Справа № 936/452/21
іменем України
19 вересня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
судді-доповідачки Готри Т. Ю.,
суддів Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г.,
за участю секретарки судового засідання Жганич К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 9 вересня 2021 року, ухвалене суддею Софілканич О. А.,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» (далі - ТОВ «Закарпатгаз Збут») про зобов'язання відновити газопостачання, відшкодування завданих матеріальних збитків і моральної шкоди.
Позов обґрунтував тим, що 27 березня 2017 року ним було виявлено відсутність газопостачання до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом серії ФО № 254 про припинення газопостачання від 27.03.2017. Підставою припинення (обмеження) газопостачання в акті зазначено порушення ним як споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання.
25 лютого 2019 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» було звернулося до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за спожитий природній газ (справа № 300/185/19). Як наслідок, рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 31.07.2019 у позові ТОВ «Закарпатгаз Збут» до нього про стягнення заборгованості за спожитий газ у розмірі 6 381,38 гривень відмовлено повністю. Не погоджуючись із цим рішенням суду, ТОВ «Закарпатгаз Збут» подало на нього апеляційну скаргу і за результатами апеляційного розгляду постановою Закарпатського апеляційного суду від 10.12.2020 постановлено апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» залишити без задоволення, а рішення місцевого суду від 31.07.2019 - без змін.
З огляду на це він 27.01.2021 звернувся з письмовим клопотанням до ТОВ «Закарпатгаз Збут» про відновлення газопостачання до свого домоволодіння, оскільки зазначеними вище судовими рішеннями встановлено відсутність у нього заборгованості за спожитий газ. У відповідь на це звернення листом відповідача від 16.02.2021 його було повідомлено, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці судові рішення місцевого й апеляційного судів, а відтак, оскільки остаточне рішення по справі не прийнято, є відсутні підстави для відновлення газопостачання до його домоволодіння.
Указував, що ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 (справа № 300/185/19) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Закарпатгаз Збут» було відмовлено.
Зазначав і те, що на протязі більше трьох років він безпідставно був позбавлений можливості користуватися природнім газом для побутових потреб.
Посилаючись на наведені вищі обставини просив зобов'язати ТОВ «Закарпатгаз Збут» відновити газопостачання до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути завдані йому матеріальні збитки в розмірі 10 000 грн і моральну шкоду - 10 000 гривень.
Ухвалою Воловецького районного суду Закарпатської області від 25.08.2021 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (надалі - АТ «Закарпатгаз»).
Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 09.09.2021 цей позов ОСОБА_1 до ТОВ «Закарпатгаз Збут» та АТ «Закарпатгаз» задоволено частково.
Зобов'язано АТ «Закарпатгаз» за власний рахунок відновити позивачу ОСОБА_1 газопостачання у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ТОВ «Закарпатгаз Збут» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із цим рішенням місцевого суду ТОВ «Закарпатгаз Збут» подало на нього апеляційну скаргу внаслідок його незаконності та необґрунтованості через неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.
Скарга мотивована тим, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» повністю було дотримано норми діючої на період спірних правовідносин постанови КМУ № 758 від 01.10.2015, постанови НКРЕКП № 583 від 03.03.2015 та правомірно здійснено нарахування позивачу плати за спожитий природній газ, виходячи із розрахунку 7,188 грн за 1 куб м, так як за даними оператора ГРМ АТ «Закарпатгаз» у споживача ОСОБА_1 зареєстрована лише газова плита для приготування їжі.
Зазначало, що наявність судового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не є підставою для перерахунку (скасування чи списання боргу), а тільки не уможливлює її стягнення в примусовому порядку. Водночас судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано для розрахунку ОСОБА_1 ціну газу за 1 куб м у розмірі 3,60 грн, замість 7,188 гривень.
Також стверджувало, що позивач у своїй позовній заяві вимогу до АТ «Закарпатгаз» не заявляв, а тому судом, у порушення норм процесуального права, безпідставно було залучено до участі у справі як співвідповідача АТ «Закарпатгаз» після закриття підготовчого засідання та необґрунтовано задоволено позовні вимоги до останнього.
