30 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3897/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802)
до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (21110, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 13322403)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про відмову їй у призначенні пенсії за віком від 19.07.2022 р. №110130010232;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу для призначення їй пенсії періоду роботи: з 15.08.1977 по 15.07.1978 р. навчання в професійному училищі, з 15.07.1978 по 02.09.1990 р. роботи в ткацькому виробництві, з 30.11.1994 р. роботи в 30-й невоїзованій пожежній частині по охороні Кіровоградського ВО “Червона зірка”, з 20.01.1998 р. по 09.09.1998 р. та з 25.11.1998 р. по 01.04.1999 р. отримання допомоги по безробіттю, а також з урахуванням даного стажу здійснити перерахунок і виплату пенсії з 03.07.2022 р.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.22).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до ГУ ПФУ у Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, яке визначене в порядку екстериторіальності для розгляду звернення, їй відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 29 років (наявний стаж 19 років 8 місяців 5 днів).
ОСОБА_1 вважає таке рішення протиправним, оскільки згідно записів в трудовій книжці на момент її звернення із заявою про призначення пенсії вже вона мала необхідний страховий стаж, а тому рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, на думку позивача, є протиправним.
У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заперечує проти позову, обґрунтовуючи тим, що зміна прізвища на титульній сторінці трудової книжки з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 не підтверджено первинним документом, відсутня дата видачі атестату в записі про навчання, а також відсутні підстави для зарахування періоду отримання допомоги по безробіттю в 1998 році через відсутність запису про скорочення чи припинення отримання допомоги.
Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області посилалось на те, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону та вказує, що до страхового стажу не зараховано періоди з 15.08.1977 по 15.07.1978 р. навчання в професійному училищі, стаж роботи з 15.07.1978 по 02.09.1990 р., з 30.11.1994 р., з 20.01.1998 р. по 09.09.1998 р. та період з 25.11.1998 р. по 01.04.1999 р. отримання допомоги по безробіттю.
При цьому відповідач-2 вказав, що зміна прізвища на титульній сторінці трудової книжки з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 не підтверджено первинним документом, відсутня дата видачі атестату в записі про навчання, а також відсутні підстави для зарахування періоду отримання допомоги по безробіттю в 1998 році через відсутність запису про скорочення чи припинення отримання допомоги, а тому стверджує про необхідність подання вказаних документів та уточнюючих довідок.
Позивач 29.09.2022 року в якості доказів протиправності оскаржуваного рішення надав до матеріалів справи архівні довідки Державної бюджетної установи Московської області "Московський обласний архівний центр" від 26.09.2022 року з приводу навчання та роботи за період з 1977 до 1990 року.
Також позивач пояснила, що навчалась у професійному училищі під прізвищем ОСОБА_2 , а коли отримувала паспорт - то взяла прізвище матері - ОСОБА_3 .
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
07 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.53, 66).
До заяви ОСОБА_1 надала:
- копію трудової книжки НОМЕР_2 від 15.08.1997 року;
- копію паспорта НОМЕР_3 виданого 12.11.1998 року;
- копію свідоцтва про народження від 19.09.1978 року (повторного);
- копію свідоцтва про укладення шлюбу від 24.08.1990 року;
- копію довідки про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 №А-04560 від 07.07.2022 року, відповідно до змісту якої, такий акт зареєстровано 21.10.1962 року (а.с.67-71, 73-81, 87, 93).
За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області та прийняло рішення від 19.07.2022 р. №110130010232, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років (наявний стаж 19 років 8 місяців 5 днів) (а.с.19, 54-55,72).
В рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки зміну прізвища на титульній сторінці трудової книжки з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 не підтверджено первинним документом, а саме - відсутнє свідоцтво про укладення шлюбу/переміну прізвища. У разі надання вказаного документу, рішення про відмову може бути переглянуто.
Також зазначено, що:
1) для зарахування до стажу роботи періоду навчання з 15.08.1977 року по 15.07.1978 року необхідно надати уточнюючу довідку, оскільки відсутня дата видачі атестата.
2) для зарахування до стажу роботи періоду отримання допомоги по безробіттю в 1998 році необхідно надати уточнюючу довідку, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про скорочення чи припинення отриманої допомоги.
Рішення містить висновок: відмовити в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (а.с.19).
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 29.07.2022 №1100-0304-8/26485 (а.с.5).
Вважаючи дану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, зокрема, пенсія за віком.
Згідно із частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За правилами частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з абзацу 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші, визначені Порядком №637, документи.
Судом встановлено, що одним із трьох аргументів оскаржуваного рішення про відмову в призначені пенсії є посилання на непідтвердження первинним документом (свідоцтвом про укладення шлюбу/переміну прізвища, тощо) зміни прізвища позивача на титульній сторінці трудової книжки з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , а тому до страхового стажу не зараховано відповідні періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про народження, в книзі реєстрації актів про народження с.Круги Єкатеринівського району Саратовської області РРСФР 8 вересня 1962 року здійснено запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (позивач по справі) (а.с.87, 118). Копію даного свідоцтва позивач надавала до органів Пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу с.Круги Єкатеринівського району Саратовської області РРСФР 24 серпня 1990 року здійснено запис про укладення шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_7 . Після чого прізвище позивача - ОСОБА_8 (а.с.119). Копію даного свідоцтва позивач надавала до органів Пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії.
