Дата документу 04.10.2022
Справа № 334/3533/22
Провадження № 3/334/2178/22
04 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши справу, яка надійшла з Національної поліції України Головного управління національної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює реалізатором, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду невідомі,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
26.08.2022 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя від Національної поліції України Головного управління національної поліції в Запорізькій області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.08.2022 року серії ВАВ № 446920, 19.08.2022 року о 14 год. 30 хв. громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала торгівлю алкогольними напоями, не маючи ліцензії на провадження даного виду господарської діяльності, чим порушила вимоги ст.. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання 12.09.2022 року та 04.10.2022 року не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином та у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки на адресу, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, про що свідчать конверти, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та шляхом надіслання СМС-повідомлення за номером вказаним в протоколі.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення правопорушника про час та місце розгляду справи, неявка в судове засідання правопорушника, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 ..
Вивчивши матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяна майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частина 1 ст.164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності, зокрема без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Суб'єктом правопорушення можуть бути фізичні та юридичні особи, які є суб'єктами господарської діяльності та здійснюють її з порушеннями встановлених вимог.
Згідно п.1.36 ст.14 Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Під господарською діяльністю у ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями (ч.2 ст.3 ГК України).
Стаття 42 ГК України передбачає, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Разом з тим, в адміністративному матеріалі відсутні докази щодо здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності, зокрема, торгівлі алкогольними напоями.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 прийняла у когось вторинну сировину та прийняла за це гроші. Вказані обставини жодними документами та поясненнями не зафіксовані.
Тобто, до матеріалів справи не надано жодного належного та допустимого доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Фотознімки долучені до матеріалів справи, суд до уваги не приймає, оскільки вони не свідчать про здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації та без одержання документа дозвільного характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУп АП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження по вказаній справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 8, 27, 34, 35, 164, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Коломаренко К. А.