Справа № 464/4649/22
пр.№ 1-кп/464/443/22
05.10.2022 року
Сихівський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022142410000356 від 26.09.2022 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села В.-Балаклія Шевченківського району Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
ОСОБА_3 26.09.2022, приблизно о 10:40 год., перебуваючи в холі першого поверху гуртожитку на АДРЕСА_3 , у ході раптово виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_4 , яка попросила її тихіше розмовляти по телефону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно нанесла один удар двома руками в область грудної клітки потерпілій ОСОБА_4 , в результаті чого завдала останній фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України як умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 30 вересня 2022 року з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Із змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, тобто у заподіянні умисного вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Із заяви потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що остання повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Як зазначає Верховний Суд у своїй Постанові від 06.10.2021 у справі №185/7793/20, оскільки спрощене провадження у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків є обмеженням фундаментального права людини на справедливий судовий розгляд (зокрема, права на захист, права брати участь у судовому розгляді, права на оскарження судового рішення), стороною обвинувачення мають бути належним чином виконані вимоги ст. 302 КПК України, тоді як суди повинні належним чином переконатися, що сторона обвинувачення виконала зазначені вимоги, а також належним чином перевірити скарги сторони захисту (у разі їх наявності) на порушення прокурором, слідчим положень указаної статті.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , у якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, а саме умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 126 КК України, а саме як умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 , на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима, за місцем фактичного проживання характеризується добре, відношення обвинуваченої до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; її поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 126 КК України у виді штрафу, оскільки суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, саме така міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його отримання.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1