Справа № 513/93/22
Провадження № 2/513/161/22
Саратський районний суд Одеської області
06 жовтня 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., представника позивачів адвоката Манової І.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Сарата заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування по 1/2 частині житлового будинку,
В провадженні Саратського районного суду Одеської області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування по 1/2 частині житлового будинку.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 12 квітня 2022 позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування по 1/2 частині житлового будинку, було залишено без руху із наданням строку десять днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення вказаних в неї недоліків.
05 травня 2022 року ухвалою Саратського районного суду Одеської області прийнято до розгляду уточнену позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі представника адвоката Манової І.М. до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування по 1/2 частині житлового будинку.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 02 вересня 2022 року витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова Івана Івановича належним чином засвідчену копію спадкової справи №259-2020 до майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 вересня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь від приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова Івана Івановича на виконання ухвали суду від 02 вересня 2022 року.
04 жовтня 2022 року за Вх№3269/22-Вх відповідач ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до канцелярії Саратського районного суду заяву про відвід судді Рязановій К.Ю.
Заяву обґрунтував тим, що 04 серпня 2017 року Саратським районним судом Одеської області було ухвалено рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання частково недійсним рішення Успенівської сільської ради Саратського району Одеської області, свідоцтва про право власності і технічного паспорту та про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, яким ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні цієї позовної заяви. В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що він не довіряє Саратському районному суду та зокрема судді Рязановій К.Ю.
У підготовчому судовому засіданні представник позивачів адвокат Манова І.М. заперечувала проти заявленого відводу та пояснила, оскільки заява складена російською мовою її необхідно залишити без розгляду.
Представник Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у підготовче судове засідання не з'явився, надав письмову заяву в якій просив суд розглядати справу без його участі.
Відповідачу ОСОБА_1 надсилались листи з повідомленням про розгляд справи, але на адресу суду повертались повідомлення з с. Успенівка Білгород-Дністровського району Одеської області з відміткою не вручено, повідомлення з с. Миколаївка-Новоросійська Білгород-Дністровського району Одеської області повернулись на адресу суду адресат відсутній за вказаною адресою.
Вислухавши представника позивачів адвоката Манову І.М., яка заперечувала проти задоволення заявленого відводу, вважаючи його необґрунтованим, суд дійшов до наступного.
За положеннями ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд установив, що заява про відвід подана відповідачем ОСОБА_1 надійшла до суду 04 жовтня 2022 року, тобто пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання. За положеннями абзацу 2 частини 3 ст.40 ЦПК України, заява ОСОБА_1 про відвід судді не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частинами 1, 2 ст.43 ЦПК України визначено права та обов'язки учасників справи, у тому числі, право подавати заяви, зокрема про відвід судді.
За положеннями пункту 11 частини 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Статтею 36 ЦПК України чітко визначено випадки, коли суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).
Звертаючись до суду із заявою про відвід ОСОБА_1 посилався на те, що він не довіряє Саратському районному суду Одеської області, у зв'язку із розглядом справи №513/1231/16-ц та судді Рязановій К.Ю. Разом з тим, в поданій заяві не зазначено жодної обставини визначеної ст.36 ЦПК України для відводу судді Рязанової К.Ю. Крім того, заява викладена не державною мовою та містить нецензурні висловлювання.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Аналогічна норма міститься в частині першій статті 12 Закону України Про судоустрій та статус суддів, відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Частинами першою, третьою статті 14 Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної встановлено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України Про судоустрій і статус суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на зазначене, заява про відвід повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Відповідач ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення заяви у відповідність до вимог закону.
Згідно з частиною третьою статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Відповідно до частини четвертої стаття 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Керуючись Конституцією України, статтями 9, 182, 183 ЦПК України, Законом України Про забезпечення функціонування української мови як державної, Законом України Про судоустрій та статус суддів, суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 про визнання в порядку спадкування по 1/2 частині житлового будинку, - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя К. Ю. Рязанова