Справа № 464/2113/22
пр.№ 2/464/1021/22
06.10.2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/2113/22
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний виконавець Меленчук Володимир Ігорович
вимоги: визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
представники учасників справи:
представник позивача - адвокат Бачинський О.М.
представник відповідача Шпичак К.М.
Обставини справи
Адвокат Бачинський О.М. від імені та в інтересах позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою у порядку цивільного судочинства про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований за № 20354, вчинений 15 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором від 24 жовтня 2012 року № 006-13554-241012 в розмірі 15 929,77 грн. Покликається, що такий не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 01 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 01 червня 2022 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 23 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечили.
Відповідач позов не визнав та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, не наводячи жодних обґрунтувань по суті таких. Водночас заявляє на неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Указане викладене клопотанні, надано підтвердження надіслання такого учасникам справи відповідно до вимог цивільного процесуального судочинства.
Треті особи своїми правами не скористалися та пояснень но справі не надали.
Представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, яку всупереч ч.ч.7-8 ст.43 ЦПК України не надіслано іншим учасникам справи. Відповідач скористався своїм правом на заявлення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд за конкретних фактичних обставин справи бере до уваги заяву представника позивача за невстанолення факту порушень прав інших учасників.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України). Згідно із ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
24 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (кредитодавцем), правонаступником якого є відповідач, та позивачем (позичальником) укладено договір № 006-13554-241012 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки.
15 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 20354) про стягнення заборгованості з позивача (боржника) на користь відповідача (стягувача), правонаступника АТ «ДЕЛЬТА БАНК», за згаданим кредитним договором за період з 06 липня 2020 року по 07 квітня 2021 року у розмірі 14 730,00 грн із стягненням плати у відповідності до ст.31 Закону України «Про нотаріат», загалом 15 929,77 грн.
З примусового виконання даного виконавчого документа - виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчуком В.І. постановою від 23 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 67990989.
Між сторонами виник спір стосовно дотримання приватним нотаріусом вимог діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно із ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виходячи із приписів ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно». Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Як регламентовано ч.5 ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (у відповідній редакції). Судове рішення є обов'язковим до виконання - ст.129-1 Конституції України.
За умовами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи даний позов, суд бере до уваги наступний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року. Укладений договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Наведені законодавчі положення та обставини справи свідчать, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, що зумовлює визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Суд погоджується з переконливими доводами сторони позивача, які відповідачем жодним чином не спростовано.
Спосіб захисту щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідає положенню ст.16 ЦК України, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Порушене саме відповідачем цивільне право позивача підлягає захисту в судовому порядку, адже справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 200/3452/17).
Наведене свідчить, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення. Відомості, які б спростували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України), відсутні, а інші доводи не впливають на таке вирішення справи.
Розподіл судових витрат
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, якими є витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, на відповідача слід покласти сплачені позивачем до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору - 992,40 грн.
Представником позивача заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 7312,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, що у порядку ст.137 ЦПК України підтверджено понесення таких.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 06 березня 2021 року у справі № 922/1163/18 відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У самому тексті договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2022 року, наданого адвокатом, відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається наступне: обсяг і вартість правової допомоги визначається адвокатом виходячи із складності справи, в якій ним здійснюється захист та/або представництво, інших істотних обставин та вираховується на підставі тарифної сітки вартості правової допомоги адвоката; оплата наданої правової допомоги здійснюється на підставі підписаного сторонами акту наданої правової допомоги або рахунку адвоката.
Оскільки відсутня об'єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, ураховуючи заперечення іншої сторони (ч.5 ст.137 ЦПК України), суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.
За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на конкретні обставини справи: справа незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, щодо вирішення вказаного спору існує безліч судової практики, зокрема Верховного Суду, яка є сталою, обсяг юридичної/технічної роботи - обсяг наданих послуг адвокатом щодо підготовки позовної заяви, виходячи з критерію розумності, пропорційності, справедливості співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд переконаний, що розмір витрат є завищеним. Суд зменшує такі до 2 000 грн, оскільки не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною (зареєстрований в реєстрі за № 20354) про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором та витрат на вчинення виконавчого напису на загальну суму 15 929,77 грн.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовити у стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код за ЄДРПОУ 35234236, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, м.Київ, вул.Софіївська, 8/2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний виконавець Меленчук Володимир Ігорович, м.Львів, вул.Скляна, 11А, офіс 211
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО