначенням не виконують функцій допоміжних приміщень та не призначені для використання всіма жителями будинку.
Проте, після отримання від ОСОБА_1 вищевказаної інформації в 2017 році позивач до суду з аналогічним до цього позову про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень не звертався. Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
03.10.2022 позивач надав суду свої заперечення на відзив відповідача-1, в яких свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не погоджується із доводами відповідача-1
Відповідач-1 зазначає, що оскільки позивач не є стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна № 667\н від 12.06.1998 року та не є заінтересованою особою.
У випадку позивача предметом позову є протиправність набуття права власності Відповідачем-1 на допоміжні приміщення в житловому будинкові за адресою: АДРЕСА_3 , які є власністю усіх членів ОСББ. Тобто ситуація абсолютно відповідає критерію визначення «заінтересованої особи», що відповідає позиції викладеної у Постанові ВС КГС від 21.04.2021 справа № 904\5480\19.
Щодо відсутності предмету спору стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу, позивача зазначає, що дане твердження відповідач-1 обґрунтовує тим, що у зв'язку з реєстрацією права власності на об'єкт нерухомого майна: магазин - приміщення, загальною площею 197.3 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення 1,2,11-3, X за відповідачем внаслідок «реконструкції», об'єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано за відповідачем-1 після укладення договору купівлі-продажу.
Однією із позовних вимог є саме припинення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 804061412101. Тобто на «новостворений» об'єкт, проте припинення означеної реєстрації власності жодним чином не вплине на набуття Відповідачем-1 майна за Договором купівлі-продажу, а лише поверне його на стадію до «реконструкції».
В той час як захистом порушених прав позивача є припинення права власності Відповідача-1 на будь які допоміжні приміщення в будинкові, а не їх частину.
Щодо незаконності реконструкції проведеної відповідачем-1, так загальними зборами ОСББ «Гоголевський-1» 10 червня 2020 були призначені для обговорення питання реконструкції приміщень: № X, яку розпочав ОСОБА_1 таємно, без згоди співвласників багатоквартирного будинку.
Звертаємо увагу суду, що ОСОБА_1 зареєструвався на цих зборах під порядковим № 21 особисто і засвідчив це своїм підписом, що вказує на те, що він знав про проведення зборів, був присутній на цих зборах, але дає сам (або через представника) неправдиві свідчення про незнання о проведені цих збрів та відсутності на них.
Це не був ремонт означених приміщень, а йшло незаконне повномасштабне захоплення і руйнування всього підвалу першого під'їзду, починаючи з виїмки ґрунтів під будинком, якому вже 67 років; руйнування несучих вертикальних та горизонтальних конструкцій у підвалі, на міцності яких тримаються не тільки 4 поверхи цього під'їзду, а і будинку в цілому.
В документі «Реконструкція магазину з приєднанням нежитлового приміщення, як технічне за адресою АДРЕСА_3 » від 2018 р., який розробило ТОВ «Проект Сіті Центр» (сертифікат: серія АА №002008) керівник підприємства він же і головний архітектор проектів - ОСОБА_2 , на сторінці з назвою «План демонтажу підвалу» зазначено: опуск грунту у підвалі на -3,165; -3,550; -3,675 м по всій площі підвалу та демонтаж несучих стін. На сторінці «План демонтажу першого поверху» зазначено: демонтаж сходів до підвалу, продовження демонтажу несучих стін будинку у магазині, демонтаж перекриття між підвалом і 1-м поверхом на всій площі магазину на першому поверсі.
У «Загальній вказівці» до «Реконструкції» у п. 2 зазначено «Приміщення громадського призначення вбудовано в перший поверх чотирьох поверхового житлового будинку».
