83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.10.07 р. Справа № 29/286
Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт» м. Київ
до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій» м. Макіївка
про стягнення 12456,9 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Репей Л.В. - за довір.
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Астеліт», звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Відкритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій» про стягнення заборгованості в сумі 1754,59 грн., пені в сумі 398,96 грн. загалом в розмірі 2153,55 грн.
Додатковою заявою від 25.09.2007р. позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 12057,94 грн., пеню в розмірі 398,96 грн. загалом на суму 12456,9 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договорами № 3-365-4 від 27.09.1996 р., № 1-365-1, № 3-8616-1 від 30.03.2000 р., № 3-8620-1 від 30.03.2000 р., № 3-8621-1 від 30.03.2000 р., № 3-8622-1 від 30.03.2000 р., № 3-8624-1 від 30.03.2000 р., № 3-8625-1 від 30.03.2000 р., № 3-8626-1 від 30.03.2000 р., № 3-8627-1 від 30.03.2000 р., № 3-8628-1 від 30.03.2000 р., № 3-12273-1 від 13.04.2001 р., № 3-27583-1 від 11.10.2002 р. в частині оплати послуг цифрового стільникового зв'язку.
Відповідач надав відзив у якому визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором № 3-8625-1 від 30.03.2000р. за листопад 2006р. В іншій частині позову заперечує з посиланням на ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ухвалу господарського суду Донецької області від 18.08.2006 р., якою було порушено справу про банкрутство № 5/134Б.
Розглянувши матеріали справи, додаткові докази, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, встановив:
Між відповідачем та Сумісним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Цифровий стільниковий зв'язок» були укладені договори № 3-365-4 від 27.09.1996 р., № 1-365-1, № 3-8616-1 від 30.03.2000 р., № 3-8620-1 від 30.03.2000 р., № 3-8621-1 від 30.03.2000 р., № 3-8622-1 від 30.03.2000 р., № 3-8624-1 від 30.03.2000 р., № 3-8625-1 від 30.03.2000 р., № 3-8626-1 від 30.03.2000 р., № 3-8627-1 від 30.03.2000 р., № 3-8628-1 від 30.03.2000 р., № 3-12273-1 від 13.04.2001 р., № 3-27583-1 від 11.10.2002 р. на надання відповідачеві послуг цифрового стільникового зв'язку.
Рішенням виконкому Кіровської районної ради м. Донецька № 370 від 25.06.2003 р. Сумісне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Цифровий стільниковий зв'язок» було перереєстровано у Закрите акціонерне товариство “Цифровий стільниковий зв'язок України». Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт», затв. протоколом № 43 від 01.08/.2006 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт», зареєстрованого Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією, наведене товариство є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства “Цифровий стільниковий зв'язок України».
При укладанні наведених вище договорів сторони у п. 1.2.1 встановили обов'язок відповідача отримувати рахунок за надані послуги до 10 числа наступного місяця. Строк оплати відповідачем наведених рахунків - протягом 5 днів з дня отримання (п. 2.2 договору).
Позивачем на надані послуги цифрового стільникового зв'язку були виставлені відповідачеві рахунки № 3-12273-2/5.2005 за травень 2005 р. на суму 365,48 грн., № 3-8628-2/5.2005 за травень 2005 р. на суму 2922,11 грн., № 3-8627-2/5.2005 за травень 2005 р. на суму 1226,32 грн., № 3-8626-2/5.2005 за травень 2005 р. на суму 421,03 грн., № 3-8624-3/5.2005 за травень 2005 р. на суму 1275,27 грн., № 3-8622-4/5.2005 за травень 2005 р. на суму 531,38 грн., № 3-8621-3/5.2005 за травень 2005 р. на суму 384,57 грн., № 3-8620-4/5.2005 за травень 2005 р. на суму 571,33 грн., № 3-8616-2/5.2005 за травень 2005 р. на суму 308,44 грн., № 3-365-4/5.2005 за травень 2005 р. на суму 142,67 грн., № 3-27583-2/5.2005 за травень 2005 р. на суму 512,63 грн., № 3-12273-2/6.2005 за червень 2005 р. на суму 555,20 грн., № 3-8628-2/6.2005 за червень 2005 р. на суму 3897,55 грн., № 3-8627-2/6.2005 р. за червень 2005 р. на суму 1324,33 грн., № 3-8624-3/6.2005 за червень 2005 р. на суму 1716,51 грн., № 3-8622-4/6.2005 за червень 2005 р. на суму 694,47 грн., № 3-8621-3/6.2005 за червень 2005 р. на суму 507,85 грн., № 3-8620-4/6.2005 за червень 2005 р. на суму 754,40 грн., № 3-8616-2/6.2005 за червень 2005 р. на суму 469,64 грн., № 3-365-4/6.2005 за червень 2005 р. на суму 187,98 грн., № 3-27583-2/6.2005 за червень 2005 р. на суму 638,65 грн., № 3-8628-2/7.2005 за липень 2005 р. на суму 3947,22 грн., № 3-8616-2/7.2005 за липень 2005 р. на суму 523,57 грн., № 3-8616-2/8.2005 за серпень 2005 р. на суму 573,47 грн., № 3-8616-2/9.2005 за вересень 2005 р. на суму 623,38 грн., № 3-8616-2/10.2005 за жовтень 2005 р. на суму 671,68 грн., № 3-8625-2/10.2006 за жовтень 2006 р. на суму 367,42 грн.
Факт отримання зазначених рахунків відповідачем не оспорюється. Відповідачем наведені рахунки не були оплачені у встановлені договорами строки, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 12057,94 грн., у тому числі збір до пенсійного фонду 709,30 грн.
За несвоєчасну сплату отриманих послуг позивачем згідно до ст. 33 Закону України “Про телекомунікації» було нараховано відповідачеві пеню в розмірі 398,96 грн.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Згідно до вимог ст. 625 наведеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Відповідач проти отримання послуг цифрового стільникового зв'язку згідно договору № 3-8625-1 від 30.03.2000 р. рахунку № 3-8625-2 у період з 01.10.2006р. по 31.10.2006р. на суму 404 грн.42 коп. не заперечив та визнав суму боргу за цим договором у розмірі 367 грн. 42 коп., у тому числі збір до пенсійного фонду 21,61 грн. Дії відповідача по визнанню цієї суми боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому суд, керуючись ст. 78 ГПК України, задовольняє позовні вимоги в цій частині.
У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.08.2006 р. було порушено справу № 5/134Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій» та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
У газеті “Урядовий кур'єр» 06 жовтня 2006 р. № 187 було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача та про прийняття протягом місяця претензій кредиторів.
За приписами ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені частиною другою цієї статті, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Позивач, який є конкурсним кредитором стосовно відповідача, не надав доказів звернення до суду із письмовими заявами про вимоги до боржника щодо стягнення заборгованості за договорами № 3-27583-1 від 11.10.2002 р. за період з 01.05.2005 р. по 30.06.2005 р., № 3-365-1 від 27.09.1996 р. за період з 01.05.2005 р. по 30.06.2005 р., № 3-8616-1 від 30.03.2000 р. за період з 01.05.2005 р. по 31.10.2005 р., № 3-8620-1 від 30.03.2000 р. за період з 01.05.2005 р. по 30.06.2005 р., № 3-8621-1 від 30.03.2000 р. за період з 01.05.2005 р. по 30.06.2005 р., № 3-8622-1 від 30.03.2000 р. за період з 01.05.2005 р. по 30.06.2005 р., № 3-8624-1 від 30.03.2000 р. за період від 01.05.2005 р. по 30.06.2005 р., № 3-8626-1 від 30.03.2000 р. за період з 01.05.2005 р. по 31.05.2005 р., № 3-8627-1 від 30.03.2000 р. за період з 01.05.2005 р. по 30.06.2005 р., № 3-8628-1 від 30.03.2000 р. за період з 01.05.2005 р. по 31.07.2005 р., № 3-12273-1 від 13.04.2001 р. за період з 01.05.2005 р. по 30.06.12005 р. протягом строку, встановленого ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2007 р. по справі № 5/134Б було затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого позивач не увійшов. В ухвалі зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.
Відповідно до частини першої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача борг у сумі 11690,52 грн. припинилося в силу ст.598 Цивільного кодексу України у зв'язку із погашенням вимог позивача внаслідок застосування ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 11690,52 грн. та пені 398,96 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 598, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, п. 4 ст. 12, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт» до Відкритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій» про стягнення заборгованості в сумі 12057,94 грн., пені в розмірі 398,96 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Завод залізобетонних, бетонних виробів і конструкцій» (86129, м. Макіївка, Донецької області, вул. Репіна, п/рахунок № 26004959676281 в філіалі ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, ЄДРПОУ 00168544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Астеліт» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, б. 27, 5-й поверх, п/рахунок № 2600114966 у АППБ «Аваль», м. Київ, МФО 300335, ЄДРПОУ 22859846) суму заборгованості в розмірі 367 грн. 42 коп., держмито в сумі 3 грн. 68 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 3 грн. 48 коп.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя Гаврищук Т.Г.