Справа №538/1262/22
Провадження по справі №2/538/381/22
05 жовтня 2022 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Волошиної Л.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Перша лохвицька державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно (земельні ділянки) в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернулася до Лохвицького районного суду з позовом до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно (земельні ділянки) в порядку спадкування за законом.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна баба позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 08 від 05.02.1998 року. На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна в АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її онука ОСОБА_1 , яка здійснила поховання бабусі та вступила у фактичне володіння майном (будинок та присадибна ділянка в с.Старий Хутір), яке на день смерті перебувало у власності померлої. Після звернення позивача до Першої лохвицької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, постановою від 12.08.2022 року № 144/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено в зв"язку з тим, що неможливо встановити ступінь її споріднення із спадкодавцем, а також втрачені правовстановлюючі документи на належне ОСОБА_2 нерухоме майно.
Враховуючи викладене, позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є двоюрідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та визнати за позивачем право власності на спадкове майно після померлої ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач не з"явилася, надала заяву про підтримання позовних вимог, справу просить розглядати без її участі.
Відповідач по справі на розгляд справи не з"явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, щодо задоволення позову покладаються на розсуд суду.
Третя особа на розгляд справи не з"явилася, подавши клопотання про розгляд справи без її участі, проти позову не заперечує.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна баба позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 08 від 05.02.1998 року. На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала одна в АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її онука ОСОБА_1 , яка здійснила поховання бабусі та вступила у фактичне володіння майном (будинок та присадибна ділянка в с.Старий Хутір), яке на день смерті перебувало у власності померлої. Після звернення позивача до Першої лохвицької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, постановою від 12.08.2022 року № 144/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено в зв"язку з тим, що неможливо встановити ступінь її споріднення із спадкодавцем, а також втрачені правовстановлюючі документи на належне ОСОБА_2 нерухоме майно.
Згідно листа Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 08.08.2022 року № 2081/15-22 ОСОБА_2 на підставі рішення 5 сесії 23 скликання Гирявоісковецької сільської ради від 18.12.1998 року отримала Державний акт на право власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050467, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 107. При цьому. як випливає з проекту передачі земель у приватну власність на території Гирявоісковецької сільської ради земельна частка (пай) , яка належала ОСОБА_2 складається із двох земельних ділянок, а саме: земельної ділянки розміром 2,8177 га, якій присвоєно кадастровий номер 5322682400:00:002:1233 та земельної ділянки розміром 3,8200 га, якій присвоєно кадастровий номер 5322682400:00:002:1234. На сьогодні Державний акт на право власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050467 втрачений.
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно для оформлення спадкових прав після померлої та одержання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після її смерті.
Письмовими поясненнями свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які попереджені про кримінальну відповідальність, підтвердили, що дійсно ОСОБА_2 була двоюрідною бабою ОСОБА_1 .
За приписами п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» №7 відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на підставах, що не заборонені законом.
На запит суду від 20.09.2022 року Першою Лохвицькою державною нотаріальною конторою надано інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в шестимісячний термін з заявою про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався. Спадкова справа не заводилася. Заповіти від імені спадкодавця не посвідчувалися.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
З огляду на вказані норми чинного законодавства суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 93, 206, 247, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, ст. ст. 373, 328, 1216, 1225, 1261, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року,суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Перша лохвицька державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно (земельні ділянки) в порядку спадкування за законом - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право власності на : земельну ділянку розміром 2,8177 га, кадастровий номер: 5322682400:00:002:1233 та земельну ділянку розміром 3,8200 га, кадастровий номер: 5322682400:00:002:1234, які розташовані на території Лохвицької міської ради Миргородського (колишнього Лохвицького ) району Полтавської області, право на які належало ОСОБА_2 на підставі Державного атку на парво власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050467, виданого на підставі рішення 5 сесії 23 скликання Гирявоісковецької сільської ради та який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 107.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Лохвицького
районного суду Полтавської області В.А.Бондарь