Судом встановлено, що трудова книжка НОМЕР_2 , заповнена 15 серпня 1997 року, власником якої вказана ОСОБА_9 , що сторонами не заперечувалось.
На титульній сторінці даної трудової книжки здійснено напис: "фам. Клепикова испр. на основ. паспорта НОМЕР_4 от 9/І-79 г.". Дата внесення виправлення не вказана. Прізвище в графі "фамилия" ОСОБА_2 перекреслене та в нижній строчці написано ОСОБА_10 (а.с.6).
В ході судового розгляду судом встановлено, що будь-які документи, що підтверджували б зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , як і з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , беручи до уваги зміст свідоцтва про народження, до заяви органу Пенсійного фонду про призначення пенсії позивач не надавала.
З приводу цього, позивач лише вказала, що навчалась у професійному училищі під прізвищем ОСОБА_2 , а коли отримувала паспорт - то взяла прізвище матері - ОСОБА_3 (а.с.121). Натомість будь-яких доказів в обґрунтування пояснення ні органам пенсійного фонду, ні суду не надала.
Суд звертає увагу на те, що беззаперечною об'єктивною обставиною для визначення страхового стажу особи відповідно до трудової книжки є встановлення факту того, що подана трудова книжка дійсно належала особі, що звернулась із заявою про призначення пенсії, для чого перевіряються усі зміни цивільного стану, зміни прізвища, тощо.
Зважаючи на те, що подана позивачем для призначення пенсії трудова книжка НОМЕР_2 , була видана 15 серпня 1997 року її власнику - ОСОБА_9 , беручи до уваги факт ненадання до заяви будь-яких документів, які би підтверджували належність прізвища ОСОБА_2 позивачці у відповідному періоді, суд вважає, що відповідач-2 правомірно у своєму рішенні послався на дані обставини та не врахував період роботи до страхового стажу до зміни прізвища на ОСОБА_3 . При цьому він обґрунтовано послався на те, що у разі надання підтверджуючого документу, рішення про відмову може бути переглянуто (а.с.19).
Додатково в оскаржуваному рішенні вказано про те, що для зарахування до стажу роботи періоду навчання з 15.08.1977 року по 15.07.1978 року необхідно надати уточнюючу довідку, оскільки відсутня дата видачі атестата.
Судом встановлено, що трудова книжка НОМЕР_2 в записі №1 містить вказівку про те, що її власник навчався в проф. училищі з 15.08.1977 року по 15.07.1978 року. В графі "на підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)" вказано - "атестат №3075". Дата в даній графі відсутня (а.с.6).
На момент внесення вказаного запису №1 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі- Інструкція №162).
Відповідно до підпункту 2.26 пункту 2 Інструкції № 162 запис про звільнення в трудовій книжці працівника здійснюється з дотриманням наступних правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - підстава звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесений запис, - наказ (розпорядження), його дата та номер.
В ході розгляду справи встановлено, що разом із заявою призначення пенсії позивач надала копію диплома НОМЕР_5 , виданого 30.11.1989 року. В дипломі вказано про те, що ОСОБА_6 зарахована в 1986 році до Щьолковського хіміко-механічного технікуму та 23.11.1989 ії присвоєна кваліфікація техніка-технолога (а.с.100).
Інших документів з приводу навчання позивач відповідачам разом з заявою не подавала.
Додатково в оскражуваному рішенні вказано про те, що для зарахування до стажу роботи періоду отримання допомоги по безробіттю в 1998 році необхідно надати уточнюючу довідку, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про скорочення чи припинення отриманої допомоги.
Так, судом встновлено, що 20.01.1998 року Кіровоградський центр зайнятості призначив виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст.29 п.1а Закону України "Про зайнятість населення" (запис №11 в трудовій книжці).
Записом №12 в трудовій книжці йде наступний: "09.09.1998 Зарахована на навчання до Кіровоградського ПТУ-9 "опреатор ЕОМ".
Запис №13: "24.11.1998 Відрахована з училища в зв'язку з закінченням повного курсу навчання".
Запис №14: "25.11.1998 "Кіровоградський міський центр зайнятості. Поновлено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.1а ст.29 Закону України "Про зайнятість населення".
Запис №15: "01.04.1999 "Закінчена виплата допомоги по безробіттю відповідно до п.13 ст.30 Закону України "Про зайнятість населення" (а.с.114-115).
Судом встановлено, що трудова книжка дійсно не містить запису про скорочення чи припинення отриманої допомоги. З огляду на те, що записом №14 є запис про поновлення такої виплати, слідує висновок, що вона фактично або скорочувалась або припинялась, а тому посилання в оскаржуваному рішенні на необхідність подання уточнюючої довідки є правомірним.
