05 жовтня 2022 року № 320/10007/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Південно-східного офісу Держаудитслужби, який оприлюдненого 30.07.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-04-02-006158-с, оголошеної Департаментом житлово-комінального господарства Білоцерківської міської ради на закупівлю «Послуги з утримання зелених зон вулиці Леваневського, проспекту Князя Володимира, бульвару Олександрійський в м. Біла Церква Київської області (код ДК 021:2015 77310000-6-Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень)».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач вийшов за межі самостійно визначеного предмета аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель. На думку позивача, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-02-006158-с є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки тендерна документація не містить вимог щодо обов'язкової наявності в учасника конкретного переліку машин, механізмів, обладнання та транспортних засобів. Крім того, у тендерній документації не передбачалась ресурсна норма РН18-97-6.
Також позивач наголошує, що в оскаржуваному висновку відповідачем не конкретизовано зобов'язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Північно-східний офіс Держаудитслужби подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог, оскільки технічним завданням до предмета закупівлі, що міститься в додатку 9 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з посіву трави. Ресурсною нормою РН18-97-6 «Посів газонів партерних, мавританських та звичайних вручну», яка передбачена замовником, для виконання вищезазначених робіт передбачено використання котків ручних, 30-40 кг. Однак, наданою учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство» довідкою від 16.04.2021 № 1т про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, наявність котків ручних, 30-40 кг не підтверджена.
Крім того, відповідач вважає, що висновок, який оскаржує позивач не порушує його права та законні інтереси.
07.10.2021 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується із доводами та аргументами відповідача.Також позивач наголошує, що посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.04.2021 у справі № 260/319/20 є некоректним, оскільки у вказаній справі позивачем був учасник, а не замовник.
Від відповідача 25.10.2021 надійшли заперечення на відповідь на відзив, у якому наголошено на відсутності порушених прав позивач та заначено, що саме позивачем встановлена вимога щодо довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради зареєстровано як юридична особа 13.11.1995, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13531200000001196 (код ЄДРПОУ 03346696, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Андрея Шептицького, буд. 2), основним видом діяльності є державне управління загального характеру (84.11), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради 02.04.2021 оголошено процедуру відкритих торгів з ідентифікатором закупівлі UA-2021-04-02-006158-с, на послуги з утримання зелених зон вулиці Леваневського, проспекту Князя Володимира, бульвару Олександрійський в м. Біла Церква Київської області (код ДК 021:2015 - 77310000-6 - Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень), за результатами якої переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство» та укладено договір між позивачем та переможцем від 11.05.2021 № 385/2021.
Відповідачем з 23.07.2021 по 30.07.2022 проведено моніторинг закупівлі UA-2021-04-02-006158-с, предметом якого було: відображення закупівлі у річному плані, правильності розміщення інформації про публічну закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, правомірність відхилення тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради на 2021, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену протоколом уповноваженої особи Замовника від 12.04.2021 № 120 (зі змінами), тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство», повідомлення про намір укласти договір від 27.04.2021, протокол тендерного комітету від 27.04.2021 № 147, договір від 11.05.2021 № 385/2021, правомірність відхилення тендерних пропозицій ФОП « ОСОБА_1 », ТОВ «ХЕЛСІ ПЛАНТС» та ТОВ «Ландшафтний Підряд».
За результатами проведеного моніторингу 30.07.2021 № 31-41/381 відповідачем було складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-02-006158-с, яким встановлено, що учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство» не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині не підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, (зокрема, окремого обладнання, використання якого передбачено технічним завданням). Так, технічним завданням до предмета закупівлі, що міститься в додатку 9 до тендерної документації, передбачено виконання робіт з посіву трави. Ресурсною нормою РН18-97-6 «Посів газонів партерних, мавританських та звичайних вручну», яка передбачена замовником, для виконання вищезазначених робіт передбачено використання котків ручних, 30-40 кг. Однак, наданою учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство» довідкою від 16.04.2021 № 1т про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання робіт, наявність котків ручних, 30-40 кг не підтверджена. Отже, учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство» не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині не підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
За наслідками моніторингу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов'язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, в тому числі вжити заходів, щодо недопущення встановлених порушень в майбутньому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-02-006158-с, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII.
Згідно із частиною першою статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України Про утворення Державної аудиторської служби України від 28.10.2015 № 868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
При цьому, підпунктом 3 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 цього ж Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено з 01.11.2016, зокрема, юридичну особу публічного права - міжрегіональний територіальний орган Державної аудиторської служби України, а саме - Північно-східний офіс Держаудитслужби (м. Харків), шляхом реорганізації Державних фінансових інспекцій в Харківській, Луганській, Полтавській та Сумській областях. Наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, де визначені повноваження органу державного фінансового контролю.
Наказом Державної аудиторської служби України від 27.08.2020 № 242 внесено зміни до положень про офіси Держаудитслужби, зокрема, пункт 1 доповнено абзацом такого змісту: «На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Згідно зі статтею 22 Закону України Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проєкт договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Щодо виявлених під час здійснення моніторингу процедури закупівлі порушень законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.
У оскаржуваному висновку відповідач встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство» не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині не підтвердження наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Позивач стверджує, що тендерної документації не містила вимоги щодо обов'язкової наявності в учасника конкретного переліку машин, механізмів, обладнання та транспортних засобів. Замовником в тендерній документації не передбачалась зазначена ресурсна норма РН18-97-6 «Посів газонів партерних, мавританських та звичайних вручну».
У матеріалах справи відсутня тендерна документація по процедурі закупівлі UA-2021-04-02-006158-с.
Згідно з інформацією, розміщеною у відкритих джерелах мережі Інтернет, а саме на вебсайті Prozo за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-02-006158-c, де оприлюднена тендерна документація по процедурі закупівлі UA-2021-04-02-006158-с, з якої вбачається, що позивачем не визначено перелік обладнання, будівельних машин та механізмів, устаткування, транспортних засобів та відсутнє посилання на ресурсні норми РН18-97-6.
Враховуючи наведене, висновок відповідача про те, що учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство» не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та посилання на додаток 9 «Технічне завдання» щодо визначення ресурсних норм є необґрунтованим та протиправним.
З огляду на вищенаведене, висновок відповідача про порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не знайшли свого підтвердження, оскільки замовник не мав підстав для відхилення пропозиції учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківське зелене господарство».
Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Судом встановлено, що зазначивши в оскаржуваному висновку про зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Зобов'язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов'язкового способу їхнього усунення.
Аналогічний висновок, зазначив Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19, від 05.02.2021 у справі № 160/4347/19, від 13.05.2021 у справі №160/13090/19.
Таким чином, позовні вимоги про визнання та скасування спірного висновку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на те, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-04-02-006158-с не порушує права позивача підлягають відхиленню, оскільки вказаний висновок встановлює для позивача обов'язок усунути порушення, що ним не були допущені.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із вимогами частини третьої статті 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У порушення вимог частини другої вказаної статті, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваного висновку.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн відповідно до платіжного доручення від 05.08.2021 № 520.
Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн підлягають присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 30.07.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-04-02-006158-с, що проведена Департаментом житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради
Стягнути на користь Департаменту житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 03346696, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Андрея Шептицького, буд. 2), судовий збір у розмірі 2270,00 грн грн за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (КОД ЄДРПОУ 40478572, місцезнаходження: 61022, Харківська обл., м. Харків, майдан Свободи, 5).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.