Справа 556/1699/22
Номер провадження 2/556/377/2022
29.09.2022 року. Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Котик Л.О.
при секретарі - Басик Г.Т.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
До Володимирецького районного суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . Після смерті останньої залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Більськовільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, загальною площею 1,43 га. У визначений законом шестимісячний строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про наявність заповіту. Тільки лише після того, коли в сільській раді, у зв'язку з проведенням земельної реформи, почав проводитися переоблік земель, які лишилися неоформленими чи рахуються за померлими особами, стало відомо, що спадкова земля ніким неоформлена. Коли ж позивачка звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті матері, то нотаріус відмовила у відкритті спадкової справи, у зв'язку з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_4 .
Вказаний позов надійшов до суду 25 серпня 2022 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Позивачка в підготовче судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої, серії НОМЕР_1 .
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ №375570, ОСОБА_4 передано на підставі розпорядження голови Володимирецької районної державної адміністрації від 24 лютого 2006 року за №65, у власність земельну ділянку, площею 1,43 га, що розташована на території Більськовільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства.
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 залишила заповіт, згідно якого сертифікат на земельну частку (пай) заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений виконавчим комітетом Більськовільської ради Володимирецького району Рівненської області 28 липня 2000 року.
Факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивачки, серії НОМЕР_2 , де матір'ю позивачки записа - ОСОБА_5 , свідоцтвом про укладення шлюбу позивачки, серії НОМЕР_3 , де зазначено дівоче прізвище позивачки - « ОСОБА_6 », рішенням Володимирецькогот районного суду Рівненської області від 08 листопада 2913 року, яким встановлено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, серії ЯГ №375570, виданий на ім'я ОСОБА_5 належить ОСОБА_4 .
Згідно довідок №1419, №1420 від 08.08.2022, видані Вараською міською радою Рівненської області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і її склад сім'ї був наступний: дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , правнук - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ..
Відповідно до довідки №582/01-16 від 18 серпня 2022 року, виданої завідувачем Володимирецької державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (місто Львів), після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Володимирецькій державній нотаріальній контори, згідно даних зі Спадкового реєстру, спадкову справу не заведено.
Причинами пропуску прийняття спадщини позивач зазначає необізнаність про існування заповіту та спадкового майна.
Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
А як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані дакази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про існування заповіту, є поважною причиною пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.
В той же час факт необізнаності особи про наявність заповіту може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.
Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4,6,8,10-13, 17-18, 141, 206, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд,-
Ухвалив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , додатковий строк тривалістю в чотири місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обчислюється з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У відповідності до п.15.5 розділу Х111 Прикінцеві положення, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до або через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя: Котик Л.О.
Учасники процесу
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт, серії НОМЕР_5 , виданий 13 лютого 1997 року Володимирецьким РВ УМВС України в Рівненській області.