Справа 556/1474/22
Номер провадження 2/556/343/2022
28.09.2022 Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Котик Л.О.
при секретарі - Басик Г.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В заяві вказувала, що 07 жовтня 2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Каноницькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №06.
Шлюбне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів і поглядів на життя. Чоловік проявляє агресію відносно неї. Втратили почуття любові і взаємоповаги один до одного. Шлюб існує формально, сімейні стосунки фактично припинені. Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечить її інтересам та інтересам їх дітей. На примирення не згідна Від даного шлюбу сторони мають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які після розірвання шлюбу позивачка просить залишити проживати з нею, оскільки між сторонами відсутній спір про місце проживання дітей.
Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, хоча може надавати таку допомогу. Позивачка просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі Ѕ частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду до досягнення дітьми повноліття.
Вказаний позов надійшов до суду 02 серпня 2022 року.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 04 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити. .
Належним чином повідомлений відповідач в судове засіданян не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 2011 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Каноницькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №06. (копія свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 )
Від даного шлюбу сторони мають троє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвами про народження останніх, серії № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною другою статті 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статті 182 СК України, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів є стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Також даною статтею визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
А як зазначено в ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно п. п. 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи, що відповідач є батьком неповнолітніх дітей, зобов'язаний їх утримувати до досягнення ними повноліття, не має інших утриманців, а також відсутні обставини, які б перешкоджали йому виконувати свій обов'язок по утриманню дітей, позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН Про права дитини від 20листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ(78912) від 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначено в ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачка заявила вимогу про стягнення з відповідача на її користь, на утримання неповнолітніх дітей аліментів в розмірі Ѕ частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
А тому з врахуванням вищенаведених правових норм та заявлених позивачем вимог, враховуючи наведені обставини і те, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, засад справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, що буде достатнім для забезпечення належних умов для фізичного, духовного та культурного розвитку дітей, а також відповідатиме чинному законодавству, не порушуючи інтересів і матеріального становища, як відповідача так і позивача.
При цьому на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 02 серпня 2022 року.
Поряд з тим, рішення слід допустити до негайного виконання по платежах за один місяць, згідно ст. 430 ЦПК України.
Що стосується позовних вимог про розірвання шлюбу, За визначенням поняття шлюбу, наведеним у ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Як слідує з положень ст. 51 Конституції України, добровільність шлюбу відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. (ч.2 ст.112 СК України)
Як зазначено в постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 26.12.2018 року у справі №761/33261/16-ц, відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У частинах третій та четвертій статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Тлумачення статті 111 СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що даний шлюб існує формально, позивачка миритися не бажає, сторони не підтримують сімейні відносини, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу.
У відповідності до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв"язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка просить залишити прізвище - « ОСОБА_6 ».
Щодо визначення місця проживання дітей, оскільки між сторонами відсутній спір щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, а тому судвважає за правильним залишити проживати дітей з матір'ю.
Керуючисьст.ст.4,6,8,10-13, 17-18, 141, 259, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, ст.ст. 84, 105,110, 112-113, 180-184 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 07 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований Каноницькою сільською радою Володимирецького району Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №06.
ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_6 ».
Залишити неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживати з матір'ю - ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 серпня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття,.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі - 992 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі - 992 грн. 40 коп.
Відповідно дост. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя: Котик Л.О.
Учасник процесу:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6