Справа № 553/4821/22
Провадження № 1-кс/553/1312/2022
Іменем України
05.10.2022м. Полтава
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
04 жовтня 2022 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Полтави надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.
З клопотання вбачається, що відділом ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12022221140000838 від 23.09.2022, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 23.09.2022 року до ЧЧ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 23.09.2022 приблизно 08:00 год. за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, невстановлена особа, таємно, шляхом вільного доступу, викрала мобільний телефон «Xiaomi Т9», чим завдала заявнику матеріальну шкоду. (ІТС ІПНП 9344 від 23.09.2022 року).
На підставі ст. 214, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та відшукування предметів, знарядь та інших речових доказів, а також фактичних відомостей щодо вищезазначених протиправних дій, 30.09.2022, у період часу з 19:35 год. по 19:55 год. слідчим СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , здійснено огляд предмету, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Mi9T», синього кольору, SN: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна.
Даний мобільний телефон було вилучено за участю гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ( НОМЕР_4 ), який добровільно дав згоду на вилучення мобільного телефону, який було поміщено до сейф-пакету № 7363349, скріплено підписами понятих та слідчого та був визнаний речовим доказом. Вказаний мобільний телефон на праві приватної власності належить потерпілому гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ( НОМЕР_5 ).
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що вилучені предмети є тимчасово вилученим майном, та мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, надали заяви про розгляд справи без їх участі, підтримали клопотання.
Відповідно до положень ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Слідчий суддя, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження та перевіривши відповідність даного клопотання вимогам ч. 7 ст. 237 КПК України, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч. 1 ст. 171 КПК України слідчий, за погодженням з прокурором, звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядком, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом, знаряддям чи доказом вчинення злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість спеціальної конфіскації майна; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З доданого до клопотання витягу з ЄРДР встановлено, що 23.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000838 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до доданої до клопотання заяви гр. ОСОБА_6 , останній надав згоду на огляд та вилучення у нього мобільного телефону марки «Xiaomi», за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 76.
Відповідно до Протоколу огляду предметів від 30.09.2022 у період часу з 19:35 год. по 19:55 год. слідчим СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , здійснено огляд предмету, а саме: мобільний телефон, моделі «Mi9T», синього кольору, SN: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_3 .
Постановою слідчого від 30.09.2022 року вищевказана річ визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №12022221140000838 від 23.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені під час огляду речі відносяться до тимчасово вилученого майна.
Слідчий суддя вбачає, що вилучені предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні та можуть містити в собі докази, які як самі по собі, так і в сукупності з іншими доказами необхідні для проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що передача вилученого майна на відповідальне зберігання власнику з ознайомленням про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України, не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин, які не залежать від волі особи, якій він буде наданий на зберігання.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Керуючись ст. ст. 167, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Mi9T», синього кольору, SN: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , який було поміщено до сейф-пакету № 7363349, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування усіма особами, із подальшим зберіганням майна, відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 5-тиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .