Справа №538/1433/21
Провадження по справі №1-кп/538/9/22
04 жовтня 2022 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Лохвиця, Полтавської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021170560000207 від 21.05.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Білогорівка, Полтавської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, не працює, не одружений-цивільний шлюб, зареєстрований і проживає по АДРЕСА_1 , на утриманні має одну малолітню дитину, раніше судимий;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Риги, Лохвицького району, Полтавської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, працює різноробочим Лохвицької ОТГ, не одружений - цивільний шлюб, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , судимий вироком Лохвицького районного суду від 24 грудня 2019 року, за ч.1 ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо протягом одного року не вчинить нового злочину ;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Червонозаводське, Полтавської області, українець, громадянин України, із середньою освітою, не працює, не одружений, зареєстрований і проживаю по АДРЕСА_2 , на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей має, в силу ст.89 КК України не судимий,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 185 КК України,-
В кінці березня 2020 року, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з метою викрадення чужого майна, прибули, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ПАТ “ім. Мічуріна” до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проникли до приміщення майстерні ПАТ “ім. Мічуріна”, звідки викрали запасні частини до тракторів на суму 2200,00 гривень.
В подальшому ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 , викраденим майном розпорядились на власний розсуд, завдавши ПАТ “ім. Мічуріна” збитків на загальну суму 2200,00 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано, за частиною 3 ст. 185 КК України, а саме: таємнє викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, в травні 2020 року, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з метою викрадення чужого майна, прибули, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ПАТ “ім. Мічуріна” до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, повторно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проникли до приміщення майстерні ПАТ “ім. Мічуріна”, звідки викрали два двигуна до тракторів Т-16, вартість одного двигуна, згідно з висновком спеціаліста №82/21 від 20.08.2021 року, становить 25200,00 грн.
В подальшому ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ПАТ “ім. Мічуріна” збитків на загальну суму 25200,00 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано, за частиною 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, 24 червня 2020 року, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою викрадення чужого майна, прибули, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ПАТ “ім. Мічуріна” до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, повторно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проникли до приміщення майстерні ПАТ “ім. Мічуріна”, звідки викрали металобрухт, у стані брухту загальною вагою 104,5 кг, вартість якого згідно з висновком спеціаліста №81/21 від 20.08.2021 року, становить 418 грн, вартість 4 грн. за 1 кілограм.
В подальшому ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ПАТ “ім. Мічуріна” збитків на загальну суму 418 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано, за частиною 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
В кінці березня 2020 року, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з метою викрадення чужого майна, прибули, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ПАТ “ім. Мічуріна” до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проникли до приміщення майстерні ПАТ “ім. Мічуріна”, звідки викрали запасні частини до тракторів на суму 2200 гривень.
В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядились на власний розсуд, завдавши ПАТ “ім. Мічуріна” збитків на загальну суму 2200 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано, за частиною 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, в травні 2020 року, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , з метою викрадення чужого майна, прибули, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ПАТ “ім. Мічуріна” до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, повторно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проникли до приміщення майстерні ПАТ “ім. Мічуріна”, звідки викрали два двигуна до тракторів Т-16, вартість одного двигуна, згідно з висновком спеціаліста №82/21 від 20.08.2021 року, становить 25200,00 грн.
В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ПАТ “ім. Мічуріна” збитків на загальну суму 25200,00 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано, за частиною 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, 24 червня 2020 року, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з метою викрадення чужого майна, прибули, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ПАТ “ім. Мічуріна” до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, повторно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проникли до приміщення майстерні ПАТ “ім. Мічуріна”, звідки викрали металобрухт, у стані брухту загальною вагою 104,5 кг, вартість якого згідно з висновком спеціаліста №81/21 від 20.08.2021 року, становить 418 грн, вартість 4 грн. за 1 кілограм.
В подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ПАТ “ім. Мічуріна” збитків на загальну суму 418 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковано, за частиною 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 червня 2020 року, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою викрадення чужого майна, прибули, за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ПАТ “ім. Мічуріна” до приміщення майстерні. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із корисливим мотивом, з метою незаконної наживи за рахунок чужої власності, таємно, умисно, шляхом виставлення стекла вікна в приміщенні майстерні, проникли до приміщення майстерні ПАТ “ім. Мічуріна”, звідки викрали металобрухт, у стані брухту загальною вагою 104,5 кг, вартість якого згідно з висновком спеціаліста №81/21 від 20.08.2021 року, становить 418 грн, вартість 4 грн. за 1 кілограм.
