Справа №443/1170/22
Провадження №2-о/443/53/22
іменем України
06 жовтня 2022 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
встановив:
Суть справи.
Заявниця ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить встановити факт належності їй свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 , виданого Жидачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 23.02.2022 на ім'я ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, вивчивши заяву та додані до неї документи, доходить висновку про наявність підстави для відмови у відкритті провадження у справі виходячи з такого.
Нормативно-правові акти, якими керувався суд.
При вирішенні питання відмови у відкритті провадження у справі суд керувався нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Так, згідно з приписами пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до приписів пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Водночас, вимогами частини 3 статті 315 ЦПК України визначено, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
За змістом положень частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Також, суд зважає на роз'яснення, викладені у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до яких При розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства. Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків.
Суд звертає увагу на те, що заявниця звернулася до суду з вимогою про встановлення факту належності їй свідоцтва про народження, тобто свідоцтва, що його видає орган державної реєстрації актів цивільного стану.
Враховуючи викладені обставини та зважаючи на імперативну норму частини 3 статті 315 ЦПК України, якою встановлено заборону судового розгляду зазначеної заявницею вимоги в окремому провадженні, тому суд вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 13, 186, 293, 294, 315, 260, 261 ЦПК України, суд -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 , виданого Жидачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 23.02.2022 на ім'я ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Головуючий суддя А.І. Павлів