Таким чином цей проект за відомо розробили ще у 2018 році з порушеннями, а саме: 1) не маючи дозволу загальних зборів співвласників ОСББ «Гоголевський-1» на реконструкцію; 2) не маючи навіть права власності на всі площі підвалу X; 3) для невідомого окремо стоячого 4-х поверхового будинку, але за нашою адресою, в той час, як наш багатоквартирний житловий будинок має п'ять, шість, сім поверхів і тільки перший під'їзд має 4 поверхи.
Отже абсолютно очевидним є той факт, що відповідач-1 ОСОБА_1 всупереч рішенню загальних зборів ОСББ провів реконструкцію, яка виявилася банальним захопленням підвалу X, не маючи на це жодного правовстановлюючого документу.
Щодо того, що спірні приміщення на думку відповідача-1 не є допоміжними приміщеннями
Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що він отримав письмову відповідь минулого голови ОСББ Пліскановського О.С. від 13.07.2017 року, в якій той зазначив про те, що нежитлові приміщення в підвалі приміщення № X не виконують функції допоміжних приміщень.
Згідно зі статтею 1 Закону № 417-УШ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Отже нежитлові приміщення в підвалі приміщення № X (поз. 1-6) загальною площею 39,9 кв. м, сходова клітина 1-1 загальною площею 13,7 кв. м; на першому поверсі приміщення 11-3 площею 12,7 кв. м, загальною площею по об'єкту 66,3 кв. м абсолютно очевидно є допоміжними приміщеннями, як це прямо зазначено у цій статті Закону.
У судове засідання 03.10.2022 з'явились представники позивача та відповідача-1, інші учасники не з'явилися, заяв по суті не надали.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 Господарського процесуального кодексу України. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Господарського процесуального кодексу України строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні (п.3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищенаведені обставини, суд, для надання можливості сторонам скористатися своїм процесуальним правом, вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.
Керуючись ст.ст. 114, 119, 120, 121, 177-185, 234, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.
2. Відкласти підготовче засідання на 31 жовтня 2022 року о 12:30 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.
Явку у судове засідання визнати НЕобов'язковою, залишивши її на розсуд учасніків справи.
У зв'язку із відсутністю фінансування на відправку поштової кореспонденції суду, дану ухвалу надіслати на електронну пошту сторін з відомостями щодо отримання електронного листа.
Рекомендувати учасникам справи у зв'язку з відсутністю фінансування суду вихідну кореспонденцію отримувати особисто в суді або через систему Електронний суд та за наявності зазначати електронну адресу для отримання поштової кореспонденції.
3. Запропонувати учасникам справи подати до суду:
Відповідачам:
- відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді позивача на відзив (ст. 167 Господарського процесуального кодексу України);
Позивачу:
- відповідь на відзив, за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 166 Господарського процесуального кодексу України);
Третім особам:
- пояснення щодо позову та відзиву з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення та відповідні докази, за правилами встановленими частинами третьою - сьомою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі або одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 168 Господарського процесуального кодексу України);
Учасникам:
- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).
4. Роз'яснити, що з метою дотримання правил безпеки в період воєнного стану розгляд справ Господарським судом Дніпропетровської області в судових засіданнях здійснюватиметься в таких випадках:
- за наявності заяв усіх учасників процесу про можливість забезпечення участі представників у судовому засіданні;
- письмової згоди від усіх учасників судового провадження про розгляд справи без їх участі;
- за наявності заяв від усіх учасників процесу про розгляд справ в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою будь - яких технічних засобів, зокрема, власних.
5. Роз'яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду:
- за допомогою електронної пошти: inbox@dp.arbitr.gov.ua;
- за допомогою сервісу "Електронний суд";
- засобами поштового зв'язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
06. У разі неможливості надати витребувані судом документи - надати письмові пояснення з цього приводу.
07. Запропонувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв'язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).
08. Роз'яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.
09. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.
10. Роз'яснити учасникам судового процесу наступне.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
11. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення - 03.10.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Повний текст ухвали складено - 06.10.2022.
Суддя Е.М. Бондарєв