05.10.2022
Справа № 331/2898/22
Провадження № 2-а/331/37/2022
05 жовтня 2022 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Жукової О.Є.
за участю секретаря : Мироненко О.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Кошман Івана Миколайовича про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення ,
Позивач 31 серпня 2022 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду ,скасувати постанову серії ЕАР № 5742700 від 12 серпня 2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.5 ст. 121 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при винесенні вказаної постанови інспектором поліції порушено вимоги ст. 245 КУпАП, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» , оскільки при зупинці транспортного засобу йому було повідомлено, що в порушення Правил Дорожнього руху він тримав у руці мобільний телефон, хоча зазначена обставина не відповідала дійсності, а вже після чого відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення вже за іншим фактом. Крім того, зазначає, що він жодних Правил Дорожнього руху не порушував, а жодних доказів до оскаржуваної постанови не надано.
Ухвалою судді Жовтневого районного м. Запоріжжя від 07 вересня 2022 року провадження по справі відкрито.
Ухвалою судді Жовтневого районного м. Запоріжжя від 07 вересня 2022 року позивачу поновлено строк звернення до суду.
30.09.2022 року представник відповідачів Цопа А.В. надав суду відзив , в якому вважав позов необґрунтованим, оскільки капралом поліції Кошман І.М. було дотримано вимоги чинного законодавства при винесенні постанови. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції, відповідач інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Кошман І.М. , належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилися, у зв'язку з чим на підставі ч.3 ст. 205, ч.3 ст. 268 КАС України справу розглянуто у їх відсутність з урахуванням наданого відзиву
У відповідності до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України , оскільки всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглянув справу у письмовому провадженні .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 12 серпня 2022 року серії ЕАР № 5742700, винесеною інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Кошман І.М. , до ОСОБА_1 застосоване адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.5 КУпАП України.
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 12.08.2022 року в 11-36-10 год. в м. Чернівці по вул. Головна , 14, керував транспортним засобом HYUNDAI ACCENT НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3.в ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту 2.3.в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Згідно з ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ПДР, а саме, за порушення правил користування ременями безпеки.
Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дана правова позиція закріплена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, в якій зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В судове засідання представник відповідачів будь-які докази на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення не надав, крім того, з оскаржуваної постанови вбачається, що жодні докази до неї не додані.
Таким чином, доводи позивача щодо дотримання ним Правил дорожнього руху відповідачем не спростовані.
Крім того, за змістом п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв, 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35 зазначеного Закону).
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем також не надано жодних доказів на спростування доводів ОСОБА_1 щодо підстав зупинки та невідповідності суті пред'явленого адміністративного правопорушення, змісту оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, відповідачами не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Таким чином , відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України , суд приходить до висновку , з урахуванням вимог ст. 247 КУпАП про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 77,205, 241 , 268,271, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Кошман Івана Миколайовича про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 12 серпня 2022 року серії ЕАР № 5742700 про застосування до ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.5 КУпАП України і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108578 ) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )судовий збір в сумі 496,20 гривень
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Суддя: О.Є. Жукова