Наголошувало і те, що місцевим судом залишено поза увагою і ту обставину, що позивач уже звертався до суду з позовом до АТ «Закарпатгаз» про зобов'язання вчинити певні дії (справа № 300/403/17), а саме: - здійснити перерахунок за спожитий природній газ у період з 01.10.2015 по 30.04.2016, відповідно до постанови НКРЕКП № 583 від 03.03.2015; - підключити домоволодіння ОСОБА_1 до мережі газопостачання за рахунок відповідача. Проте постановою Закарпатського апеляційного суду від 05.02.2019 рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 27.10.2017 в частині зобов'язання відповідача Свалявське управління експлуатації газового господарства ПАТ «Закарпатгаз» за власний рахунок відновити позивачу ОСОБА_1 газопостачання до його домоволодіння скасовано та у задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено.
На думку апелянта, судом першої інстанції, хоч і вірно встановлено у цій справі функції, права й обов'язки суб'єктів ринку природного газу, однак не з'ясовано і не зазначено в рішенні суду в чому саме полягає причинно-наслідковий зв'язок між діями ТОВ «Закарпатгаз Збут» (які в даному випадку були правомірними щодо розрахунку позивачу сплати за газ виходячи із ціни 7,188 грн за 1 куб м) і завданою ОСОБА_1 моральною шкодою, оскільки дане товариство здійснює виключно лише постачання природного газу споживачам на підставі відповідної ліцензії, а судами у справі № 300/185/19 при відмові у задоволенні позову ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення 6 381,38 грн заборгованості невірно було враховано ціну газу, а відтак є відсутніми правові підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди, розмір якої також не є доведеним ОСОБА_1 .
З огляду на наведені вище обставини апелянт просив оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» позивач ОСОБА_1 посилався на її безпідставність і надуманість, просив оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач, представники відповідачів у судове засідання не з'явилися повторно, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Водночас 12.09.2022 на електронну пошту Закарпатського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. З огляду на це та відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідачку, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У цій справі рішення місцевого суду відповідачем АТ «Закарпатгаз» в апеляційному порядку не оскаржене. Водночас вимогою апеляційної скарги відповідача ТОВ «Закарпатгаз Збут» є скасування рішення в цілому та відмови у задоволенні позову повністю, тобто і щодо іншого учасника справи АТ «Закарпатгаз», проте апелянт ТОВ «Закарпатгаз Збут» не управі зі власної ініціативи і без відповідних на те повноважень просити апеляційний перегляд цього рішення суду відносно іншого відповідача у справі. Відтак дане рішення суду в частині щодо відповідача АТ «Закарпатгаз» апеляційним судом не переглядається, а відтак предметом і межами апеляційного розгляду є оскаржене рішення суду лише відносно відповідача ТОВ «Закарпатгаз Збут». Також не є предметом і межами апеляційного розгляду рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення завданої йому матеріальної шкоди та не задоволеної решти вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, із заявлених ним 10 000 грн, оскільки позивачем це рішення суду в апеляційному порядку також не оскаржене.
Відносини між газопостачальним підприємством та фізичними особами, споживачами газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є споживачем природного газу (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
27 березня 2017 року працівниками ПАТ «Закарпатгаз» було припинено газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 , про що складено акт серії ФО № 254 про припинення газопостачання від 27.03.2017. Відповідно до цього акту підставою припинення газопостачання слугувало порушення споживачем ОСОБА_1 строків сплати за надані послуги з газопостачання (а.с.3).
25.02.2019 ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ у розмірі 6 381,38 гривень (справа № 300/185/19). Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 31.07.2019 у задоволенні цього позову ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 відмовлено (а.с.8-10).
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» залишено без задоволення, а рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 31.07.2019 - без змін (а.с.11,12).
Ці судові рішення набрали законної сили 10.12.2020.
27 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявою про відновлення газопостачання із посиланням на зазначені вище рішення місцевого суду від 31.07.2019 та постанову апеляційного суду від 10.12.2020, які набрали законної сили (а.с.4).
Із відповіді директора ТОВ «Закарпатгаз Збут» Токарева О.В. за № 887007-Лв-856-0221 від 16.02.2021 адресованої ОСОБА_1 на його звернення вбачається, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 10.12.2020 і рішення Воловецького районного суду від 31.07.2019 у справі № 300/185/19, а оскільки остаточне судове рішення у справі ще не прийнято, тому є відсутні підстави для відновлення газопостачання до домоволодіння ОСОБА_1 (а.с.5).
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Закарпатгаз Збут» на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 31.07.2019 та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10.12.2020 (а.с.13).
Як слідує з відповіді директорки ТОВ «Закарпатгаз Збут» ОСОБА_2 за № 887007-Лв-3313-0521 від 20.05.2021 адресованої ОСОБА_1 на його звернення від 27.01.2021, 13.03.2021, 07.04.2021, то 12 травня 2021 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» отримало ухвалу Верховного Суду від 19.04.2021 про відмову у відкритті касаційного провадження за скаргою ТОВ «Закарпатгаз Збут» на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 31.07.2021 та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20.12.2020 у справі № 300/185/19. Проте ці судові рішення не змінюють і не скасовують його заборгованості за спожитий газ перед постачальником природного газу ТОВ «Закарпатгаз Збут», а тільки свідчать про відмову у стягненні такої у судовому порядку. Відтак станом на 20.05.2021 залишається наявною заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 6 381,38 грн, а тому підстав для відновлення газопостачання немає (а.с.20).
Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Закарпатгаз Збут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ТОВ «Закарпатгаз Збут» не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності у ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Як видно з рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 31.07.2019 та постанови Закарпатського апеляційного суду від 10.12.2020, які набрали законної сили, ТОВ «Закарпатгаз Збут» у період виникнення боргу з 01.10.2015 по 31.03.2016 неправомірно застосовувався при нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної суми оплати за послуги з постачання природного газу тариф у розмірі 7,1880 грн за 1 куб м, замість тарифу - 3,60 грн за 1 куб м газу. Також установлено неправомірність дій ТОВ «Закарпатгаз Збут» щодо застосування при нарахуванні ОСОБА_1 оплати за споживання послуг з постачання природного газу за весь опалювальний період із жовтня 2015 року по березень 2016 року (включно) тарифу у розмірі 7,1880 грн за 1 куб м, без урахування пільгової граничної роздрібної ціни на природний газ, яка діяла до 31.03.2016, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 6 381,38 гривень. Сума, яка повинна була бути нарахована ТОВ «Закарпатгаз Збут» ОСОБА_1 за жовтень 2015 року - березень 2016 року становить 4 751,28 гривень. Водночас субсидія ОСОБА_1 призначена по послузі газопостачання у розмірі: за жовтень 2015 року - 539 грн; за листопад 2015 року по березень 2016 року - 843,87 гривень. Період надання субсидії 6 місяців (539 грн + (843,87 грн х 5 міс) = 4 758,96 гривень.
Отже, колегія суддів погоджується з правильністю висновків місцевого суду, що припинення газопостачання до житлового будинку позивача ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що заборгованість у позивача за спожитий природний газ, яка стала підставою для припинення газопостачання до його будинку, відсутня. Отож, факт наявності порушення позивача, яке слугувало підставою для припинення йому газопостачання, відповідачем-апелянтом ТОВ «Закарпатгаз Збут» не є доведеним.
Доводи апеляційної скарги про те, що постачальником ТОВ «Закарпатгаз Збут» правомірно застосовувалася для розрахунку вартості спожитого ОСОБА_1 природного газу ціна в розмірі 7,188 грн за 1 куб м, а також те, що вказані судові рішення не змінюють та не скасовують заборгованість споживача природного газу ОСОБА_1 перед ним, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ст. 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Положеннями частин 1, 2 статті 18 ЦПК України констатовано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з пунктом 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) постачальник є відповідальним за безпідставне припинення газопостачання.
Підпунктом 1 пункту 8 розділу VІІ Правил постачання природного газу передбачено, що відшкодування збитків постачальником побутовому споживачу здійснюється, якщо постачання природного газу побутовому споживачу було припинено через дії оператора ГРМ на виконання неправомірного доручення постачальника про припинення постачання природного газу побутовому споживачу. Крім того, якщо внаслідок цього побутовому споживачу завдано, зокрема моральної шкоди, постачальник відшкодовує її відповідно до чинного законодавства.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів констатує, що на підставі надуманого відповідачем ТОВ «Закарпатгаз Збут» (постачальник газу) боргу позивача, останньому неправомірно було припинено газопостачання до будинку АДРЕСА_1 , а відтак позивачу ОСОБА_1 відповідачем ТОВ «Закарпатгаз Збут» заподіяно внаслідок цього моральної шкоди, на відшкодування якої він має право.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).
Відповідно до вимог пункту 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою, зокрема щодо неї самої.
За загальним правилом моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування; моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини 3-5 ст. 23 ЦК України).
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, з урахуванням вимог розумності і справедливості, правильно та обґрунтовано визначив розмір спричиненої відповідачем ТОВ «Закарпатгаз Збут» позивачу моральної шкоди.
З приводу доводів апелянта, що місцевим судом залишено поза увагою і ту обставину, що позивач уже звертався до суду з позовом до АТ «Закарпатгаз» про зобов'язання вчинити певні дії (справа № 300/403/17), а саме: - здійснити перерахунок за спожитий природній газ у період з 01.10.2015 по 30.04.2016, відповідно до постанови НКРЕКП № 583 від 03.03.2015; - підключити домоволодіння ОСОБА_1 до мережі газопостачання за рахунок відповідача, де постановою Закарпатського апеляційного суду від 05.02.2019 рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 27.10.2017 в частині зобов'язання відповідача Свалявське управління експлуатації газового господарства ПАТ «Закарпатгаз» за власний рахунок відновити позивачу ОСОБА_1 газопостачання до його домоволодіння скасовано та у задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено, апеляційний суд такі доводи до уваги не бере, оскільки вони не спростовують правильність висновків місцевого суду в цій справі з огляду на таке.
По-перше, у справі № 300/403/17 відповідачем не було ТОВ «Закарпатгаз Збут», а була зовсім інша юридична особа Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» в особі Свалявського управління експлуатації газового господарства, яка за загальнодоступними відомостями з ЄДРПОУ за кодом 05448610, 03 червня 2019 року змінило назву на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»;
По-друге, ОСОБА_1 судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок з оплати за газ із підстави неналежно обраного ним способу захисту порушеного свого права, а відтак, суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 05.02.2019 констатував, що оскільки ОСОБА_1 рішення місцевого суду від 27.10.2017 в цій частині не оскаржено, тому він фактично погодився із наявною в нього заборгованістю, що в свою чергу свідчить про існування боргу за спожитий газ;
І по-третє, судові рішення у справі № 300/403/17 прийняті у часі раніше, аніж судові рішення у справі № 300/185/19, де в останній справі судовими рішеннями констатовано про неправомірність нарахованого ОСОБА_1 боргу за газ.
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач у своїй позовній заяві вимогу до АТ «Закарпатгаз» не заявляв, а тому місцевим судом безпідставно було залучено до участі у справі як співвідповідача АТ «Закарпатгаз» після закриття підготовчого засідання та необґрунтовано задоволено позовні вимоги до останнього, оскільки безпосередньо АТ «Закарпатгаз» своє залучення до участі у справі як співвідповідача не заперечувало, апеляційну скаргу на рішення суду про зобов'язання його відновити за власний кошт позивачу газопостачання не подавало та цим права ТОВ «Закарпатгаз Збут» не є порушеними.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на наведене, апеляційний суд констатує, що позивач у межах і предмету апеляційного розгляду довів належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами свої вимоги, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Недоліки вирішення місцевим судом даного спору носять характер формальних міркувань та не впливають на правильність і справедливість ухваленого судом першої інстанції рішення.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях закону і фактичних обставинах справи та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в межах апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржене рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 086 грн (а.с.122) слід покласти на відповідача-апелянта ТОВ «Закарпатгаз Збут».
Керуючись статтями 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» залишити без задоволення.
Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 9 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03 жовтня 2022 року.
Суддя-доповідачка
Судді