вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"04" жовтня 2022 р. Справа№ 910/614/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни
на рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р. (повне рішення складено 21.02.2019 р.)
у справі № 910/614/19 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суши Хаус Україна»
до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни
про стягнення 89762,16 грн
У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Суши Хаус Україна» звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни про стягнення 89762,16 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р. (повне рішення складено 21.02.2019 р.) у справі № 910/614/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суши Хаус Україна» задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Суши Хаус Україна» основний борг у розмірі 50298,80 грн, штраф у розмірі 4000,00 грн, пеню у розмірі 20849,00 грн, індекс інфляції у розмірі 4379,54 грн, 15% річних у розмірі 9234,82 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Гуменюк Руслана Олександрівна 15.08.2022 р. засобами поштового зв'язку подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2022 р. апеляційну скаргу у справі № 910/614/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2022 р. витребувано з Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/614/19 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни на рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/614/19.
До суду 05.09.2022 р. надійшли матеріали справи № 910/614/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни на рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р. у справі № 910/614/19 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
До суду 29.09.2022 р. від Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано квитанцію № 3658-2280-0151-9769 від 27.09.2022 р. про сплату судового збору у розмірі 1392,90 грн та клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України у чинній редакції незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з п. 13 Перехідних положень ГПК України у чинній редакції судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України у редакції, яка діяла станом на дату винесення рішення суду, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Таким чином апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р. (повне рішення складено 21.02.2019 р.) заявник мав подати у строк до 13.03.2019 р. включно. Разом з цим дану апеляційну скаргу подано 15.08.2022 р., тобто, більше ніж через один рік з дня складення повного тексту судового рішення.
При цьому судом враховано, що частина 2 статті 261 ГПК України стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від підстав пропуску строку на апеляційне оскарження містить винятки.
Отже, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач, фактично, послався на те, що його не було належним повідомлено про розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки за адресою реєстарації, на яку судом першої інстанції надсилалась поштова кореспонденція (ухвала та рішення), заявник фактично не проживав з листопада 2017 р. по січень 2022 р. На підтвердження вказаних обставин, до заяви про поновлення додано копію акту від 02.08.2022 р.
Разом з цим, колегія суддів зауважує на тому, що дане твердження заявника не відповідає дійсності, з огляду на наступне.
У матеріалах даної справи (а.с. 29) міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого убачається, що місцем проживання Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни є: АДРЕСА_1 . Дану обставину відповідачем підтверджено також і у поданій ним апеляційній скарзі.
На вказану адресу судом першої інстанції надсилалися копії усіх процесуальних документів. Однак, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, а також копія повного тексту оскаржуваного рішення було повернуто поштовим відділенням до суду з підстави «за закінченням терміну зберігання».
При цьому у статті 120 ГПК України у чинній редакції міститься положення, відповідно до якого у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що Фізична особа-підприємець Гуменюк Руслана Олександрівна була належним чином повідомлена про розгляд даної справи у суді першої інстанції, тому виключні підстави для можливості застосування ч. 2 ст. 261 ГПК України у даній ситуації відсутні.
Щодо доданої копії акту від 02.08.2022 р. колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається зазначений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З огляду на викладене, такі копії документів не є доказами у розумінні ч. 2 ст. 91 ГПК України, оскільки не засвідчені належним чином.
Додатково слід наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України» зазначив наступне: «Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)».
Також У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 р. у справі «Мушта проти України» зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
Так, апеляційний суд вказує на те, що оскільки у даній ситуації аргументи відповідача стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження не є переконливими, поновлення строку на оскарження рішення суду, що набрало законної сили більше двох років тому, призведе до порушення принципу res judicata (юридичної визначеності), про що і зазначає Європейський суд з прав у людини у своїх рішеннях.
Отже, враховуючи подання даної апеляційної скарги з пропуском річного строку з дня складення повного тексту судового рішення, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни на рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р. у справі № 910/614/19 має бути відмовлено з підстави, передбаченої ч. 2 ст. 261 ГПК України.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гуменюк Руслани Олександрівни на рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 р. у справі № 910/614/19.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
3. Фізичній особі-підприємцю Гуменюк Руслані Олександрівні надіслати копію даної ухвали та апеляційну скаргу з доданими документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран