Справа № 620/16596/21 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.
04 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Мельник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської обласної прокуратури, Офісу генерального прокурора в особі кадрової комісії №1, в якому просила суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від13.09.2021 №172 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації;
-визнати протиправним та скасувати наказ керівника Чернігівської обласної прокуратури від22.10.2021 №509к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області;
-поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури з 24.10.2021;
- стягнути з Чернігівської обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24.10.2021 по дату винесення судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно норм Порядку проходження прокурорами атестації та Закону України «Про прокуратуру» не передбачено можливості перегляду рішень однієї кадрової комісії, якою прийнято рішення про призначення нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оскільки незалежні від позивача причини негативно вплинути на об'єктивний результат тестування та прийняття іншою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації та звільнення з органів прокуратури. Таким чином, існує два рішення за якими Перша кадрова комісія призначила нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички та визнала причини поважними (дане рішення є чинним та ніким не скасованим), а інша П'ятнадцята кадрова комісія, яка на момент проходження атестації не була утворена та не приймала безпосередню участь у атестації, приймає рішення про неуспішність проходження атестації.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачами подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційні скарги обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходила службу в органах прокуратури України з 13.07.2021 та станом на 23.10.2021 обіймала посаду прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 07.10.2019 Генеральному прокурору подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, у зв'язку з чим її допущено до проходження атестації прокурорів.
Першою кадровою комісією з атестації прокурорів за результатам складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора прийнято рішення щодо допуску до наступного етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Під час проходження тестування 04.11.2020 ОСОБА_1 подано письмові звернення до Першої кадрової комісії, зокрема щодо можливості призначити повторне тестування та визначити іншу дату складання іспиту, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я, що зафіксовано медичним працівником, який перебував у приміщенні, де проходило тестування.
Заявою від 05.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено голову Першої кадрової комісії про збої комп'ютерної техніки під час складання іспиту та надано довідку від лікаря Чернігівської міської лікарні від04.11.2020 №4 та виписку з медичної карти амбулаторного хворого.
Протоколом №12 засідання Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від20.11.2020, було розглянуто заяви, в тому числі і заяву ОСОБА_1 про можливість призначити повторне тестування та визначити іншу дату складання іспиту. За результатами розгляду заяви позивача, вирішено заяву задовольнити та внести позивача до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування (т.1 а.с.74-84).
З метою забезпечення атестації прокурорів місцевих прокуратур військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) наказом Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 створено п'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Комісія №15).
На підставі листа голови п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від11.08.2021 №06/3/2-3039вн-21, матеріали атестації (відомості, протоколи, заяви тощо) першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів стосовно прокурорів, щодо яких не прийнято рішення про неуспішне складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Офісом Генерального прокурора передано до п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (Комісія №15) актами приймання-передачі матеріалів атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
25.08.2021 (протокол №6) на засіданні Комісії №15 розглянуто заяву ОСОБА_1 про повторне проходження тестування, яку вона подала до Першої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про повторне проходження тестування з підстав незадовільного стану здоров'я під час складання іспиту.
За результатами засідання П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) рішенням від 13.09.2021 №172, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від03.10.2019 за №221, встановлено, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної техніки набрано 83 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07.10.2020 за №474 «Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» та позивача не допущено до етапу проходження співбесіди та припинення участі в атестації (т. 1 а.с.73).
Наказом керівника Чернігівської обласної прокуратури від22.10.2021 №509к, ОСОБА_1 звільнено з 23.10.2021 з посади прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури на підставі пункту 2 пункту 19 розділу II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від19.09.2019 №113-ІХ у зв'язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Підставою звільнення вказано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від13.09.2021 №172 (т. 1 а.с.32).
Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, а своє звільнення незаконним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №172 не містить інформації, які саме матеріали атестації були дослідженні і стали підставою для прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, яке є протилежним від чинного рішення Першої кадрової комісії 20.11.2020, не встановлено чи були розглянуті зауваження позивача, надані ним Першій кадровій комісії, тому оскаржуваний наказ є таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначаються Законом України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України «Про прокуратуру» забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
25.09.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 року №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Згідно з п.6 Розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди (п.7 розділу І Порядку №221).
Згідно пункту 9 розділу І Порядку №221 атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
17 жовтня 2019 року наказом Генерального прокурора № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 233 порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.
Абзацом 2 пункту 2 Порядку № 233 передбачено, що кадрові комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.
Відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 233 для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.
Згідно пунктів 8, 10, 11 Порядку № 233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. Комісія може приймати процедурні рішення, пов'язані з її діяльністю. Перелік присутніх на засіданні членів комісії, інформація про істотні питання, пов'язані із діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.
Пунктом 12 Порядку № 233 передбачено, що рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.
Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 20.11.2020 №12 було розглянуто заяви, в тому числі і заяву ОСОБА_1 про можливість призначити повторне тестування та визначити іншу дату складання іспиту. За результатами розгляду заяви позивача, вирішено заяву задовольнити та внести ОСОБА_1 до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування.
Водночас, за результатами засідання члени вже іншої П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) рішенням від13.09.2021 №172, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 6 розділу І, пунктами 5, 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від03.10.2019 №221, встановили, що ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної набрано 83 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, встановленого наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора від 07.10.2020 за №474 «Про встановлення прохідного бала для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» і позивач не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації.
Таким чином, в даному випадку відповідачем прийнято два рішення, за якими:
- вирішено внести ОСОБА_1 до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які 04.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування згідно п.7 розділу І Порядку №221;
- про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було подано письмові звернення до Першої кадрової комісії у відповідності до п.2 розділу V Порядку №221, які розглянуті та прийняті до уваги та за результатами розгляду яких, ухвалено відповідне рішення, яким складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора. Зазначене рішення, оформлене протоколом від 20.11.2020 №12, є чинним, ніким не скасоване і прийняте у відповідності до норм Порядку №221.
Колегія суддів звертає увагу, що 03.06.2021 року Верховним Судом було висловлено правову позицію у справі №640/9398/20 у подібних правовідносинах. А саме, - зазначено, що якщо у процесі проходження прокурорами атестації на етапі складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки мали місце технічні проблеми, то такий іспит є таким, що не відбувся з причин незалежних від членів комісії та особи, яка його складала. За таких обставин, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин незалежних від членів комісії та прокурора.
В свою чергу слід зазначити, що Закон № 113-1Х, Порядок № 221 та Порядок № 233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами приймати нове рішення чи переглядати власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, чи приймати рішення про відмову включити прокурора до графіку складання іспитів, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
Позивач очікував та розраховував на результат реалізації такого рішення, а саме, що йому буде визначено нову дату складання іспиту шляхом затвердження відповідного графіку складання іспиту як це передбачено пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 221.
Незважаючи на вказане рішення Першої кадрової комісії, оскаржуваним рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії № 172 від 13.09.2021, вирішено, що ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.
Таким чином, вказані обставини створили правову невизначеність для позивача та свідчать про непослідовність дій компетентних органів - кадрових комісій, зокрема П'ятнадцятої кадрової комісії, що, у свою чергу, вказує на недотримання принципу належного урядування, який вимагає, щоб державні органи діяли в належний і послідовний спосіб, на підставі відповідних внутрішніх правил та процедур.
Конституційний Суд України у Рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 вказав, що одним із елементів конституційного принципу верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих Обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної (абзац третій підпункту 3.1 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України виходив із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 1-2/2016).
Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 зазначено, що юридичну визначеність слід розуміти через такі її складові елементи: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови»).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії»).
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що приймаючи рішення від 13.09.2021 №172, яким ОСОБА_1 не допущено до етапу проходження співбесіди та повідомлено про припинення участі в атестації, всупереч рішенню Першої кадрової комісії, яким внесено позивача до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та виключено зі списку осіб, які не склали іспит у формі анонімного тестування № 12 від 20.11.2020, П'ятнадцята кадрова комісія діяла непослідовно, тобто з порушенням принципів належного урядування та юридичної визначеності.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №172 не містить інформації, які саме матеріали атестації були дослідженні і стали підставою для прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, чи були розглянуті зауваження позивача, надані ним Першій кадровій комісії, тощо.
Крім того, слід зазначити, що на момент проходження позивачем атестації П'ятнадцята кадрова комісія ще не була утворена та не приймала безпосередню участь у атестації, а її члени були відсутні під час проходження позивачем атестації, що виключає можливість реалізації позивач права звернутися до них з відповідними зауваженнями щодо проходження атестації.
Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невмотивованість та протиправність прийнятого П'ятнадцятою кадровою комісією рішення від 13.09.2021 №172 та визнання його таким, що підлягає скасуванню.
Отже, звільнення позивача відбулося з порушеннями законодавства, що є наслідком визнання протиправним та скасування наказу керівника Чернігівської обласної прокуратури від 22.10.2021 № 509к.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Тобто, поновлення на посаді, яку позивач обіймав до звільнення, є достатнім та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки охоплює його поновлення на службі у органах прокуратури.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області та органах прокуратури з 23.10.2021 та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24.10.2021 по 16.02.2022 у розмірі 27 371,20 грн (342,14 грн * 80 робочих днів).
Аналізуючи всі доводи апелянтів, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Чернігівської обласної прокуратури - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено «04» жовтня 2022 року.