В подальшому ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши ПАТ “ім. Мічуріна” збитків на загальну суму 418 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано, за частиною 3 ст. 185 КК України, а саме: таємнє викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину, та дав суду пояснення за змістом ідентичні обвинувальному акту, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою вину, дав суду пояснення за змістом ідентичні обвинувальному акту, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою вину, дав суду пояснення за змістом ідентичні обвинувальному акту, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився надав до суду заяву в якій просить суд слухати справу за його відсутності.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченими суті пред'явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинувачених, та вивченням матеріалів, щодо речових доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинувачених, так як показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що обвинувачені скоїли кримінальні правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до іншого приміщення, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинувачених, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ч 5 ст.12 КК України обвинувачені скоїли тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він має середню освіту, в цивільному шлюбі, не працює, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судим, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується як спокійний та врівноважений.
Згідно досудової доповіді Лохвицького районного сектора філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 середній, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що він має середньо освіту, працює різноробочим Лохвицької ОТГ, не одружений- цивільний шлюб, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується як спокійний врівноважений.
Згідно досудової доповіді Лохвицького районного сектора філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 є високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий. Крім того, орган пробації зазначив, що виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що він має середньо освіту, не працює, на утриманні має чотирьох неповнолітніх та малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Згідно досудової доповіді Лохвицького районного сектора філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_6 є середній. Крім того, орган пробації зазначив, що виправлення ОСОБА_6 без застосування до нього покарання пов'язаного з позбавленням волі або обмеженням волі на певний строк можливе.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суд визнає щире каяття у скоєнні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданого збитку.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає рецидив злочинів.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків, пом'якшуючі покарання обставини, у сукупності із даними, що характеризують особи ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , їх відношення до скоєного злочину, відсутність претензій зі сторони потерпілого, та вважає, що покарання треба визначити в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності- призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Зважаючи на усю сукупність вказаних вище обставин, з урахуванням даних про особи обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , того факту, що злочин, у вчиненні якого вони обвинувачуються, відноситься до категорії тяжких, ставлення кожного окремо з обвинувачених до вчиненого ними діяння, вони в повній мірі усвідомили протиправність своїх дій, а також його наслідки, щирого каяття, а також враховуючи позицію сторони обвинувачення, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, в умовах здійснення контролю за їх поведінкою в період іспитового строку, у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених.
З урахуванням обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, враховуючи висновок органу пробації, викладений в досудовій доповіді, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в період іспитового строку за попереднім вироком вчинив нове кримінальне правопорушення, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати покарання, призначене вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 грудня 2019 року.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Потерпілим ПАТ ім. Мічуріна в особі директора ОСОБА_8 був заявлений цивільний позов про стягнення із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 27818 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень.
Згідно ст. 128 КПК України- особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно ст. 1166 ЦК України- майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 129 КПК України- ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Потерпілим позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 27818,00 гривень обґрунтовані, тому позов підлягає задоволенню.
Суд не вбачає підстав до застосування до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ст.ст. 69, 69- 1 КК України.
Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не обирався, підстав для обрання запопідного заходу відсутні.
Витрати на проведення експертизи відсутні
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, -
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два ) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Іспитовий строк ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з моменту оголошення вироку, а саме з 04 жовтня 2022 року.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Іспитовий строк ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відраховувати з моменту оголошення вироку, а саме з 04 жовтня 2022 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначене вироком Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 грудня 2019 року та остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки 1(один) місяць.
Взяти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під варту негайно в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 рахувати з 04 жовтня 2022 року.
Цивільний позов ПАТ ім. Мічуріна в особі директора ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ПАТ ім. Мічуріна в особі директора ОСОБА_8 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 27818 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімнадцять ) гривень.
Речові докази по справі, а саме: кофта темно синього кольору зі слідами мастильних речовин, передана до камери зберігання речових доказів ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області- знищити.
Металеві предмети, які схожі на запчастини двигуна до трактора, колесо та частину диска до тракторного причепа, колесо та частина диска до тракторного причепа колесо до тракторного причепа, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області- повернути законному власнику ОСОБА_8 .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченим роз'яснити їх право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1