Ухвала від 28.09.2022 по справі 335/3706/19

335/3706/19

1-кп/336/250/2022

УХВАЛА

Іменем України

28 вересня 2022 року

Колегія суддів Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_6,суддів ОСОБА_7,ОСОБА_8,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_9,прокурора ОСОБА_10,представників потерпілих адвокатів ОСОБА_11,ОСОБА_12,ОСОБА_13,ОСОБА_14,обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (в режимі відео конференції),захисників ОСОБА_15,ОСОБА_16,ОСОБА_17,розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115, п.п. 7, 13, ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст.189, ч. 1 ст. 307 КК України

ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України,-

Встановила:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя перебуває вказане вище кримінальне провадження,по якому продовжується судовий розгляд.

В судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_16заявлено клопотання,яке підтримали обвинувачені та інші захисники, в якому ставиться питання про визнання очевидно недопустимим доказом та припинення дослідження фактичних даних,якими є показання свідка ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_16зазначає,що свідок ОСОБА_4 перебував у залі судового засідання під час розгляду цього кримінального провадження 02.06.2022 р.,в якому був допитаний потерпілий ОСОБА_5 ,що є порушенням приписів ст.346 ч.1,352 ч.4 КПК України,тому такий доказ є очевидно недопустимим в силу ст.86 КПК України,що має наслідком неможливість дослідження такого доказу,як це передбачено ч.2,3 ст.89 КПК України.

Прокурор заперечував проти клопотання з посиланням на те,що,на його думку,оцінка показанням свідка ОСОБА_4 на предмет їх допустимості може бути надана судом лише після їх дослідження.

Представники потерпілих віднесли вирішення клопотання захисника ОСОБА_16 на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи по суті клопотання, перевіривши їхні доводи матеріалами справи,колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

Такий висновок зроблено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2022 р.

За статтею 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За частиною 1 статті 95 КПК, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. При цьому за частиною 4 статті 95 КПК, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Правила ст.346 ч.1,352 ч.4 КПК України установлюють вимоги до проведення такої процесуальної дії, як допит свідка в судовому засіданні, недотримання яких має наслідком визнання показань свідка недопустимим доказом, тобто таким, що отриманий з порушенням порядку,встановленого КПК.

Так,частиною 1 ст. 346 КПК України встановлено,що перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із зали судового засідання,а частина 4 ст. 352 КПК України передбачає,що свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.

Таким чином, кримінальним процесуальним законом встановлено імперативну заборону перебування свідка у залі судового засідання під час судового розгляду до моменту його допиту.

Відповідно до сформованих ЄСПЛ правових позицій, сам по собі факт використання національним судом як допустимих доказів показань свідків має розглядатись в контексті того,чи існували достатні врівноважуючі фактори, в тому числі надійні процесуальні гарантії, для перевірки стороною захисту показань свідків у судовому засіданні(рішення у справі «Черніка проти України».

Сторона захисту наголошує на тому,що обізнаність свідка ОСОБА_4 про зміст показань потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні,під час допиту якого свідок перебував у залі судового засідання,дає підстави стверджувати про порушення процедури його допиту в судовому засіданні та,як наслідок,ставити під сумнів надійність і достовірність показань цього свідка,незалежно від їх змісту.

Як передбаченого ст.89 КПК України,суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим ,що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні,якщо таке дослідження було розпочато.

Як встановлено ст.86 КПК України,доказ визнається допустимим,якщо він отриманий у порядку,встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень,на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

При перевірці доводів автора клопотання суд з'ясував безпосередньо у свідка ОСОБА_4 ,що останній дійсно під час допиту потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні 02.06.2022 р.перебував в залі судового засідання,про що сторона обвинувачення не повідомила суд.

За таких обставин,подальше дослідження такого доказу,як показання свідка ОСОБА_4 з порушенням процесуального порядку допиту свідка ,визначеного вказаними вище нормами чинного КПК,в силу ч.1 ст.86 КПК України має наслідком його недопустимість та неможливість використання при прийнятті процесуальних рішень.

Стороною обвинувачення відповідні аргументи сторони захисту не спростовані,тому клопотання захисника ОСОБА_16суд задовольняє.

Керуючись ст.2,84,86,89,346,352 КПК України,колегія суддів -

Постановила:

Клопотання захисника ОСОБА_16 - задовольнити.

Припинити дослідження доказу сторони обвинувачення - показань свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні у зв'язку з очевидною недопустимістю .

Ухвала не оскаржується.

Головуючий суддя ОСОБА_6

Судді ОСОБА_7

ОСОБА_8