Справа № 452/2892/22
Провадження № 1-кп/452/332/2022
Іменем України
05 жовтня 2022 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12022141290000325 від 11 липня 2022 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187,
ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 299 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 30 вересня 2022 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 299 КК України, та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України.
Автоматизованою системою документообігу Самбірського міськрайонного суду Львівської області справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 (а.с.23).
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 3 жовтня 2022 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання (а.с.24).
У підготовче судове засідання прибули: прокурор, потерпілі, захисники, обвинувачені доставлені конвоєм.
Прокурор ОСОБА_3 запропонував призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. На думку прокурора, кримінальне провадження за територіальністю та інстанційністю підсудне саме Самбірському міськрайонному суду Львівської області, наданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам закону, підстави для закриття провадження у справі відсутні, угод між сторонами кримінального провадження укладено не було; судове засідання слід здійснювати за участі прокурора, потерпілих, обвинувачених та їх захисників.
Учасники кримінального провадження не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на час судового розгляду кримінального провадження. Посилаючись на достатність підстав підозрювати ОСОБА_7 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочині (до 15 років позбавлення волі) з урахуванням характеру інкримінованого обвинуваченому злочину, який має порушення Конституційних прав особи на недоторканість житла, право на свободу та особисту недоторканість особи (що також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного). Ці обставини є передумовами та можливістю для його втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, не працює, не одружений, на утриманні дітей немає. Усвідомлюючи те, що на території України діє військовий стан свідомо порушує правила та норми поведінки в суспільстві;
2) незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_7 схильний до вчинення насильства різного роду, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 протягом доби двічі застосовував фізичне насильство відносно потерпілого ОСОБА_5 , також чинив насильницькі дії відносно осіб старшого віку ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та жорстоко поводився з тваринами;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Про зазначений ризик свідчить характер інкримінованого обвинуваченому злочині.
По даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 7 вересня 2022 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (строк застосування по 7 жовтня 2022 року). Прокурор зазначив, що на думку сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам, тому необхідність обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою.
Захисник-адвокат ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_7 просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має у власності будинок, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Отже ризики, зазначені прокурором не доведені.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на час судового розгляду кримінального провадження. Посилаючись на достатність підстав підозрювати ОСОБА_8 у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений може:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування з огляду на покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочині (до 15 років позбавлення волі) з урахуванням характеру інкримінованого обвинуваченому злочину, який має порушення Конституційних прав особи на недоторканість житла, право на свободу та особисту недоторканість особи (що також свідчить про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки обвинуваченого). Ці обставини є передумовами та можливістю для його втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, не працює, не одружений, на утриманні дітей немає. Усвідомлюючи те, що на території України діє військовий стан свідомо порушує правила та норми поведінки в суспільстві.
2) незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні. З урахуванням характеру інкримінованого обвинуваченому злочинів та тим, що злочини вчинені із застосуванням фізичного насильства, вірогідність такої поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 на потерпілих, свідків, свідчить про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Про зазначений ризик свідчить характер інкримінованого обвинуваченому злочині.
По даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 7 вересня 2022 був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (строк застосування по 7 жовтня 2022 року). Прокурор зазначив, що на думку сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам, тому необхідність обрання стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою.
Захисник-адвокат ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_8 просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має у власності будинок, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочинів, з потерпілими він примирився, вони не мають до нього претензій, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Отже ризики, зазначені прокурором не доведені.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання прокурора приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Реалізація такого права судом можлива за наявності клопотання прокурора або інших учасників судового провадження, що відповідає принципу незалежності та безсторонності суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява
№ 42310/04) від 21 квітня 2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, в клопотанні прокурора та доданих матеріалах відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої їм підозри.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події від 11.07.2022;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 11.07.2022;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 11.07.2022;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 11.07.2022;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.01.2022;
-протоколом обшуку житла ОСОБА_7 від 11.07.2022;
-протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 від 11.07.2022;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 12.07.2022;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 12.07.2022;
-протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_7 від 12.07.2022;
-протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_8 від 12.07.2022;
-протоколом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_7 від 12.07.2022;
-протоколом слідчого експерименту із потерпілою ОСОБА_4 від 12.07.2022;
-протоколом слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_6 від 12.07.2022;
-протоколом слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_5 від 12.07.2022;
-протоколами додаткового допиту потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28 жовтня 1994 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява
№ 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Отже, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, оцінивши вагомість наявних доказів; такі докази в своїй сукупності можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, є причетною до скоєння правопорушення.
Щодо наявності ризиків, на які вказує прокурор суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_7 переховуватись від суду, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), заява № 14379/88, від 26.01.1993 року, п.33. Суд з цього приводу вказав, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою
При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти.
Як встановлено судом ОСОБА_7 обвинувачується за ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187,
ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 299 КК України. Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину. Обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, не одружений.
Отже, суд вважає, що прокурором доведений даний ризик.
Оцінюючи існування ризику з боку ОСОБА_7 незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні. Суд з урахуванням характеру інкримінованого обвинуваченому злочинів та тим, що злочини вчинені із застосуванням фізичного насильства, потерпілі та обвинувачені мешкають в одному селі, отже суд розцінює вірогідність такої поведінки обвинуваченого як високу.
Отже, суд вважає, що прокурором доведений даний ризик.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_7 вчините інше кримінальне правопорушення, слід зазначити таке.
Європейський суд з прав людини вже неодноразово висловлював у своїй практиці позицію, згідно з якою «висновки про наявність небезпеки вчинення нових правопорушень мають бути підкріплені конкретними фактами» (п.134 рішення Суду у справі «Александр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v. Russia).
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні чотирьох злочинів. Він є молодою, здоровою особою, яка не має самостійного постійного доходу, що може спонукати його до вчинення інших злочинів.
Отже, суд вважає, що прокурором доведений даний ризик.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_8 переховуватись від суду, суд зазначає, що останній обвинувачується за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України. Санкція ч. 4
ст. 187 КК України передбачає покарання від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину. Обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, не одружений.
Отже, суд вважає, що прокурором доведений даний ризик.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_8 вчините інше кримінальне правопорушення, слід зазначити таке.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні двох злочинів. Він є молодою, здоровою особою, яка не має самостійного постійного доходу, що може спонукати його до вчинення інших злочинів.
Отже, суд вважає, що прокурором доведений даний ризик.
Щодо наявності ризику можливого впливу з боку ОСОБА_8 на потерпілих, суд вважає його не доведеним, з урахуванням позиції самих потерпілих в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території нашої держави з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжено на підставі Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, та який продовжено на підставі Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно роз'яснень, наданих Верховним судом у п. 8 листа від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Оцінюючи в сукупності особу обвинувачених, обставини вчинення кримінальних правопорушень, необхідність забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та запобігти спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів; застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Суд вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, позбавить їх можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні (з боку ОСОБА_7 ) та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Запобігти ризикам, які зазначені в клопотанні шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти вказаним ризикам.
Згідно з положеннями п. 1) ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Обвинуваченим під час підготовчого судового засідання судом, відповідно до вимог
ч. 4 ст. 315 КПК України, роз'яснено, що вони мають право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявили клопотання про колегіальний розгляд кримінального провадження.
Захисники підтримали думку своїх підзахисних.
Прокурор проти задоволення клопотання обвинувачених про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів не заперечував.
Потерпілі розгляд даного питання віднесли на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 299 КК України; ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3
ст. 357 КК України.
Злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України, відповідно до ст. 12 КК України,належить до особливо тяжкого та за його вчинення передбачено покарання від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Згідно ст. 315 КПК України, клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів вирішується у підготовчому судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинувачених підлягає задоволенню і кримінальне провадження слід передати до канцелярії Самбірського міськрайонного суду Львівської області для повторного автоматизованого розподілу та визначення колегіального складу суду.
Керуючись ст. ст. 31, 220, 315, 183 КПК України -
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - шістдесят днів, який обчислюється з дня винесення ухвали, з 5 жовтня 2022 року; дія ухвали суду про застосування запобіжного заходу закінчується 3 грудня 2022 року.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу - шістдесят днів, який обчислюється з дня винесення ухвали, з 5 жовтня 2022 року; дія ухвали суду про застосування запобіжного заходу закінчується 3 грудня 2022 року.
Клопотання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про колегіальний розгляд кримінального провадження - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12022141290000325 від 11 липня 2022 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 299 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України,
передати до канцелярії Самбірського міськрайонного суду Львівської області для повторного автоматизованого розподілу та визначення колегіального складу суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченим негайно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення у частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суддя