Справа № 681/8/22
06 жовтня 2022 року м.Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Горгулько Н.А.
за участю секретаря судових засідань Олійник Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін в м. Полонному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури або суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Держави Україна, в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку на його користь 100000 грн. моральної шкоди, 8454 грн. судового збору та сплачених витрат адвокату за надання правової допомоги.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 19 квітня 2021 року посадовою особою інспектором відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо нього було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, згідно якого обвинувачувався у тому, що в той же день о 12 год. здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції. Проте постановою Полонського районного суду від 22 липня 2021 року провадження в справі було закрито та скасовано вищевказану постанову.
Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що отримавши повідомлення з ДВС він довгий час не міг зрозуміти, за що на нього накладено штраф і коли. Крім того, на даний час він за станом здоров'я ніде не працює і сплата штрафу в розмірі 1700 грн. ставить його у вкрай важке матеріальне становище, а для оскарження постанови він був змушений просити кошти у борг в своїх друзів.
Ухвалою судді від 28 січня 2022 року у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
01 лютого 2022 року надійшов відзив від представника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначив, що шкода, заподіяна незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст.1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Однак, в даному випадку відсутні підстави для застосування ст.1176 УК України, адже відносно позивача не вчинялося жодних дій з боку працівників ГУНП в Хмельницькій області, передбачених цією статтею. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити у задоволенні позову.
27 квітня 2022 року, у зв'язку з повторним автоматизованим розподілом справи між суддями, справу передано до розгляду судді Горгулько Н.А.
18 травня 2022 року ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області було визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Полонського районного суду від 22 липня 2022 року до участі у справі в якості третьої особи Державну казначейську службу України.
23 серпня 2022 року від представника Державної казначейської служби України надійшли пояснення по справі, в яких вона позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначила, що позивач жодним чином не довів та не обґрунтував, яку саме шкоду, протиправні дії чи бездіяльність Казначейство завдало йому та в чому полягала протиправність діяння, не вказав яке саме його право порушене Казначейством. Отже, підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
19 квітня 2021 року посадовою особою інспектором відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області щодо ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, згідно якого обвинувачувався у тому, що в цей день о 12 год. здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
Постановою Полонського районного суду від 22 липня 2021 року провадження у справі закрито, оскільки вина позивача у вчиненні ним адміністративного проступку в суді була не доведена, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП скасовано.
Загальну суму понесених ним витрат на отримання правничих послуг під час розгляду справи - 2500 грн., позивач обґрунтовує квитанцією б/н від 05.01.2022 року. Крім того, позивач просить стягнути 8000 грн. за оскарження постанови від 19.04.2021 року, рішення по якій винесено Полонським районним судом 04.11.2021 року, квитанція від 20.07.2021 року.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Позивач, як на підставу своїх позовних вимог у позовній заяві посилається на норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
За правилами п.2 ч.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
Відповідно до п.4 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що у наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), окрім іншого: суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.
Згідно зі ст. 4 вказаного Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 ст. 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
У ст.5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено перелік органів, оперативні підрозділи яких можуть здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.
Відповідно до ст. ст. 1,5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закону України «Про Національну поліцію», інспектор яким було винесено протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність або досудове розслідування.
А отже, в даному випадку суд приходить до висновку, що до правовідносин щодо відшкодування шкоди за позовними вимогами ОСОБА_1 по даній справі Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» застосуванню не підлягає. Вказана позивачем матеріальна шкода є судовими витратами у іншій справі.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
Частиною 6 ст.1176 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
У правовому висновку Верховного Суду України від 22 червня 2017 року у справі № 6-501цс17 вказано, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1167, 1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов'язки для позивача. Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі. Вказаний висновок також викладений в Постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 640/17380/16-ц.
В постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року по справі № 454/1213/16-ц зазначено наступне.
Положеннями частин першої - третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження порушення стосунків позивача з іншими людьми, приниження його честі та гідності, моральних страждань та інших негативних наслідків, на які посилається позивач і які, на його думку, настали внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності. Сам факт скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП не є доказом заподіяння йому моральної шкоди та підставою для її стягнення. Тому позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає.
На підставі п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови у позові, покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями, слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.81, 141, 263-265,280-282, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів досудового слідства, прокуратури або суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає в АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 40108824, адреса місцезнаходження: вул. Зарічанська, буд.7, м. Хмельницький, поштовий індекс 29000.
Третя особа - Державна Казначейська служби України, код ЄДРПОУ 37567646, адреса місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд.6, м. Київ, 01601.
Суддя Н.А.Горгулько