Справа № 541/2330/22
Провадження № 1-кс/541/745/2022
30 вересня 2022 рокум.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню за № 12022170550000732 від 22.09.2022 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 13.11.2015 Київським районним судом м. Харків за ч. 1 ст. 190 КК України, до покарання у виді 240 годин громадських робіт; 21.04.2016 Київським районним судом м. Харків за ч. 2 ст. 389 КК України, до покарання у виді 1 місяця арешту, на підставі ч. 1 ст. 71, п. 4. ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину вироку Київського районного суду м. Харків до покарання у виді 1 місяця 28 днів арешту; 05.10.2017 Київським районним судом м. Харків, за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді 6 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Харків від 21.04.2016 до покарання у виді 6 років 1 місяць позбавлення волі; 14.04.2021 умовно-достроково звільнений від відбування покарання;
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
27 вересня 2022 слідчий СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України зазначивши ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2029 року за № 12022170550000732 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В поданому клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємно викрав чуже майно (крадіжка), в умовах воєнного стану, що є кваліфікуючою ознакою скоєного, при наступних обставинах.
Так, 22 липня 2022 року, ОСОБА_5 , перебуваючи на законних підставах у приміщенні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 достовірно знаючи, що на території України запроваджено воєнний стан, керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану, що введений у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, шляхом вільного доступу, таємно викрав морозильну камеру марки «Elcold», вартість якої відповідно до довідки-вартості, на момент вчинення злочину становить 11500 гривень та телевізор марки «Sharp», вартість якого відповідно до довідки-вартості, на момент вчинення злочину становить 5500 гривень.
Після цього, ОСОБА_5 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 17000 гривень.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, що є кваліфікуючими ознаками скоєного.
При розгляді клопотання слідчим суддею слідчий підтримала його та просила задовольнити з посиланням на ризики, наведені у клопотанні.
Прокурор просив задовольнити клопотання слідчого з підстав викладених у ньому. Вказував, що після направлення даного клопотання до суду, ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Крім того, ОСОБА_5 раніше судимий за скоєння злочину проти власності, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти власності в період умовно-дострокового звільнення, може змінити своє місцеперебування та покинути територію підконтрольну Україні. За таких обставин просив застосувати запобіжний захід тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить завдань кримінального провадження та не здатний запобігти ризикам на які вказано в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував свою причетність до скоєння кримінальних правопорушень в яких він підозрюється. Суду пояснив, що щиро розкаюється у вчиненому, він активно сприяв у встановленні місцезнаходження викрадених речей, свій вчинок пояснити не може. Стверджував, що намірів переховуватися він не має та буде відповідати за свої вчинки. Просив обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши зміст клопотання і матеріалів в копіях, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи цього клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022170550000732 від 22.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
27 вересня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
28.09.2022 підозрюваному ОСОБА_5 вручено повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З матеріалів долучених до клопотання, про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою, вбачається, що підозра у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України є обґрунтованою. Оскільки підтверджується: рапортом щодо надходження повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення від 22.09.2022; протоколом прийняття заяви ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення від 22.09.2022; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 22.09.2022; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 22.09.2022, ОСОБА_10 від 25.09.2022; протоколом огляду речей та документів від 23.09.2022; протоколом огляду місця події від 23.09.2022, а також іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовний до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності у період умовно-дострокового звільнення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, має молодий вік та задовільний стан здоров'я, проживає не за місцем реєстрації, сім'ї та утриманців немає, дохід його складається із соціальних виплат як внутрішньо переміщеної особи.
Враховуючи вищевикладені обставини слідчий суддя дійшов висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, враховуючи усвідомлення можливого призначення передбаченого законом покарання у випадку доведеності його винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, а також продовжити злочинну діяльність, що перешкоджатиме проведенню всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування та на переконання суду унеможливлює застосування йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Отже, на даному етапі досудового розслідування, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, здатний запобігти доведеним ризикам.
Одночасно з триманням під вартою суд вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу в порядку ч. 4 ст. 183 КПК України, встановивши достатнім розміром, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, грошову суму в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52000 (п'ятдесят дві тисячі) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 198, 205 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 датоване 27.09.2022 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - запобіжний захід тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів з моменту взяття під варту 30 вересня 2022 року по 28 листопада 2022 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52000 (п'ятдесят дві тисячі) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого або суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань № 23.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань № 23 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 .
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак відповідно до положень ст. 205 КПК України ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1