Таким чином, такий запис повинен був бути внесений, а тому посилання в оскаржуваному рішенні на необхідність отримання уточнюючої довідки ОСОБА_1 є правомірним.
З позицією відповідачів щодо недостатності доказів для підтвердження права віднесення спірних періодів до страхового стажу погодилась і ОСОБА_1 .
Так, після отримання оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії, вона звернулась до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області та отримала довідку від 11.08.2022 року вих.№3501.3-2924/35.1-22 про те, що "паспорт громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_6 , оформлений 16.10.1990 року Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області у зв'язку з одруженням та зміною прізвища " ОСОБА_3 на ОСОБА_8 " та на підставі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_7 , 24.08.1990 Щелковським відділом РАЦСу Московської області та паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_4 , виданого 09.01.1979 на прізвище ОСОБА_11 " (а.с.13).
Додатково ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості та отримала довідку від 09.08.2022 року вих.№434, відповідно до змісту якої, з 08.09.1998 року їй припинялась виплата допомоги по безробіттю відповідно до ст.30 п.1г Закону України "Про зайнятість населення".
Згідно ст.30 п.1г Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року №803-XII, в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, виплата допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги припиняється, зокрема, у разі проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.
Також, після отримання рішення про відмову в призначенні пенсії позивач 05.09.2022 року зверталась до Московського обласного архівного центру з проханням надати перелік документів, які підтверджуватимуть зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 та документи в обґрунтування наявності підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання в професійному училищі та періоду роботи до 02.09.1990 року - до дати зміни прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_8 (а.с.121).
26 вересня 2022 року Державна бюджетна установа Московської області "Московський обласний архівний центр" надав архівні довідки та інші підтверджуючі документи з приводу зміни прізвищ, навчання та роботи за період з 1977 до 1990 року. Їх копії позивач надала до матеріалів справи (а.с.127-138).
В зв'язку з даними обставинами, ОСОБА_1 просила суд надати їм оцінку в якості доказу протиправності оскаржуваного рішення.
У відповідності до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Суд звертає увагу позивача на те, що розгляд заяви та доданих до неї документів та подальше призначення пенсії або відмова в її призначенні згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є виключною компетенцією суб'єкта владних повноважень, яким, в даному випадку, є орган Пенсійного фонду України, а тому лише такий орган повноважний аналізувати, досліджувати і давати свою оцінку такій заяві з доданими документами на призначення пенсії.
Завданням же адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст.2 КАС України).
При реалізації завдання суд застосовує частину другу статті 2 КАС України та здійснює відповідну перевірку результату розгляду звернення особи, яким, в даному випадку, є рішення про відмову в призначенні пенсії, на предмет того, чи враховано всі обставини ситуації, яку перед ним порушила особа, чи безсторонньо та всебічно надана оцінка усім документам, доданим до заяви про призначення пенсії суб'єктом владних повноважень, чи винесене за результатами розгляду такої заяви вказане рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тощо.
В даній ситуації до заяви про призначення пенсії під час її подання, і до дати винесення оскаржуваного рішення про відмову в її призначенні від 19.07.2022 року, ОСОБА_1 не надавала в обґрунтування наявності права на включення до страхового стажу спірних періодів тих документів, які надала вже до суду під час оскарження рішення та просила суд взяти їх до уваги в якості доказу його протиправності, а тому такі документи доказами допущення суб'єктом владних повноважень порушення закону бути не можуть.
Як описано вище, у відповідача-2 були легітимні підстави після оцінки отриманої від ОСОБА_1 заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів прийняти саме таке рішення, яке є предметом спору у даному провадженні, а тому суд вважає його правомірним, та таким, що прав позивача не порушує.
Однак, аналіз доданих до позовної заяви та 29.09.2022 року нових документів в обґрунтування наявності права на страховий стаж у відповідних періодах, належить здійснити відповідному суб'єкту владних повноважень, що має дискрецію у даних правовідносинах - органу Пенсійного фонду (а.с.13-14, 121, 127-138).
Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії суд залишає без задоволення.
Другою позовною вимогою, ОСОБА_1 просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідача-1) зарахувати до страхового стажу для призначення їй пенсії періоду роботи: з 15.08.1977 по 15.07.1978 р. навчання в професійному училищі, з 15.07.1978 по 02.09.1990 р. роботи в ткацькому виробництві, з 30.11.1994 р. роботи в 30-й невоїзованій пожежній частині по охороні Кіровоградського ВО “Червона зірка”, з 20.01.1998 р. по 09.09.1998 р. та з 25.11.1998 р. по 01.04.1999 р. отримання допомоги по безробіттю, а також з урахуванням даного стажу здійснити перерахунок і виплату пенсії з 03.07.2022 р.
Суд вважає необґрунтованими на разі такі позовні вимоги з огляду на відсутність легітимних підстав для здійснення таких дій, якою в даному випадку є відповідне рішення.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова