Справа № 534/2298/21
Провадження № 2-о/534/13/22
03 жовтня 2022 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Морозов В.Ю., за участі секретаря судового засідання Циганко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Горішньоплавнівська Державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду заявою в якій просить встановити факт постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . 3 2011 року, позивач переїхала до своїх батьків за місцем їх постійного проживання за адресою АДРЕСА_2 і проживала з ними і доглядала за ним фактично по день як смерті батька так і смерті матері ОСОБА_3 . На даний час позивач продовжує проживати за вказаною вище адресою. Коли після смерті матері ОСОБА_3 позивач звернулася в кінці листопада 2021 року до Горішньоплавнівської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, де їй було відмовили у зв'язку з тим, що нею було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки на день смерті заявник і померла : не були зареєстровані за однією адресою.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, заявник та представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явились.
ОСОБА_1 та її представник подали заяву в якій просили справу розглядати у їх відсутність, підтримали заявлені вимоги та просить задовольнити.
Від представника заінтересованої особи Горішньоплавнівської Державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області надійшла заява, в якій просили розглядати справу без їх участі.
Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.
Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с. 19)
Згідно копії свідоцтва про право власності від 06.12.2007 року, копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та копії технічного паспорту квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . (а.с. 15-18)
Заявник у своїй заяві зазначає, що переїхала до своїх батьків за місцем їх постійного проживання за адресою АДРЕСА_2 і проживала з ними і доглядала за ним фактично по день як смерті батька так і смерті матері ОСОБА_3 . На даний час позивач продовжує проживати за вказаною вище адресою, що підтверджується актом КЖРЕП №1 від 19.12.2021 року. (а.с.14)
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 5)
Після смерті матері ОСОБА_3 заявник звернулась до Горішньоплавнівської Державної нотаріальної контори Кременчуцького району Полтавської області для оформлення спадщини, де листом № 551/01-16 від 03.12.2021 року їй було відмовили у зв'язку з тим, що нею було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки на день смерті заявник і померла : не були зареєстровані за однією адресою, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 20-22/13593 від 01.12.2021 (а.с. 6, 9-12)
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до положень ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.7 Постанов Пленуми Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника .
Отже, встановлення факту, що має юридичне значення залежить від мети, яка повинна мати правовий сенс і як наслідок, створювати для заявника будь-які правові наслідки.
Згідно норм ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч.2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наданих суду письмових доказів, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263,293,294,315 ЦПК України, ст.ст.1268-1270 ЦК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Горішньоплавнівська Державна нотаріальна контора Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити повністю.
Встановити факт родинних постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 , на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Відповідно до п. 3 розділ ХII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за веб-адресою: http://kom.pl.court.gov.ua.
Повне найменування заінтересованої особи: Горішньоплавнівська державна нотаріальна контора Полтавської області , адреса розташування: 39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра буд.30;
Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:
Повне ім'я заявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Суддя В'ячеслав Морозов