05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 160/8681/18
адміністративне провадження № К/9901/19257/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року (головуючий суддя Жукової Є.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року (головуючий суддя Добродняк І.Ю., суддів Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)
у справі №160/8681/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
1.1. зобов'язати відповідача призначити позивачеві пенсію на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», починаючи з моменту звернення, а саме: 27.02.2009, для розрахунку взяти період 60 місяців підряд з 01.11.1991 по 31.10.1996, виключити з періоду, за який враховується заробітна плата для розрахунку пенсії період персоніфікованого обліку, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком за весь час, починаючи з 27.02.2009, а також компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати по теперішній час;
1.2. зобов'язати відповідача завести в пенсійній справі позивача персональний рахунок, на який повинні поступати кошти відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» пропорційно часу роботи на підприємстві державної форми власності і недержавної форми власності;
1.3. зобов'язати відповідача виконати детальний, обґрунтований розрахунок заборгованості наукової пенсії позивача по роках, на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», станом на 27.02.2009, починаючи з дня подання повного пакету документів з 27.02.2009 по теперішній час, застосувавши середню заробітну плату працівників, зайнятих в галузях національної економіки за період з 2009 року по 2015 рік, які застосовуються під час призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (дані про цю заробітну плату привести окремо в розрахунку). Застосовувати показник середньомісячної заробітної плати в Україні за 2016 рік - 4482,35 грн., за 2017 рік - 6273,45 грн.. А при розрахунку за 2018 рік застосувати показник середньомісячної заробітної плати за ці два роки - 5377,90 грн. Для розрахунку використати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,1429 і відсоток розрахунку пенсії від зарплати - 83;
1.4. зобов'язати відповідача надати обґрунтований розрахунок компенсації втрати частини пенсії позивача у зв'язку з порушенням строків її виплати, починаючи з моменту звернення з 27.02.2009 до дня здійснення розрахунку;
1.5. зобов'язати відповідача щорічно осучаснувати наукову пенсію позивача відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» за рахунок коштів металургійного підприємства завод ім.Петровського (2/3 частини) і коштів бюджету (1/3 частини) без обмеження верхньої межі виплати. Для розрахунку осучасненої пенсії використати середню заробітну плату по Україні на поточний рік, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3,1429 і відсоток розрахунку пенсії від зарплати - 83.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. ОСОБА_1 працювала на Дніпропетровському металургійному заводі ім. Петровського (реорганізований в орендне підприємство Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського, правонаступник ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського», правонаступник ПрАТ «Дніпропетровський металургійний завод») з 01.08.1956 по 09.07.2002 в Центральній заводській лабораторії (ЦЗЛ), в тому числі, на посадах:
з 01.08.1969 по 03.08.1980 - інженера-дослідника дослідницької групи лабораторії металознавства ЦЗЛ;
з 04.08.1980 по 11.09.1983 - старшого інженера дослідницької групи лабораторії металознавства ЦЗЛ;
з 12.09.1983 по 10.02.1992 - начальника групи лабораторії металознавства ЦЗЛ
з 11.02.1992 по 09.07.2002 - начальника лабораторії металознавства ЦЗЛ.
3.2. 09.07.2002 згідно наказу № 705/к від 03.07.2002 позивач звільнена за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
3.3. З 30.06.1994 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3.4. 27.02.2009 позивач звернулася до відповідача із заявою (отримана відповідачем 16.03.2009) про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», до якої позивачем додані: копію рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2008 у справі №2-2610/08 (про зобов'язання ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» видати ОСОБА_1 уточнюючу довідку для пред'явлення до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська), довідку про заробітну плату за період 1995-1996 роки, уточнюючу довідку ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» від 04.02.2009 №010/231, індивідуальні відомості персоніфікованого обліку № 1459 від 05.02.2009.
3.5. Звернення позивача щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» розглянуто на засіданні комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України (протокол засідання комісії від 03.04.2009 №5/1), позивачу відмовлено позивачу в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» у зв'язку з тим, що стаж наукової роботи становить 9 років 2 місяці (з 12.09.1983 по 12.11.1992), період роботи позивача з 13.11.1992 на орендному підприємстві Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського та ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» не може бути зарахованим до стажу наукової роботи, оскільки підприємство не проходило державну атестацію.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги щодо призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про науково і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII (далі - Закон № 1977-XII) починаючи з моменту звернення, а саме з 27.02.2009 задоволенню не підлягають, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а відповідач діяв в межах своїх повноважень.
5. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив, що період наукової роботи позивача на відповідних посадах в ЦЗЛ орендного підприємства та відкритого акціонерного товариства, що не пройшли державну атестацію згідно з Законом № 1977-ХІІ, не може бути зарахований до наукового стажу відповідно до цього ж Закону. Такі висновки зроблені з огляду на те, що дія статті 24 Закону № 1977-ХІІ поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем - ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Позивач вказує на неврахування судами попередніх інстанцій обставин, встановлених у судовому рішенні в іншій справі - рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2008. Вважає, що станом на 01.01.2003 стаття 24 Закон № 1977-XII не пов'язувала право на пенсію наукового працівника з проведенням державної наукової атестації роботодавця. На переконання ОСОБА_1 ОП ДМЗ ім. Петровського та ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» є господарськими підприємствами, в яких функціонують наукові підрозділи, обсяг наукової діяльності яких не перевищує 70% загального обсягу виконаних робіт, вони не є науковими установами, а тому не повинні проходити наукову атестацію взагалі.
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Спірні правовідносини у цій справи виникли з приводу призначення та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
9. Статтею 4 Закону № 1977-ХІІ, чинною на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації).
10. За частиною 1 статті 6 Закону № 1977-ХІІ науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.
11. Під визначенням науково-дослідної (науково-технічної) установи (далі - наукова установа), що міститься у статті 1 Закону № 1977-ХІІ, розуміється юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
12. За правилам статті 24 Закону 1977-ХІІ держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.
Пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.
Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою цієї статті.
Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.
13. Згідно зі статтею 22-3 Закону № 1977-XII до стажу наукової роботи зараховується, зокрема, час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 22-1 цього Закону.
14. Статтею 22-1 Закону № 1977-XII визначені посади наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо).
15. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги в разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 вказаного Закону, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 257 від 04.03.2004.
16. За пунктом 4 цього Переліку до нього відносяться підприємства, установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку та посади: керівник (завідуючий, начальник), заступники керівника (завідуючого, начальника), головний конструктор (інженер, технолог тощо), провідний конструктор (інженер, технолог тощо) наукового підрозділу (відділення, комплексу, центру, відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи); головний науковий співробітник; провідний науковий співробітник; старший науковий співробітник; науковий співробітник; молодший науковий співробітник.
17. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 257 від 04.03.2004 передбачено, що до наукового стажу, який дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", серед іншого, зараховується час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, передбачених переліком, у наукових установах, організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у порядку, визначеному Міністерством освіти і науки за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством промислової політики.
18. Аналіз указаних положень закону дає підстави для висновку, що законодавець пов'язує наукову діяльність з роботою наукового працівника у науковій установі (підрозділі).
19. Відповідно до статті 11 Закону № 1977-ХІІ з метою оцінки ефективності діяльності наукових установ, відповідності одержуваних ними результатів державним науково-технічним пріоритетам та завданням науково-технічного розвитку, а також з метою визначення необхідності надання їм підтримки держави не менше одного разу на п'ять років провадиться державна атестація наукових установ у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державній атестації підлягають наукові установи усіх форм власності, що внесені або претендують на внесення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
20. Зазначені положення нормативно-правових актів дають підстави для висновку, що дія статті 24 Закону № 1977-ХІІ поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом.
21. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.1998 №469 затверджено Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ, пунктом 1 якого визначено, що державна атестація науково-дослідних (науково-технічних) установ (далі - атестація) - це комплекс заходів, спрямованих на оцінку рівня розвитку науково-технічного потенціалу установ, результатів їх наукової діяльності. Атестації підлягають науково-дослідні (науково-технічні) установи всіх форм власності, що внесені або претендують на внесення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
22. Таким чином, на підставі зазначеного державній атестації підлягають наукові установи (в розумінні Закону № 1977-ХІІ) усіх форм власності, а відтак для зарахування періоду роботи до стажу наукової роботи необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.
23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працювала на державному підприємстві, орендному підприємстві, відкритому акціонерному товаристві на посадах, які відповідно до наведених правових норм права включені до посад, які дають право на призначення пенсії за Законом № 1977-ХІІ.
24. Зокрема було встановлено, що довідкою від 04.02.2009 № 010/231, виданою ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», підтверджено, що періоди роботи позивача на посадах начальника групи лабораторії металознавства ЦЗЛ і начальника лабораторії металознавства ЦЗЛ відповідають спеціальності 05.16.01 «Металознавство і термообробка металів», яка вноситься до групи спеціальностей галузі «Технічні науки» з 12.09.1983 по 09.07.2002.
25. Одночасно зазначено, що дослідницька група лабораторії металознавства ЦЗЛ і лабораторія металознавства ЦЗЛ була науковим підрозділом в структурі Центральної заводської лабораторії, яка в свою чергу була комплексним науково-дослідним і випробувальним підрозділом Дніпропетровського металургійного заводу ім. Петровського.
26. З 13.11.1992 Дніпропетровський державний металургійний завод ім. Петровського реорганізований в орендне підприємство Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського (підстава: договір оренди від 13.11.1991 № Д1515 і Статут підприємства).
27. З 25.04.1997 орендне підприємство Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського реорганізовано в ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (підстава: свідоцтво про державну реєстрацію від 25.04.1997 № 398 і Статут ВАТ ДМЗ імені Петровського).
28. Листом від 11.08.2009 № 020/62 ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» повідомив пенсійний орган, що Центральна заводська лабораторія (як науковий підрозділ) після реорганізації Дніпропетровського державного металургійного заводу ім. Петровського і орендне підприємство державної атестації не проходило.
29. Вказані обставини стали підставою для висновку відповідача про неможливість зарахування періоду роботи позивача з 13.11.1992 на орендному підприємстві Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського та ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» до стажу наукової роботи.
30. Такий висновок відповідача узгоджується із вказаним вище правовим регулюванням пенсійного забезпечення та соціального захисту наукового працівника.
31. Суд відхиляє доводи позивача про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, зроблених у рішенні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2008, оскільки предметом розгляду у цій справі було зобов'язання підприємства, на якому працювала позивач, видати довідку про перебування її у трудових відносинах з останнім, а тому обставини, встановлені цим судовим рішенням, не мають преюдиційного значення у справі, в якій вирішується пенсійний спір. Отже, усі обставини потребують доказування за загальними правилами.
32. Крім того, згідно з частиною 4 статі 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
33. За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для призначення наукової пенсії позивачу через відсутність достатнього стажу наукової роботи і, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позову.
34. Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, зроблених на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, достатніх для встановлення усіх обставин справи.
35. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді О.П. Стародуб
С.М. Чиркін