про залишення касаційної скарги без руху
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 160/1357/22
адміністративне провадження № К/990/25256/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року (суддя Конєва С.О.) та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року (колегія у складі суддів Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В.)
у справі № 160/1357/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
21.01.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент соцзахисту Дніпропетровської ОДА; відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача з нарахування та виплати компенсації як реабілітованому;
- зобов'язати Департамент соцзахисту Дніпропетровської ОДА здійснити нарахування та виплату компенсації як реабілітованому;
- стягнути з Департаменту соцзахисту Дніпропетровської ОДА 162 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25.04.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022, задовольнив позов частково:
- визнав протиправною бездіяльність Департаменту соцзахисту Дніпропетровської ОДА з нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації як реабілітованому;
- зобов'язав Департамент соцзахисту Дніпропетровської ОДА здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію як реабілітованому;
- стягнув з Департаменту соцзахисту Дніпропетровської ОДА моральну шкоду у сумі 162 тис. грн.
19.09.2022 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022 у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача розглянути заяву та прийняти рішення, щодо відшкодування моральної шкоди, ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд безпідставно зобов'язує Департамент соцзахисту Дніпропетровської ОДА повторно розглянути його заяву про виплату компенсації та перевірити повному поданих документів. Відповідач понад 2,5 роки не виплачує компенсацію відповідно до ст. 5 Закону України від 17.04.1991 № 962-XII «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», що завдає йому моральну шкоду.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Отже, під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі не вказує будь-якої із підстав, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022, й не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За викладених обставин, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням ОСОБА_1 десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для уточнення касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження.
Керуючись ст. 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі № 160/1357/22 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану.
4. Роз 'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений Судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб