Справа № 541/816/22
Номер провадження 2/541/518/2022
іменем України
28 вересня 2022 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
судді - Городівського О.А.
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.
позивача ОСОБА_1 представника відповідача адвоката Сидоренко Ю.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу в порядку загального провадження
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійним, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комишанська селищна рада Миргородського району Полтавської області,
До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначив, що у 2008 році його тітка, ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого все належне майно заповіла лише йому. Невдовзі після цього, ОСОБА_3 переїхала проживати до матері позивача, ОСОБА_4 , в с. Черевки Миргородського району. Позивач та його дружина періодично навідували ОСОБА_3 та допомагали по господарству. В подальшому, відповідачка влаштувала ОСОБА_3 до дому престарілих в смт. Комишня Миргородського району. Невдовзі після цього ОСОБА_5 склала новий заповіт. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщину, яку позивач бажав прийняти. Однак, наявність оскаржуваного заповіту перешкоджає у здійсненні спадкування майна померлої, тому позивач звернувся до суду з проханням визнати заповіт недійсним, так як вважає, що він був складений із застосуванням обману чи фальсифікації .
Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.07.2022 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
У встановлений судом строк, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав та прохав задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, його представник, адвокат Сидоренко Ю.В. в судовому засіданні вимоги позову заперечив та прохав у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.4).
За свого життя ОСОБА_3 склала два заповіти.
Зокрема, згідно заповіту від 18.07.2007 року, посвідченого секретарем Комишнянської селищної ради Миргородського району Мирополець Л.В., ОСОБА_3 , заповіла позивачу належну їй земельну частку (пай) та майновий пай в пайовому фонді КСП «Прогрес» (а.с. 29).
В той же час, згідно заповіту від 01.03.2018 року, посвідченого секретарем Комишнянської селищної ради Миргородського району Мирополець Л.В., ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно відповідачці, ОСОБА_2 (а.с. 31).
Позивач вважає, що останній заповіт є наслідком обману, адже зміст заповіту не відповідає дійсним намірам та волі померлої.
На підставі вказаного, вбачає підстави для визнання оскаржуваного заповіту недійсним.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд зауважує наступне.
За змістом, ч.1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
У відповідності до ч.1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
У відповідності до ч.ч.2,3 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Статтею 1257 ЦК України визначено підстави недійсності заповіту.
Зокрема, за змістом ч.2 ст. 1257 ЦК України, за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
В силу процесуального закону, доведення обставин, визначених ч.2 ст. 1257 ЦК України, покладається виключно на позивача.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, в силу ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, суд не вбачає доведеними обставини, які позивач поклав в основу свого позову. Фактично позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях. Покази свідків, залучених до участі у справі за заявою позивача, суд не вважає достатніми та належними доказами, адже вони засновані лише на уявленні свідків, про справедливість спадкування особою, яка не являється родичем померлій. Крім того, суд критично сприймає, доводи сторони позивача про введення померлої в оману з приводу вчиненого нею правочину, так як відповідне суперечить самій суті відповідної нотаріальної процедури. Уповноваженою посадовою особою місцевого самоврядування посвідчено доведення до ОСОБА_3 змісту заповіту та вчинення його за відсутності будь-якого виду примусу. Заповіт, окрім підпису заповідача, також містить його власноручну відмітку про ознайомлення зі змістом заповіту. Ба більше, сам позивач стверджує, що стан здоров'я ОСОБА_3 цілком дозволяв їй усвідомлювати значення своїх дій, чим і пояснював відсутність необхідності в призначенні посмертної судово-психіатричної експертизи.
Таким чином, фактично позов є наслідком незгоди позивача з волею заповідача, що не належить до підстав для визнання заповіту недійсним, визначених ст. 1257 ЦК України.
За вказаних обставин, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13; 81, 141; 258; 264; 265;354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 посвідчений Комишнянською селищною радою Миргородського району Полтавської області.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 04.10.2022.
Суддя О. А. Городівський