Справа № 464/3380/22
пр.№ 2/464/1235/22
05.10.2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Борачка М.В.,
секретар судового засідання Палига О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 14.08.2020; стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3500 грн., щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 14.08.2020 між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. У шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося, через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. Вони втратили повагу один до одного. Відповідач постійно влаштовує скандали, пред'являє їй необґрунтовані претензії, що робить спільне життя нестерпним. Від постійних суперечок і скандалів погіршилося її самопочуття, вона перебуває у стані постійного стресу. Крім того, відповідач не бере участі в житті сім'ї, і весь тягар забезпечення сім'ї лежить на ній. Спільне господарство сторонами не ведеться більше року, фактичні шлюбні відносини припинені, збереження шлюбу є неможливим, і це суперечить їхнім інтересам. Більше року відповідач не проживає з нею, перестав піклуватись про сім'ю. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати і виховувати дитину. Син повністю знаходиться на її утриманні. Відповідач нікому аліментів не сплачує, стягнення по виплаті допомоги з нього не проводяться, інших неповнолітніх дітей у нього немає. Разом з тим, їхня спільна дитина потребує нормального харчування, вітамінів, одягу, медичних препаратів. Вона сама не здатна в повній мірі це забезпечити. Просить позов задоволити.
Ухвалою судді від 08.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилася, 05.10.2022 подала заяву у якій просить розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримує, просить задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив на позовну заяву не подав, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 14 серпня 2020 року, зареєстрували такий у Дрогобицькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №196.
У сторін є спільний син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, проживають окремо.
Враховуючи те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд прийшов до висновку, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і такі обставини суперечать інтересам позивача, а відтак шлюб необхідно розірвати.
Окрім цього, судом встановлено та не заперечується сторонами, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з матір'ю ОСОБА_1 .
Згідно із ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Вказаний обов'язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків та є однаковим для них.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
З приписів зазначених правових норм вбачається, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.
Згідно ст.181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей є підставною.
Суду не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків із утримання дитини. Разом з тим, суд враховує, що обов'язок утримувати дітей в рівній мірі покладається на обох батьків, у тому числі на позивача.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із частиною 2 даної статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з розумності та достатності розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивача на утримання малолітньої дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також враховує матеріальне становище дитини, яку утримує та доглядає позивач, матеріальне становище відповідача, стан здоров'я дитини та стан здоров'я відповідача, а також те, що обов'язок утримувати дітей лежить на обох батьках. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.
Суд бере до уваги той факт, що на сьогодні законодавець закріпив рекомендований розмір аліментів на одну дитину у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до приписів ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні.
Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов переконання, що позовну вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі слід задовольнити частково, а саме слід визначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з 04 серпня 2022 року, і до досягнення дитиною повноліття. Такий розмір відповідатиме інтересам дитини, буде необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку і не порушуватиме права кожної із сторін.
Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1984,80 грн.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14 серпня 2020 року Дрогобицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №196.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з 04 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 1984,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та проголошено 05 жовтня 2022 року.
Головуючий Борачок М.В.